вівторок, 2 червня 2015 р.

Українські громади переживають перший етап адміністративного переділу, згідно із ухваленими законами про децентралізацію. Він стосується переважно громад сіл та містечок, число яких вже за кілька місяців зменшиться у п’ять разів. Ініціатори змін кажуть, що справа не тільки у кількісному зменшенні, але й у тім, що більші громади стануть фінансово самостійними та отримають значно більше повноважень, щоби стати справжнім місцевим самоврядуванням. Сьогодні «Z» приглядається до того, як процес добровільного об’єднання малих громад відбувається у найбільші області Галичини. В центрі нашої уваги - Львівщина.

Немічне самоврядування

   Ні для кого не є таємницею, що  словосполучення «місцеве самоврядування» не має реального наповнення, адже понад 70% бюджетів місцевих громад є дотаційними. За даними Львівської облдержадміністрації (ЛОДА), серед сільських та селищних громад лише 72 були спроможні забезпечити свої потреби, а решту із 710 – потребували дотацій різного штибу.
  Низка законів та законопроектів, знаних більше за кодовим словом децентралізація, покликані змінити таке становище і надати місцевим громадам як повноваження, так і фінансовий ресурс для їх виконання. Однак при цьому кардинально має змінитися адміністративна карта низового рівня - число громад в області має радикально зменшитися.
   За останніми даними, пропозиції з Львівщини були сприйняті у Києві, хоча й не відразу – йшлося про те, що цифра у 140 громад в одній області завелика, згідно з методикою від уряду їх мало бути ледь не утричі менше. Та у підсумку усі зацікавлені сторони дійшли згоди, відтак цього тижня обласна рада затверджуватиме ці пропозиції.

Земля та гроші

    За задумом ініціаторів змін, головними козирями для об’єднання громад є те, що вони отримують статус міст обласного підпорядкування, а відтак і окремий рядок в державному бюджеті. За рівнем повноважень ці громади будуть чимось подібним до теперішніх районів, однак цих повноважень буде більше, бо голову громади обиратимуть прямим голосуванням, а рада громади утворюватиме виконком.
   Зміни у податковому законодавстві дозволять новим громадам акумулювати суттєво більше коштів, а що більшою нова громада буде, то більше коштів закладатимуть в державному бюджеті на освіту та медицину.
  «За нашими підрахунками, внаслідок об’єднання нові громади отримають фінансовий ресурс на суму в три мільярди гривень до кінця року» - пояснює  керівник львівського Офісу реформ Орест Матвіїшин.
   Крім того, об’єднані громади отримають ще один і дуже серйозний ресурс – їм нададуть право розпоряджатися землю поза межами населених пунктів – зараз цими землями керує Держземагентство.

Багаті не хочуть об’єднуватися з бідними

    Головною перешкодою на шляху реформи є багаторівневий конфлікт інтересів. Адже втілити в життя реформу мають саме ті люди, повноважень яких найбільше убуде – голови сільських та селищних рад.
   Після об’єднання замість сільських голів будуть старости, які автоматично входитимуть до складу виконкому громади. Однак старости будуть радше представниками виконавчої гілки влади і такі цікаві «теми» як продаж/оренда землі чи майна  уже не зможуть вирішувати самостійно. Натомість треба буде опікуватися всім діловодством у своєму селі, адже видача будь-яких довідок лягатиме на плечі саме старости.
   Переділ владної ковдри часами набуває комічних обрисів. До прикладу, у Буському районі села Ожидів та Олесько ніяк не можуть погодити між собою, де саме має бути центр громади. Ожидів має більше фінансового ресурсу, натомість в Олеську є відповідна інфраструктура до потреб різних установ – від офісу громади до пожежної частини. Дві теперішні громади до останнього часу так і не змогли дійти згоди.
   Є й одноосібники – громади, які ні з ким не хочуть об’єднуватися, бо їм і так добре. До таких належить громада села Вовче у Турківському районі. За даними голови Турківської РДА Олександра Лабецького, жителі цього населеного пункту ухвалили рішення жити відрубно.
   З іншого боку поспіх, з яким намагаються реалізувати реформу, також не сприяє позитивному результату – йдеться про відсутність промоційної кампанії, яка могла би на пальцях показати, чому це треба робити і яким чином воно буде найліпше у перспективі.
   До прикладу, відсутність належного інформування про суть та наслідки реформи призводить до того, що жителі сіл, сусідніх до міст у багатьох випадках бояться об’єднуватися з містами, бо вважають, що тоді їх змусять платити певні комунальні послуги за міськими тарифами, котрі дещо вищі, ніж у селі.
Ще інші бояться втратити сільраду та школу, бо мають гіркий досвід з минулого, що без цих установ село зникне.
    Частина багатих громад не хоче об’єднуватися з біднішими, щоби не ділитися з ними своїми доходами. Однак це лише один бік процесу. Інший полягає у тому, що більше число населення громади дає більше грошей з державного бюджету, відтак шанси зробити щось для громади зростають.

А «Свобода» проти

   Жодна реформа не обходиться без конфронтацій, а перекроювання адміністративної карти автоматично викликає й негатив. На цей раз критиками реформи стала ВО «Свобода». Представники цієї політичної сили неодноразово висловлювали критичні зауваження щодо того, що реформа пропихається згори і робиться це непрозоро та без залучення широких кіл громадськості.
    Як розповів у коментарі депутат Львівської обласної ради з фракції ВО «Свобода» Володимир Чехут, він переконався у негативних настроях щодо реформи у Буському та Бродівському районах, де брав участь у заходах з обговорення реформи.
    «У Буському, Бродівському та Радехівському районах люди про це нічого не знають. Це просто собі зібрались по 15-20 чоловік у районі, які вирішують, як і хто мав би об’єднуватися. Багато є випадків, що сільських голів ніхто не питається, а ставлять перед фактом. У Бродівському районі згідно з цим законом, мало би бути дві громади, але ми пішли назустріч громадам, почали радитися і хочемо, щоби було 4 або й 5 громад. У Буському районі в.о. голови зібрав сільських голів і всі вони проголосували проти так званого об’єднання.
    Ми не бачимо, що зміниться згідно з цим законом. Я ставив питання, що буде з ФАПами, що буде зі школами, адже школи за цими нормами мають бути на 300 учнів, чи дітей будуть довозити? Чи буде так, як є у селах Радехівського району, де вже третій рік поспіль наприкінці року через брак пального дітей не довозять на навчання тижнями. Є купа питань, що буде з цим комунальним майном і в принципі, що з того виграє громада» - аргументує свою позицію обласний депутат.
    Володимир Чехут вважає, що правильним варіантом для об’єднання міг би стати референдум відповідних громад щодо об’єднання, бо таким чином можуть висловитися якомога більше жителів населеного пункту. За його словами, закон про місцеве самоврядування передбачає, що саме громада ухвалює такі рішення.
Не будемо гостро сперечатися, що референдум – добрий варіант, але… Закону про місцеві референдуми немає, відтак результати опитування матимуть хіба рекомендаційний характер, а не обов’язковий.
    З іншого боку, референдум – процес коштовний, на який, скоріш за все, ніхто зайвих грошей немає. Тому в Україні варто чекати розвитку подій за польським сценарієм, коли спочатку довго чекали на добровільне об’єднання, а коли притиснуло, збільшили  воєводства, особливо нікого не питаючи. Спочатку були протести, але за кілька років все вщухло.
    За всіх цих прорахунків  адмінреформа може вже найближчим часом  стати легкою здобиччю політиків напередодні місцевих виборів. З огляду на потенційні непорозуміння й тертя між громадами, сумнівно, щоби політики не піддалися спокусі та не зробили реформу головною темою цієї виборчої кампанії.
   Знаючи, як легко захоплюються львівські політики войовничою риторикою, можна спрогнозувати, що настрої проти реформи використовуватимуть проти політичних сил, які належать до парламентської коаліції, а судячи з останніх заяв, очолити цей рух може, власне ВО «Свобода», яка впала на сам низ у рейтингах підтримки партій виборцями. Та маємо припущення, що свободівці у цій справі будуть геть не самі.
Василь ВИШКІВ 

P.S.  До слова, сьогодні, 2 червня, під час першого пленарного засідання ХХХІV сесії обласної ради, депутати розглядали проект Перспективного плану об’єднання територіальних громад Львівщини. Однак запропонований Львівською ОДА проект депутати вирішили скерувати на обговорення в територіальні громади області. Після тривалих обговорень депутати вирішили перенести схвалювати проект Перспективного плану об’єднання територіальних громад Львівщини, натомість скерувати його у місцеві громади області для ознайомлення та обговорення.
На сьогодні у Львівській області існує 710 територіальних громад, однак Перспективний план об’єднання передбачає формування лише 140 спроможних громад. Найбільше громад повинно утворитись в результаті добровільного об’єднання у Дрогобицькому та Яворівському районах – 14 і 13 громад відповідно, а найменше у Буському та Жидачівському районах – по 3 громади.
Однак запропонований Львівською ОДА проект плану об’єднання громад викликав у депутатів чимало запитань. Зокрема, обласні обранці наголошували, що вказаний план об’єднань формувався без врахування думки територіальних громад.
Також обласні обранці звернулися до територіальних громад з проханням провести громадські слухання запропонованого плану та подати протоколи обговорень до 12 червня в облдержадміністрацію та обласну раду.
Окрім того, рішенням сесії депутати доручили обласній державній адміністрації доопрацювати проект Перспективного плану об’єднання та винести його на розгляд депутатів на друге пленарне засідання ХХХІV сесії.

0 коментарі:

Дописати коментар

МИ У FACEBOOK

© 2017. На платформі Blogger.

НАДБУЖАНСЬКА ПРОДУКЦІЯ

ВАШ КОМП'ЮТЕР

ВАШ КОМП'ЮТЕР

ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ