понеділок, 31 жовтня 2016 р.

 У будь-якому суспільстві завжди існують проблеми, для вирішення яких, як правило необхідні ресурси, зазвичай – матеріальні. Здебільшого шляхом вирішення такої проблеми є пошук додаткових джерел фінансування. Одним із таких джерел є залучення міжнародної технічної допомоги (МТД визначається, як ресурси та послуги, що надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України) від різних донорських фондів. Проте, слід розуміти, щоб отримати грантові кошти потрібно добряче розуміти процес подачі проектних пропозицій на одержання грантів, знайти відповідні фінансові джерела та за допомогою професійно складеної заявки переконати донора в тому, що слід фінансувати саме вас, адже гранти – це в певній мірі змагання. Разом з тим, відомим є факт, що грантова допомога носить цільовий характер, тобто може використовуватись тільки для цілей, які визначено в програмі допомоги.

   Станом на 2016 рік у Львівській області успішно реалізовується близько 30 проектів міжнародної технічної допомоги у різних сферах, зокрема: енергозбереження, децентралізація, охорона культурної спадщини, розвиток освіти і науки, медицини, сільського господарства, а також охорони довкілля.
   До найуспішніших проектів можна віднести «Модернізацію медичного обладнання у комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівській обласній дитячій клінічній лікарні «ОХМАТДИТ», який реалізовується в рамках «Грантової допомоги по проектах людської безпеки програми «Кусаноне», за підтримки Уряду Японії та за ініціативи Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна». Проект успішно реалізується з 1 жовтня 2015 року і на сьогодні лікарня «ОХМАТДИТ» отримала нове медичне обладнання.
   Слід згадати ще один проект - Створення у м. Глиняни багатофункціонального навчально-виробничого комплексу трансформенного типу «Мозаїка» за підтримки Європейського Союзу. Заявниками проекту виступили Глинянська міська рада та Благодійна організація «Фонд розвитку Глинян». Незважаючи на те, що терміни реалізації проекту з 1 липня 2015 по 1 липня 2017 року, на сьогодні проведена значна частина ремонтно-будівельних робіт, а з жовтня стартує наступний етап - відродження традиційних ремесел та розробка програм раннього розвитку дітей та надання спеціалізованих послуг для соціально-вразливих верств населення.
   При цьому, за підтримки  Європейського Союзу та Програми розвитку ООН в 9 районах Львівської області реалізовується проект «Місцевий розвиток орієнтований на громаду», що включає ряд мікропроектів з впровадження енергозберігаючих заходів у школах і дитсадках та покращення умов надання медичних послуг.
   Львівська область одна з перших затвердила Порядок співфінансування проектів міжнародної технічної допомоги з обласного бюджету. Подання запитів на отримання співфінансування проектів міжнародної технічної допомоги у Львівській області у 2016 році передбачене рішенням обласної ради від 18 березня 2014 року за №1012 "Про затвердження Порядку співфінансування проектів міжнародної технічної допомоги з обласного бюджету". В обласному бюджеті у 2016 році передбачено  6,87 млн. грн на співфінансування проектів міжнародної технічної допомоги. Метою цього є сприяння регіональному і місцевому розвитку та транскордонному співробітництву Львівської області шляхом надання коштів з обласного бюджету на співфінансування проектів/програм міжнародної технічної допомоги, що реалізуються на території Львівської області.
   Станом на сьогодні активно ведеться підготовка до реалізації проектів МТД за підтримки  Європейського Союзу; Міжнародного Вишеградського Фонду; Фонду Східна Європа; Міжнародного фонду Відродження; Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна. У 2016 бюджетному році асигнування на реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги  надали Уряди Канади, Японії, Швеції, Польщі, Німеччини та США.
   Впродовж 2015 року більшість проектів реалізовувалася за підтримки Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013. Основним пріоритетом у 2016 році є налагодження тісної співпраці з Фондом Монсанто; Національним фондом підтримки демократії NED; Британською радою; Горизонт 2020; програмою технічної допомоги GIZ/DGRV; та іншими.
  На майбутнє, якщо ваш проект не отримав фінансування – не втрачайте надії. Якщо це можливо, то зв'яжіться з донором і довідайтесь, які були допущені помилки при написанні проекту. Врахуйте їх наступного разу. Склавши першу заявку, ви наберетеся досвіду в написанні найбільш складних частин проекту, і завжди зможете використовувати вже готові вдалі формулювання й аргументи для нових заявок.
Департамент міжнародної технічної допомоги
та міжнародного співробітництва Львівської ОДА
Контактна інформація: м. Львів, вул. Винниченка, 18.
тел: (032) 261 30 78, +38 068 459 11 49.
В рамках проведення декади української книги, у п'ятницю, 28 жовтня до юних читачів Буської районної бібліотеки для дітей завітали львівські письменники Марія Чумарна та Марія Людкевич. 

  У їхньому доробку твори як для дорослого читача, так і для дітей. Особливо захоплюють останніх казки, загадки, оповідання, бо вони направду особливі, адже вчать дітей доброти, милосердя,поваги та любові до ближнього, рідної землі, батьківської мови. 
  Марія Чумарна на Бущині вперше. Вона представила читачам свої нові доробки, серед  яких друга, третя та четверта книги про Лумпунчика - улюбленого літературного героя дітвори. Очолюючи впродовж 16 років свою приватну авторську школу «Тріада», вона розробила та видала ряд книжок, що стосуються української звичаєвої культури.Вони є корисними не лише для дітей, але й для дорослих. 
  Марія Людкевич більшість своєї літературної спадщини присвятила дитячій аудиторії. Впродовж багатьох років вона керує літературною студією «Джерельце», що у Львівській обласній дитячій бібліотеці, і плекає  юні поетичні таланти. Письменниця вміє захопити аудиторію цікавою розповіддю. Марія Людкевич зачитала присутнім власні загадки. А найкмітливіші одержали призи від письменниці. Літературні доробки наших гостей зацікавили бібліотекарів та вчителів, котрі  придбаною  літературою поповнили свої книжкові фонди.
Галина Гораль, заступник директор
 Буської ЦБС по роботі з дітьми
Фото з архіву редакції
У вівторок, 1 листопада, о 14.00 годині мешканці Буська та району зберуться біля пам’ятника свого земляка, президента ЗУНР Євгена Петрушевича, аби відзначити 98-у річницю з часу проголошення у Львові Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), яка через декілька місяців після свого створення актом Злуки об’єдналася з УНР в єдину соборну Українську державу.

  Про заплановані заходи та організацію відзначення цієї знаменної дати на теренах Буського району йшлося під час засідання організаційного комітету.
У бібліотеках Львівщини триває осінній марафон заходів, присвячених популяризації українського слова. Напередодні  Буська центральна районна бібліотека в межах святкування провела уже два цікаві дійства. І ось у п'ятницю, 28 жовтня – апогей свята! Відомі митці Львова на чолі з директором Всеукраїнського видавництва «Каменяр» Дмитром Сапігою презентували свою творчість бущанам на святі української книги «Словом звеличуємо край». 

   Нашими гостями були письменники Марія Чумарна, Марія Людкевич та Тетяна Грунська, краєзнавець та педагог Тарас Шах, фольклорист Володимир Кузик. Учасників книжкового свята привітав голова Буської районної ради Богдан Глова, наголосивши, що сьогодні є особлива потреба в залученні до читання української книги, перш за все, молоді. Адже справжня, «правильна книга» формує особистість. Ведуча заходу, директор Буської  ЦРБ Оксана Стецик, розповіла про давні традиції Свята галицької книги, а також літературне обличчя Бущини. А далі говорили про все – українство, націоналізм та кохання, значимість книги для майбутнього та нові імена в літературному процесі, читали вірші – патріотичні та ліричні… «Література буде завжди, доки буде людство», - зауважила Марія Людкевич. 
  Гості зі Львова привезли з собою чимало цікавих книг, влаштувавши у фойє Народного дому книжковий розпродаж. Марія Чумарна та Марія Людкевич зустрілися ще й дітворою в Буській дитячій музичній школі, адже мали для них цікаві книжкові новинки.
Л.Вовк, зав. методичного відділу Буської ЦРБ

субота, 29 жовтня 2016 р.

В рамках Програми Східного Партнерства: «Меншини та етнополітичні питання. Білорусь-Молдова-Україна ЄЦПМ», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії,  Член Ради з попередження і ліквідації дискримінації та забезпеченню рівності в Молдові Оксана Гуменна, перебуваючи у Вінниці розповіла про оптимальне поєднання різних підходів і можливостей для захисту від дискримінації і щодо забезпечення рівності по етнічній ознаці на практиці Молдови.
                             
   Оксана Гуменна  більше 10 років пропрацювала в пенітенціарному закладі, тобто в тюрмі, спочатку фельдшером, потім психологом, а пізніше очільницею Департаменту психології і соціальної допомоги. У березні 2013 року вона увійшла до складу Ради з попередження і ліквідації дискримінації та забезпеченню рівності в Республіці Молдова, після вступу у січні 2013 року дію Закону про забезпечення рівності, який був прийнятий Парламентом цієї країни 25 травня 2012 року.
 Рада у Республіці Молдова займається моніторингом дотримання прав людини, впроваджує європейські практики в сфері недискримінаційної поведінки, організовує відповідні курси для суддів тощо. Також, Рада співпрацює з державними органами, неурядовими організаціями та ЗМІ для просування і забезпечення рівності, а в даних цілях навіть був розроблений Механізм співпраці з організаціями громадянського суспільства.
  Оксана Гуменна відзначає, що у Молдові зафіксовано чимало фактів дискримінації через виникнення стереотипів та порушення прав людини у суспільстві, тому найсерйозніші зусилля були докладені для ініціації процесу прийому та розгляду скарг, які поступали до новоутвореної організації. Протягом майже восьми місяців діяльності Ради, було отримано більше ста скарг.
     «Рада на підставі звернень винесла 29 рішень, більшість яких відноситься до дискримінації щодо допуску до товарів і послуг, а частина з них відноситься до дискримінації щодо допуску до утворення, правосуддя і працевлаштування, -каже голова Ради Оксана Гуменна. – Найчастіше особи піддавалися дискримінації за критеріями поглядів, обмежених можливостей, соціального походження, мови і т.д. Тому членами було вивчено серію нормативних актів, що містять положення дискримінаційного характеру і було прийнято рішення внести в них необхідні зміни. Це відноситься, в особливості, до кримінального та адміністративного законодавства, яке повинно включати самостійні положення щодо попередження дискримінації. Ми розробили ряд змін, спрямованих на забезпечення того, що жодна людина на стане жертвою дискримінації».
  Як наголошує Оксана Гуменна, Закон каже, що ніхто в Молдові не може бути підданий дискримінації за тими чи іншими критеріями. Даний закон відноситься до будь-якого іншої людини, незалежно від того, з яким кольором шкіри він народився, якого кольору в нього очі або який у нього соціальний статус. У Молдові, як і в Україні є чимало проблем, які необхідно вирішувати. Вони пов'язані з гендерним балансом, положенням осіб з обмеженими можливостями, людей з ВІЛ-інфекцією та багатьма іншими областями.
  Деякі положення нового закону цікаві, мабуть, кожній людині. Наприклад, заборона на дискримінацію при доступі до загальнодоступних послуг і товарів: кому-небудь не може бути дано пріоритет у порівнянні з іншими людьми. Це стосується транспорту, соціального захисту, медичних установ, банківських і фінансових продуктів, продажу або оренди нерухомості, сфери культури і розваг. Мова також йде про будь-які послуги, що пропонуються органами публічної влади.
  Або, скажімо, рівність перед законом. Передбачається, що суд або чиновник повинні ставитися до всіх людей однаково. Інше питання, що ніде в світі не вийшло організувати такої системи, щоб багатий і бідний, якщо їх поставлять перед судом, мали рівні можливості. У заможного чиновника завжди адвокати будуть краще. Проте перед молдавською владою стоїть завдання максимально зменшити цю проблему.
  А яка ситуація в Україні? Незалежний експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Ростислав Коваль, відзначає, що в Україні не ведеться офіційної статистики випадків дискримінації. Тому чиновники часто стверджують, що не знають про таку проблему, чи зменшують її масштаби. Всі дані про кількість постраждалих — це інформація, яку збирають громадські організації. Але і вони бачать не повну картину. Адже люди, які зіштовхнулися з цим явищем, зазвичай намагаються це приховати, бо реальних механізмів захисту від дискримінації в Україні просто наразі немає. 
Роман МАТВІЮК, фото автора

пʼятниця, 28 жовтня 2016 р.

четвер, 27 жовтня 2016 р.

Вчора, 26 жовтня, голова Буської РДА Петро Мороз зустрівся з керівниками найбільших релігійних конфесій Буського району: деканом Буського деканату УПЦ КП о.Петром Салабаєм, деканом Буського деканату УАПЦ о. Володимиром Целенем, деканом Буського деканату УГКЦ о.Володимиром Залуцьким. Також у зустрічі взяли участь перший заступник голови РДА Олег Ільків та військовий комісар району Ігор Томачук.

   Метою зустрічі, яка відбулася за ініціативи очільника Бущини, було обговорення напрямків співпраці влади та релігійних організацій у вирішенні соціально важливих питань для територіальних громад, допомоги у проведенні роз’яснювальної роботи із залученнз громадян на строкову військову службу, дотримання належного санітарного стану населених пунктів району. Про це повідомляє прес-служба Буської РДА.
  Звертаючись до отців, Петро Мороз акцентував увагу на особливій ролі церкви та духовних наставників сьогодні, у час, коли держава перебуває у стані війни, відзначив, що саме вони користуються завжди довірою та найбільшим авторитетом серед українців.
  Під час спілкування духовні отці висловили свої думки щодо різних аспектів життя бущан, погляди на стосунки держави з громадянами, готовність допомогти органам влади у залученні громадян до служби у Збройних cилах України, адже захист своєї країни завжди був святим обов’язком кожного чоловіка.

середа, 26 жовтня 2016 р.

Сьогодні, 26 жовтня, відбулася VIII сесія Буської районної ради VІІ-го скликання за участю народного депутата України по виборчому округу №119 Михайла Бондара, голови райдержадміністрації Петра Мороза, голови Буської райради Богдана Глови, начальників відділів, управлінь РДА, керівників установ та організацій району, голів місцевих рад. 

  У порядку денному було 19 питань, серед них – про надання матеріальної допомоги Чемпіонам Паралімпійських ігор 2016 року в м.Ріо-де-Женейро Антону Дацку та Віктору Дідуху у розмірі 20 тисяч гривень кожному. 
 Депутати Буської райради рішення підтримали.
Фото з архіву редакції
7 жовтня 2016 року голова Буської районної ради Богдан Глова скерував офіційне звернення до Народного депутата Верховної Ради України Михайла Бондара з проханням посприяти у виділенні коштів на об’єкти Буського району, на яких уже активно проводяться роботи є співфінансування, але які не можуть бути завершені цього року в силу нехватки коштів. В результаті звернення Богдана Глови до Михайла Бондара Буський район під кінець року отримав суттєві кошти.

   Мова йшла про «Реконструкцію незавершеного будівництва Народного дому під дитячу дошкільну установу «Малюк» в смт. Красне Буського району Львівської області»  на яку є співфінансування з обласного та місцевого бюджету, а також «Реконструкцію внутрішніх мереж опалення районної лікарні в м. Буськ Буського району Львівської області», на яку попередньо виділеної суми по ДФРР є недостатньо (згідно проектно-кошторисної документації потрібно суму 3 756 812 грн., а всього з державного та районного бюджетів виділено 2 232 680), і роботи уже ідуть.
 На дане звернення народний депутат Михайло Бондар відреагував миттєво і уже 19 жовтня 2016 року у постанові Кабінету Міністрів України №717, де були внесені зміни у додатки 1-3 Постанови №395 під назвою «Деякі питання надання у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», додані об’єкти Буського району, а саме для реконструкції  Красненського садочка «Малюк» передбачено 589 635 грн., а для облаштування опалення Буської ЦРЛ 1 524 132 грн., що дозволить завершити ці об’єкти.
 Як зазначив голова Буської районної ради Богдан Глова, хотілося б допомогти і Красненській лікарні, але наразі там потрібно виготовити проектно-кошторисну документацію, яка коштує близько 70 тис. грн. 
 «Напевно будемо просити Красненську селищну раду, щоб допомогла їм із документацією. Тому найімовірніше кошти на такий мільйонний об’єкт зможуть бути не скоріше наступного року. Така ж ситуація з хоспісним відділенням Буської ЦРЛ. На даний час вирішуються найнагальніші питання, на які районна рада планує виділити 100 000 грн і ще 105 000 грн дають місцеві ради. Окрім цього допомагають спонсори. Але виділення основних сум розглядатиметься наступного року.
  Є чимало об’єктів на які розроблена проектно-кошторисна документація, наприклад на ЗОСШ №2, але якщо в кінці року дадуть кошти на цей об’єкт, а тендерні процедури триватимуть протягом місяця, то такі роботи виконати не встигнуть. Ніхто знімати дах в грудні місяці не буде. Тому по ЗОСШ №2 в м. Буськ, я бачу подання цього проекту на ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку) на 2017 рік», – зазначив Богдан Глова.

вівторок, 25 жовтня 2016 р.

Відомий місцевий краєзнавець Михайло Зозуля у свій 60-річний ювілей презентував нову книгу «Історія Буська в документах, матеріалах і спогадах». На захід завітали працівники владних структур, освіти, культури, журналісти та члени Товариства «Бужани».

 
  Голова Буської райради Богдан Глова вітаючи ювіляра побажав йому міцного здоров'я, довголіття, мирної долі та цікавих майбутніх досліджень. Від Буської районної ради та Буської державної адміністрації він вручив Михайлу Зозулі подяку, за високі моральні якості, громадянську позицію, популяризацію історії рідного краю та з нагоди 60-річного ювілею. Осінні квіти ювіляру від імені колективу працівників культури подарувала директор Буської ЦБС Оксана Стецик.
    «Надзвичайно велика і цінна праця зроблена над книгою. Можна з впевненістю сказати, що вся історія Буська зібрана в одній книжці», - відзначила у розповіді про книгу Оксана Стецик.
   Книга «Історія Буська в документах, матеріалах і спогадах» – це наукове видання, видане Товариством «Бужани» та надрукована у кількох екземплярах у львівському видавництві «Сполом».
 Це вже не перша книга Михайла Зозулі. У 2011 році вийшла книга «Історія Буська в дослідженні польських авторів». У 2014 році – фотобуклет «Древній Буськ – Галицька Венеція». А цьогоріч вже відбулась презентація його книги у співавторстві з Романом Бучком «Яблунівка крізь віки». 
 Михайло Зозуля чимало своїх історичних досліджень, перекладів з польської та уривків з власних книг друкував у районних часописах «Воля народу» і «Вісті краю». 
  Як розповідає Михайло Зозуля, у новій книзі зібрано матеріали, спогади, документи історії Буська від часу його заснування – до середини 1950-х років. Зібрано і опрацьовано  історичні документи, розвідки, спогади, публікації з різних джерел, а також статті з археологічних досліджень. Сама книга ілюстрована великою кількістю світлин та копією різних документів. У книзі – 45 статей і 12 додатків. Тут є матеріали про наших давніх дослідників історії краю – Антонія Шнайдера, Венедикта Лощанського, Броніслава Фалінського, Мечиславу Троян-Кшинову, Григорія Мигаля та сучасних істориків краю – це члени Товариства «Бужани»: Петро Довгань, Зіновій Павлик, Тарас Дишкант, Іван Ціхоцький та багато інших. У додатках книги розміщені карти різних часів Буська, починаючи від стародавніх до радянських часів.
   Присутні на презентації члени Товариства «Бужани», краєзнавець Ярослав Стецишин, освітянка Богдана Сорочинська, редактор районного часопису "Воля народу" Микола Іванців вітаючи ювіляра зі святом, подякували йому за цінне видання, наукову роботу, яка доводить, що саме пізнання, а не вивчення потрібне всім верствам населення від дитячого до зрілого віку.
  Варто відзначити, що нова книга Михайла Зозулі ще не вийшла повним тиражем, оскільки потребує фінансових ресурсів. Наразі Буська міська рада висловила зацікавленість книгою і можливо сприятиме у видавництві тиражу. Також є надія на допомогу від інших спонсорів, які зголосяться допомогти коштами для видання книги. Наразі попередньо книгу можна замовити у приміщенні районної бібліотеки.
  На завершення усі присутні висловили сподівання, що після напружених пошуків і досліджень, можливо у світ вийде ще одна книга автора.
Роман МАТВІЮК, фото автора
/Буський медіа портал/
У середу, 26 жовтня 2016 року, об 11 годині 00 хв. в приміщенні сесійної зали розпочне свою роботу VIII сесія Буської районної ради VІІ-го скликання. 

    На розгляд депутатського корпусу та прийняття рішень винесено такі питання порядку денного:
1. Про порядок денний восьмої сесії Буської районної ради сьомого скликання. 
2. Про внесення змін до показників районного бюджету Буського району на 2016. 
3. Про надання матеріальної допомоги малозабезпеченим громадянам..
4. Про затвердження Положення про порядок призначення і звільнення з посад керівників підприємств, установ та закладів, що перебувають у спільній власності територіальних громад Буського району у новій редакції.
5. Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на території Гумниської, Кутівської, Соколівської, Яблунівської, Ожидівської, Олеської місцевих рад. 
6. Про затвердження протоколів постійної комісії з питань комунальної власності, ЖКГ, будівництва та промисловості, роботи з засобами масової інформації та договорів оренди нерухомого майна.
7. Про звільнення директора Буського районного Народного дому.
8. Різне.

понеділок, 24 жовтня 2016 р.

Цієї неділі, 23 жовтня, художня самодіяльність села Кути завітала до приватного музею родини Грушицьких «Народна скарбничка».

  Організувала цікаву екскурсію директор народного дому с.Кути Людмила Дендюк.
  Діти з великою цікавістю слухали про старовинну вишивку і старовинні ікони, їх походження і значення. Також учнів приваблювали експонати з побуту наших предків: терлиця, магільниця, прядильний верстат та інше, яке знаходилось в старовинній світлиці першої музейної кімнати.

   У другій музейній кімнаті, де розміщена колекція вишиванок і власних робіт директора музею Ганни Грушицької, діти залюбки фотографувались біля манекенів.
  Кутівські активісти не тільки прийшли на екскурсію, а представили свою невеличку концертну програму. Господиня їх пригостила чаєм з пампушками. Разом з дітьми і був присутній перший заступник голови Буської РДА  Олег Ільків.
На Полтавщині у селах майже немає жодної покинутої хати, і жодна не продається. Тут для людей створено всі умови, щоб жити на працювати на рідній землі. Сюди приїздять позмінно на роботу люди з інших куточків України, зокрема із Західної України. Вони створюють свої сім’ї і залишаються тут жити. У селах відбудовані ферми, дитячі садочки, школи, церкви. Можна з впевненістю сказати, що все завдяки найбільшому в Україні підприємстві «Агроекологія», де господарювання ведеться за технологіями органічного виробництва. 

   Саме це підприємство змінило методи господарювання у Шишацькому районі на Полтавщині. У їхній власності багато земель для органічного господарювання. Вони розвивають на землях пайовиків унікальну авторську систему землеробства двічі Героя України Семена Антонця. На цих землях – жодної хімії, ані засобів захисту, ані міндобрив. Тому гектар паю в «Агроекології» значно дорожчий, чим гектар чорнозему оброблений за інтенсивними технологіями.
   …Село Михайлики Полтавської області зустрічає нас прохолодною погодою, дорогою до села зеленіють посаджені поля. Голова Громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства», засновник ПП «Агроекологія», Герой України Семен Антонець каже, що це сходить олійна редька, висота якої до кінця листопада буде 70 см.
   До автобуса журналістів поспішає молодий чоловік, виявляється це професіонал своєї справи –  директор ПП «Агроекологія» Гліб Лук’яненко.
 – Наше підприємство сертифіковане як виробник органічної продукції, – починає розмову Гліб Лук’яненко. – Ми вирощуємо цілу низку сільськогосподарських культур. Наше зерно, насіння, зелена маса є екологічно чистими і використовуються для продажу, переробки на продукти харчування та для годівлі худоби.
  Заходимо у приміщення цеху підприємства, де активно йде повсякденна робота: працівники здійснюють переробку зерна на власних потужностях підприємства. Завдяки цьому для продажу представлений широкий асортимент високоякісних, екологічно чистих продуктів харчування для людей, які віддають перевагу здоровому способу життя, цінують смак натуральних продуктів, а також для дієтичного харчування. Це – борошно з озимої та ярої пшениці, жита, гречки, соняшникова олія холодного віджиму, крупи з озимої та ярої пшениці, вівсянка, гречана несмажена цільнозернова крупа та січка, а також насіння різних культур для пророщування і використання в системах здорового харчування та для висівання у ґрунт.
    У Європі дуже розвинений органічний ринок, тому основний експортний збут підприємства йде на ринок Швейцарії.
    Підприємство на Полтавщині займається системою органічного виробництва, в якій балансується рослинництво і тваринництво. Підприємство має тисячі голів абердин-ангульської великої рогатої худоби.
   –  М’ясна порода цінна тим, що можна займатися абсолютно органічним виробництвом, – вони не потребують ніяких синтетичних добавок, – продовжує розповідати пан Лук’яненко. – Наша худоба повністю забезпечена екологічно чистими кормами власного виробництва – зеленою масою зернових і бобових культур, сінажем, силосом, сіном кількох видів, концкормами. Водночас тваринництво постачає на поля гній – органічне добриво, яке забезпечує підвищення родючості ґрунту й високу врожайність культур без застосування мінеральних добрив.
    За словами представників компанії, у своїй роботі вони використовують найкращі закордонні технології, постійно викликають спеціалістів із-за кордону, які проводять семінари з лікування худоби, випоювання телят тощо. Випоювання у нас відрізняється тим, що вони дають на теличку 650 л цільного молока, на бичка 400 л. У перспективі хочуть зробити культурні пасовища, щоб організувати випас худоби. Напої по стаду – 6500 л.
   – Наше підприємство має статус племінного заводу з розведення української червоно-рябої молочної породи, – розповідає заступник генерального директора з тваринництва ПП «Агроекологія» Оксана Прокопенко. – У своїй роботі використовуємо сучасне обладнання для доїння корів, щоб отримувати молоко високої якості. Відтак кн кожній фермі побудовані доїльні зали. Тому молоко під час доїння й на всьому шляху до системи  охолодження не контактує з навколишнім середовищем та швидко охолоджується.
   Як відзначає пані Прокопенко, нині органічне молоко реалізовується по такій же ціні, як і звичайне, хоча ціна на нього повинна бути значною вищою. Звичайно у подальшому планується, що б молоко йшло на експорт за кордон, де органічне молоко набагато більше цінується, чим в Україні, де його купляти не готові. Звісно, молоко перевіряє лабораторія, але й щомісяця вони самі відвозять зразки у Харківський інститут тваринництва.
   З великою гордістю про місцеве господарство ПП «Агроекологія» розповідають у початковій школі, що в Михайликах. Саме це підприємство є найбільшим інвестором при вирішенні шкільних проблем. Нещодавно в освітянському закладі серед дітей провели конкурс малюнків на тему фермерства підприємства. Дітлахи намалювали чимало хороших малюнків, за що отримали цінні подарунки від керівництва підприємства. Директор школи відзначає, що завдяки підприємству дітки мають унікальну можливість вживати безпечні чисті продукти.
   Варто відзначити, що на Полтавщині розробили  та затвердили на сесії облради Програму підтримки та  розвитку агросектору області. Одним із пріоритетних напрямків Програми  є розвиток органічного виробництва. На його підтримку передбачено 6,5 млн грн. Про це нам повідомив заступник директора департаменту АПК Полтавської ОДА Роман Прокопенко.
  За словами посадовця, скористатися Програмою можуть підприємці, які хочуть започаткувати органічне виробництво, чи вже займаються ним. Обов’язкова умова – реєстрація на Полтавщині.
    Тим, хто скористається Програмою обіцяють 100% відшкодувати кошти на сертифікацію органічного виробництва. Підприємцям, які постачатимуть продукти в школи, дитсадки та лікарні на умовах держзакупівель повертатимуть 20% вартості продуктів. Нині вже перші виробники подали документи на відшкодування.
     «Кожен може купити собі органічну продукцію, для цього треба звертатись на відповідні підприємства, або шукати продукцію у магазинах, супермаркетах, де на етикетці продукції відповідно до затверджених правил (стандартів) нанесений відповідний логотип зеленого листочка», – підсумував незалежний експерт Руслан Білик.
Роман МАТВІЮК, фото автора
Р.S/ Матеріал вийшов за підтримки Дослідницького інституту органічного сільського господарства (FiBL) в рамках проекту «Розвиток органічного ринку в Україні» (2012-2016) та Полтавської міської екологічної громадської організації «Мама-86-Полтава». 

неділя, 23 жовтня 2016 р.

     За даними епідеміологічного моніторингу інфекційної захворюваності у Львівській області захворюваність на ентеровірусні інфекції залишається нестійкою. За 9 місяців  2016 року зареєстровано 245 випадків  з них 189 випадків серед дітей,  в т.ч. 1 випадок у Буському районі.

          Для того, щоб попередити виникнення ускладнень і тяжких наслідків слід своєчасно звертатися за медичною допомогою при появі симптомів інфекційного захворювання (висока температура тіла, сильна головна біль, блювота, що не приносить полегшення, пронос, висипання) та дотримуватися простих профілактичних заходів для запобігання інфікування  а саме:
*** по можливості уникайте контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання, обмежуйте контакти дітей раннього віку, скоротіть час перебування у місцях масового скупчення людей і в громадському транспорті;
*** суворо дотримуйтеся правил особистої гігієни, ретельно мийте руки перед їжею, після повернення з вулиці і після кожного відвідування вбиральні; обробляйте руки дозволеними для цих цілей дезінфектантами; при кашлі і чханні рекомендується прикривати ніс і рот одноразовими серветками і викидати їх після використання в сміттєву урну, після чого вимити руки або обробити їх вологою серветкою. Не забувайте помити руки дітям, змалку привчайте їх до правил особистої гігієни;
*** особливу увагу звертайте на харчування дітей до року: давайте дитині лише свіжі продукти, в якості яких ви не сумніваєтеся. Протягом першого року життя дитина повинна отримувати грудне молоко – це значно зменшує потрапляння ентеровірусів у кишечник. Регулярно мийте і утримуйте в чистоті дитячі іграшки;
*** користуйтеся індивідуальним посудом;
*** придбані на базарах чи у торгівельній мережі овочі і фрукти перед вживанням ретельно промийте проточною водою;
*** при вологому прибиранні помешкання використовуйте дезінфікуючі засоби, частіше провітрюйте приміщення;
*** Рекомендуємо пити воду (водопровідну, з криниць) після кип’ятіння. Цим ви застрахуєте себе від багатьох захворювань. Збудники ентеровірусних інфекцій знаходяться у всіх водоймах без винятку – не купайтеся в непроточних водоймах і фонтанах, у місцях несанкціонованих пляжів, не заковтуйте воду під час купання;

*** не пийте воду з неперевірених джерел; при споживанні напоїв у закладах громадського харчування, торгівельних точках чи із питних фонтанчиків використовуйте індивідуальний одноразовий стаканчик. При відсутності можливості придбання бутильованої води можна використовувати охолоджену кип’ячену воду;
*** будьте особливо обачні під час подорожей у потенціально небезпечні райони. Не забувайте користуватися засобами проти комах.
  Дотримання цих нескладних правил у побуті надійно захистить Вас від ентеровірусних інфекцій. Якщо ж захворювання не вдалося уникнути, то не займайтеся самолікуванням. При появі перших симптомів інфекційного захворювання негайно звертайтеся за медичною  в лікувально–профілактичні заклади до лікаря. Самолікування небезпечне для здоров'я!
Знати — значить вміти попередити !
Буське районне лабораторне відділення
Бродівського МРВ ДУ "ЛОЛЦ МОЗ України" 

субота, 22 жовтня 2016 р.

Минулої неділі, 16 жовтня, у м.Радехів відбувся футбольний турнір між командами учасників АТО, який був приурочений до Дня захисника України. Організаторами змагань виступили місцеві активісти-учасники АТО, за підтримки керівництва Радехівського району та міського голови Радехова, які у день змагань урочисто відкрили футбольний майданчик з штучним покриттям.

   Першими, хто ступив на нього були команди учасників АТО з Буського, Кам’янко-Бузького, Бродівського районів та м.Радехів. Бущину на цих змаганнях представляли учасники АТО: Павло Вавринчук, Роман Фурда, Василь Бута, Олег Падус, Юрій Кузьма, Андрій Тур’яниця  та Андрій Олійник.

   У загальному заліку перше місце вибороли господарі майданчика – команда м.Радехів, другими стала команда Буського району, третє місце виборов Кам’янко-Бузький район, а четверте – Бродівський район. Всі учасники були нагороджені медалями та пам'ятними грамотами, а наш земляк Олег Падус отримав відзнаку, як кращий гравець змагань.
    «Ми завжди раді приймати участь у таких змаганнях, - каже учасник АТО Павло Вавринчук з Олеська, - адже тут ми зустрічаємось з побратимами із якими не так давно ще були разом на передовій.  Ми хочемо своїм прикладом надихати молодь до занять спортом та здорового способу життя».
   Спілка учасників АТО Буського району висловлює подяку волонтеру Роману Гаєвському та директору Буської ДЮСШ Богдану Пасічнику, за надану підтримку.
Роман ФУРДА,
заступник голови Буської районної ради

пʼятниця, 21 жовтня 2016 р.

В рамках проекту «Будьмо вірні Богові та Україні», який реалізовують пластуни Станиці Красне спільно з парохом села Хватів, отцем Романом, за сприяння Львівської Освітньої Фундації,  було проведено чергову зустріч з дітьми. 

   Для того, щоб було приємно в храм ходити, милуватися його красою ми вирішили трошки допомогти в його упорядкуванні. Разом із пані Мирославою, місцевою мешканкою села Хватів, ми також внесли невеличку лепту у чистоту та красу храму.
  Також пластуни Станиці Красне разом з юнацтвом села Хватів та пані Мирославою, місцевою мешканкою впорядкували подвір'я храму. Ми прибрали листя, почистили доріжку та отримали масу позитивних емоцій під час зустрічі з дітьми.
Наталія Сапріянчук, 
референт УСП та УПС
 Станиці Красне Пласту НСОУ  



четвер, 20 жовтня 2016 р.

Уже не один місяць тривала дискусія щодо результатів обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку. Справа в тому, що одні райони до конкурсу підійшли чесно і подали бюджетні рішення зі співфінансування конкретно по кожному мікропроекту, як це зробив і Буський район, а інші схитрили і замість конкретних рішень співфінансування по конкретних об’єктах мікропроекту  подавали загальне рішення, без зазначення на який саме мікропроект виділені кошти, що дозволило оманним способом подавати сотні мікропроектів на обласний конкурс, які реально не були співфінансовані з місцевого бюджету. І що цікаво, чимало таких «лжепроектів» перемогли в конкурсі, а якісно написані згідно усіх вимог «тонули». 


  Згідно обласної програми на третьому етапі конкурсу мала б проводитись фінансова експертиза проектів, яка б відкинула усі конкретно не підтверджені бюджетними рішеннями мікропроекти, проте цього не сталося. Усі свої зауваження я виклав у листі до Львівської обласної ради від 25 травня 2016 року. Там погодились з моїми зауваженнями, хоча пояснюють, що провести переоцінку поданих мікропроектів неможливо, бо усі вони уже на завершальній стадії реалізації, однак мої пропозиції внесли в проект змін до Програми проведення обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку у Львівській області на 2016-2020 роки і винесли їх обговорення на засідання обласної асоціації місцевих рад «Ради Львівщини», яке відбулося 13 жовтня у місті Самбір, де я був присутній особисто.
  Що ж вирішили? В першу чергу у всіх пунктах програми, пов’язаних з бюджетними рішеннями про співфінансування зазначено, що рішення сесій місцевих рад подаються в розрізі конкретних об’єктів. Тобто, якщо немає в рішенні прив’язки до конкретного об’єкта, такі проекти не пройдуть. Третій етап проведення конкурсу, який стосується фінансової експертизи взагалі виключили. Натомість планується приймати заявки виключно в електронному вигляді (форма додатку 4) зі сканованими копіями зведеного чи локального кошторисів та зазначенням у сумах та відсотках співфінансування кожної зі сторін. 
  Заявки будуть прийматися від початку листопада цього року до 15 січня 2017 року (остання дата ще дискутується). Після цього формується база даних потенційних переможців. Чому потенційних? Справа в тому, що бюджети місцевих рад згідно Бюджетного кодексу формуються окремо на кожен рік, тому усі місцеві ради до 20 березня 2017 року повинні надати бюджетні рішення щодо співфінансування мікропроекту (в розрізі конкретних об’єктів), згідно поданої раніше заявки у якій зазначено суму та відсоток співфінансування відповідного об’єкта. Конкурсна комісія працюватиме 45 днів. Оцінку проводитимуть уже не два, а три експерти по кожному мікропроекту. Подання мікропроектів дозволили і галузевим відділам районних адміністрацій. Голова обласної ради Олександр Ганущин заявив, що прогнозує співфінансування з обласного бюджету біля 800 мікропроектів. Сума співфінансування 50% від вартості мікропроекту, але не більше 100 000 грн. Межа вартості мікропороекту 300 000 гривень (ще дискутується).
  Я особисто вважаю, що усі місцеві ради, які мають у своїх бюджетах кошти на розвиток і планують їх виділення на реалізацію тих, чи інших суспільно важливих об’єктів (майданчиків, тротуарів, освітлення та інше), просто зобов’язані подавати мікропроекти по цих об’єктах, адже у випадку перемоги  і відповідно залучення на ці об’єкти обласнох коштів, економляться кошти місцевого бюджету і можна зробити значно більше. Звісно, у кого є багато зайвих грошей, легше тратити лише кошти своєї місцевої ради (менше паперів), але такі витрати без спроб залучення коштів з інших джерел є, на мою думку, кричущо безгосподарним кроком. Адже немає жодного населеного пункту де були б вирішені усі проблеми. Знаю це з власного досвіду, оскільки особисто писав мікропроекти, завдяки яким у селищі Красне встановлені об’єкти на п’яти дитячих майданчиках, огорожа кладовища та інші, в результаті чого були зекономлені суттєві кошти для бюджету Красненської селищної ради минулої каденції. Є чимало успішних прикладів у інших місцевих радах. Тому одразу після затвердження обласною радою офіційних змін до відповідної програми, Буська районна рада розішле усім місцевим радам та районним відділам в розрізі усіх галузей району відповідні документи, вимоги та рекомендації з написання мікропроектів на 2017 рік. Будуть проведені навчання. 
   Хочеться вірити, що цього разу буде усе чесно. Але, якщо не намагатися хоча б щось робити, то і нічого не буде!
   Богдан ГЛОВА,
   голова Буської районної ради

середа, 19 жовтня 2016 р.

У редакцію Буського порталу телефонують мешканці сіл і скаржаться на те, що дуже важко оформити субсидію. Щоб здати документи, їм доводиться їхати в райцентр, стояти у кількагодинній черзі.  Переконатись у справедливості нарікань вирішили журналісти, завітавши в управління соцзахисту Буської РДА.

  ...9-та година ранку, а в приміщенні управління соцзахисту у Буську вже черга з 15 осіб. За старшою жінкою займаю чергу. Через кілька хвилин за мною вже стоять 5 осіб. Раптом у приміщення заходить жінка і без черги прямує до дверей. У натовпі починаються крики: «Куди без черги?», на що жінка відповідає, що вона лише хоче у працівників дещо запитати. Та таке не влаштовує присутніх, їй рекомендують стати у загальну чергу.
  Помічаю, що у чергах стоять люди здебільшого старшого віку, вони мають багато запитань.  Пенсіонерка Галина зі Соколя обурена організацією роботи соцпрацівників. Каже, до відділу прийшла втретє, бо знову вимагають якісь нові документи, яких незрозуміло чому в них немає, тож змушена знову стояти у черзі.
  «Їхня інформація взагалі суперечить тій, яка вказана на інформаційному стенді», - обурюється жінка у черзі. – Там не пише, що потрібно разом з документами ще й купляти для документів папку. І по телевізору нічого не казали».
  Поки стою у черзі, знову здіймається галас, хтось без черги зайшов. Люди починають ще більше скаржитись.
   - Стійте і контролюйте, хто має заходити, а то ми всі до вечора тут будемо стояти!, - вигукує хтось із натовпу.
  Дехто, побачивши силу-силенну людей, повертається та йде, так і не дочекавшись своєї черги.
  Прийом документів на субсидію в управлінні соцзахисту Буської РДА приймають лише в одних дверях, тому вся черга до них. Навпроти них розташовані інші двері, - це, як вказує вивіска, сектор прийняття рішення. Туди стороннім вхід заборонений. 
 Нарешті підходить моя черга. Поки готую перед дверима документи у приміщення заходять дві жіночки, які запитуються хто крайній у черзі. У цей час з других дверей виходить їхня знайома працівниця соцзахисту. Ті, одразу кинулись до неї з документами. Вона у коридорі переглянувши їх, забрала у кабінет.  Жіночки на радощах пішли.
  «О, як добре живеться! Маєш блат у соцзахисті –  і тобі ніякі черги не страшні. А я щоб запитатись змушена стояти у черзі, бо всі мене ігнорують і ніхто не хоче допомогти», - промовляє пенсіонерка майже із сльозами на очах.
  «Хоч би якусь додаткову людину поставили для консультації у коридорі, а дзуськи!», - додає жінка.
 Дійшла моя черга. Зайшовши у приміщення, помічаю трьох працівників за столами. Працівниця управління соцзахисту ретельно переглянувши всі мої документи запитує, чи я маю папку.
  - А що потрібна папка?, - дивуюсь.
 - Так, потрібна. Чи Ви хочете, щоб ваші документи просто валялись?, - риторично відповідає працівниця.
- Але ніде не вказано, що треба зі собою папку приносити!, - відповідаю.
- Йдіть купіть папку і принесіть!, - рекомендує працівниця.
  Виходжу з приміщення та прямую у магазин канцтоварів. Купивши її повертаюсь назад, щоб віддати. Але не все так просто: без черги – нікого не впускають.
- Та мені лише її віддати!, - кажу натовпу людей і показую на папку.
- Нам всім тут щось треба віддати, проконсультуватись і т.д. Займайте чергу!, - відповідає розлючений натовп.
   Отож, знову займаю чергу.
   12-та година дня. Я нарешті здала всі документи на субсидію і занесла папку.
 Інна ГОНЧАРУК, фото з архіву редакції
/Буський медіа портал/

         КОМЕНТАР:
Василь СТЕЦИК, начальник
управління соціального захисту населення Буської РДА

- Стартував опалювальний сезон. Тому люди масово кинулися оформляти субсидії. На сьогодні вже подано 8534 заяви від мешканців Буського району.  Значна частина людей, які звернулися за призначенням субсидії торік, матимуть автоматичне перерахування на наступний сезон. Що до того, що працівники просять додаткові документи, то скажу, що існують випадки, коли на законодавчому рівні документи не передбачені, проте їх варто додати до пакета. Крім того, іноді у певних структурах немає інформації стосовно окремих питань.
  Оскільки нас держава не забезпечує папками-швидкошивачами, ми просимо (але не вимагаємо!) у людей їх купити заздалегідь та подавати разом з документами.
Роман МАТВІЮК
/Буський медіа портал/

МИ У FACEBOOK

© 2017. На платформі Blogger.

АКТУАЛЬНО

АКТУАЛЬНО

ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ