пʼятниця, 24 березня 2017 р.

Є люди, які цілковито живуть музикою. І тому музика їхня така ж жива й палка навіть після того, як не стає самого автора.
24 березня ми відзначаємо день народження Ігоря Білозіра, композитора й виконавця, зірка котрого згасла надто рано. Пісні Білозіра – то найяскравіший квіт нашої естрадної музики, нашої української пісні, котра не боялась Союзу і його привидів.

   Приємні подарунки зробив Ігореві актор Юрко Брилинський. По-перше: він подарував Білозіру для нової і просторої квартири свій історичний рояль, який ніяк не вміщався в одній кімнатці його театрального гуртожитку. По-друге: Юрко у 1980 році звів Ігоря з Богданом Стельмахом. Так до Білозіра волею долі потрапили тексти, які призначалися для трагічно загиблого Володимира Івасюка.
Стельмах був ідеальним поетом для Білозіра і, навпаки, Ігор був його композитором.
    Перше визнання до колективу прийшло у Тернополі. Тут, у квітні 1981 року, “Ватра” стала не лише лауреатом ІV республіканського конкурсу комсомольської пісні “Молоді голоси”, а і його найяскравішим відкриттям.
   Ігор завжди був і залишався українцем, по духу і по крові. Російською розмовляв зі страшенним акцентом Пісні “Ватри” все вище піднімали неповторність, творчий та самобутній геній Ігоря Білозіра.  Його пісні звучали і звучать не лише у виконанні “Ватри”, але й В. Зінкевича, Л. Сандулеси, І.Поповича. Їх включили до репертуару діаспорні гурти та виконавці. Як тут не згадати Квітку Цісик і її виконання пісні “Коханий”.
   “Ватра” гастролює в Середній Азії і на Далекому Сході, Москві і БАМі, Польщі, Угорщині, Німеччині, згодом двічі в Афганістані, Канаді, США. Вже не кажучи, як тепло приймали львів’ян у великих містах, містечках і селищах України.
 Останні роки Ігор залишався в тіні, хоч писав гарні пісні (“Від Бога”, “Встань з колін, народе мій”, “Віщий сон”), чудову інструментальну музику, але вони вже не мали гідної оцінки і належного поступу.  Трішки піднесло настрій запізніле визнання. 1997 року Ігорю Білозіру присвоєно звання Народного артиста України (Заслуженим був від 6 березня 1990 року).
    У ніч з 8 на 9 травня 2000 р. Ігор Білозір був жорстоко побитий двома п’яними росіянами Дмитром Вороновим та Юрієм Калініним за спів українських пісень в кав’ярні “Цісарська кава”. Це відбувалося на очах у десятків людей в центрі Львова, за п’ятсот кроків до рідної домівки. 16 травня – півгодинна клінічна смерть, 28 травня – назавжди зупинилося серце, 30 травня – 150 тисяч людей з усіх усюд проводжали в останню путь Великого митця. Важко уявити, скільки ще пісень могло б народитися.
  Обірвались струни пісенного натхнення справжнього українського митця, здобутки, талант якого ми  і досі не в змозі оцінити, осмислити. Померти, щоб народитись і жити вічно! Такий талант треба цінувати при житті.
  І в Буському районному Народному домі 24 березня, саме в день народження Білозіра, зібрались шанувальники його творчості, щоб згадати приємні спогади його друзів, рідних, творчих особистостей, віддати шану нашому митцеві про його невмирущі пісні.
 В програмі брали участь методисти Буського РНД  О.Шквір, І.Калиновська, Н.Хом’якевич. Вони розповіли про спогади творчих друзів, знайомих  Ігоря, розказували вірші.
 Прозвучала пісня  «Ніби вчора», яку душевно виконала Світлана Баб’як.
  Пісню «Пам’яті І.Білозіра»  присвятила авторка і виконавець Г.Грушицька. яка і підготувала мистецьку годину «Мамина світлиця».
   З приємними спогадами про творчість І.Білозіра і перший концерт пам’яті митця виступила начальник відділу культури та туризму Л.Ціхоцька. Вона прочитала свій авторський вірш «Хай святиться ім’я твоє» до якого Ю.Томків написав музику.
  На закінчення для присутніх прозвучала пісня «Від Бога наша пісня».
Відділ культури та туризму Буської РДА

0 коментарі:

Дописати коментар

МИ У FACEBOOK

© 2017. На платформі Blogger.

НАДБУЖАНСЬКА ПРОДУКЦІЯ

НАДБУЖАНСЬКА ПРОДУКЦІЯ

.

ВАШ КОМП'ЮТЕР

ВАШ КОМП'ЮТЕР

ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ