понеділок, 30 квітня 2018 р.

Сьогодні реальними власниками є найбільші орендарі – агрохолдинги. Працюючи лише на власний прибуток, без огляду на майбутнє Української Держави, керівники агрохолдингів сьогодні є злочинцями в аграрному бізнесі. До прикладу, власники паїв та місцеві фермери у Буському районі скаржаться, що великий агрохолдинг на Львівщині обманює людей, самовільно захоплює землі, проводить земельні оборудки та перешкоджає місцевим фермерам в їхній роботі. 

   Як бачимо, зараз відбувається монополізація аграрного ринку в руках агрохолдингів, що унеможливлює розвиток малих та середніх фермерських господарств, знищує конкуренцію, яка є основою ринкової економіки розвинутих країн. Концентрування великої кількості земель в одних руках – це зловживання щодо оплати вартості паїв пайовикам, маніпулювання ціновою політикою. До того ж, агрохолдинги перешкоджають оформленню оренди на землю звичайним фермерам.. Малому та середньому фермерському господарству надзвичайно складно розширити свої площі за рахунок пайовиків агрохолдингів – і через разові виплати пайовикам, і через відмову у виділенні пайовикам в натурі їхніх земельних паїв. Поширена практика сьогодні на місцях: при бажанні фермера орендувати землю – відразу підвищується відсоток на орендну плату (5-7%), який є легким для агрохолдингів, але непосильним для фермерських господарств.
   По-друге, агрохолдинги призводять до виснаження земель, вирощуючи високоліквідні культури (як то, соняшникове насіння) без дотримання правильних технологій (сівозмін). Проїдьте по землям агрохолдингів і подивіться, як там два роки підряд сіють соняшник, який виснажує землю на 5-7 років (!). Питання: а як же агрохолдинги вирощують культури в такому разі? Відповідь: хімія нам допоможе! Тобто, виснажуючи земельні ресурси, великі орендарі до того всього ще й «нашпиговують» землю хімікатами. Звісно, збільшення власного прибутку – передусім! І байдуже що буде за 5 років – оренда закінчиться, хай власники землі самі морочаться, що з нею робити.
   По-третє, українські агрохолдинги – інтегрована структура (чого немає у практиці розвинутих країн), що включає в себе одночасно і виробництво, і переробку, й експорт аграрної продукції. Через це втрачається можливість створення додаткової вартості та нових робочих місць у переробній галузі. Знову ж таки, байдуже, що неправильно використовуються ресурси – головне власний прибуток!
   Нарешті, агрохолдинги виступають і політичними гравцями, намагаючись «перекроїти» українську економіку «під себе». Вибори на місцях проходять під їхнім пильним наглядом. Вони намагаються привести до влади «свого» голову, щоб потім мати безперешкодний доступ до земель, якими розпоряджатиметься громада. Великий аграрний бізнес постійно втручався і втручається у виборчий процес. При чому порушуючи будь-які демократичні норми. Голови місцевих філій чинять тиск на громаду, забороняючи підтримувати будь-яку іншу політичну партію та регламентуючи правила проведення виборів. Можна сказати, що місцева філія агрохолдингу виступає в якості такого собі рабовласником, що вважає себе не лише орендарем землі, а й власником життя територіальної громади. А це підриває розвиток малого та середнього фермерства, що є основою економіки територіальної громади.
   Приміром, мешканці села Мармузовичі (Андріївка) у Буському районі підписуються під кожним вищесказаним словом, бо пересвідчились, що їхній сільський голова не про село і людей дбає, а за власний бізнес. 
  Вчора, у приміщенні Народного дому села Андріївка (Мармузовичі) мала відбутись зустріч пайовиків села зі надбужанським фермером, засновником ТОВ «Стир-Агротех» Миколою Микитином, який, до слова, на території Гутисько-Тур'янської сільської ради має в оренді землі, і вперше вирішив зайти на територію Андріївської сільської ради, щоб розповісти про свою пропозицію співпраці. 
  Однак зустріч, яка планувалась у приміщенні Народного дому, що стоїть пусткою, була заледве не зірвана, бо, дивним збігом обставин, в цей час назначеної зустрічі, заклад культури був зачинений (хоча неділя - це робочий день для працівників), а на вікні закладу була причеплена записка про те, що в цей день керівниця закладу поїхала на репетицію. «Куди поїхала? І коли буде?», – про це ні слова. Відтак старші мешканці села були змушені зібратись на сходах закладу, щоб поговорити з фермером. Поки збирались люди, ми почули чимало критики з приводу діяльності завідуючої закладу та сільського голови, які, як стверджують мешканці села, нічого не роблять, лише вміють зарплату брати.
   «Клуб стоїть пусткою, останній концерт тут був до Дня Матері, за що завідуюча отримує гроші, невідомо. А діяльність сільського голови взагалі не піддається критиці. Це чоловік, який дбає лише за власний бізнес, а не за добробут села, - поскаржилась місцева мешканка журналістам. – Жодного звіту про його роботу ми не чули за останні роки. Ганьба!».
   Інші мешканці села напряму сказали, що все це було сплановано заздалегідь і до того причетний голова сільської ради, який нібито куплений представниками великої агрофірми ПП «Західний Буг».
  «Наше село залишається без освітлення і доріг, а він власний бізнес розвиває. Він лобіст цієї агрокомпанії!», - вигукнув мешканець села. 
  На зустріч мала прийти і землевпорядник сільської ради, але як стало відомо, її відсутність була з поважних причин. Однак на схід пайовиків прийшов один із представників ПП «Західний Буг», який поводився досить агресивно і вживав нецензурну лексику, що виглядало вкрай не культурно, як для представника такої агрофірми, що позиціонує себе із європейськими цінностями.
   Про те, як відбирають землі у фермерів в надбужанській глибинці і до яких методів вдаються конкуренти розповів нам фермер, засновник ТОВ «Стир-Агротех» Микола Микитин:
- Я фермер, який зареєстрував своє підприємство у 2016 році для того, щоб працювати на надбужанській землі, із мешканцями Гутисько-Тур’янської сільської ради. І наше бажання – це жити життям нашого села, щоб вникати у проблеми села, допомагати людям, розбудовувати села, що вимирають. І ми зареєстрували підприємство, аби брати паї, ті, які, на даний час, вже закінчуються договори із фірмою «Західний Буг», бо люди самі вирішують з ким їм оформляти договори. І до мене звернувшись мешканці села із таким проханням я прийняв рішення брати у людей паї, щоб у подальшому використовувати їх, виплачуючи гідну орендну плату людям, щоб  із цього був пожиток не тільки  для тих, хто користується цієї землею, але й тих бідних людей, які до того часу отримували мізерну  плату, і не дотримували свої кошти за ці землі, а більше того, багато земель, які до того використовували фірми, були великі агрохолдинги, такі як «Західний Буг». Вони використовували їх у незаконному порядку, не платили орендну плату, тому що були не переоформленні, це були паї  померлих, їх біля 300 гектарів, це тільки в нашій сільській раді, і «Західний Буг» більше 10 років використовував ці паї, не плативши за це людям ні копійки. Коли ми стикнулись із цієї проблемою, почали шукати  спадкоємців, вияснилось що всі ці спадкоємці землі, їхні предки знаходяться, тому ми відповідно почали із ними оформляти договори. Почали самі шукати спадкоємців, ходити по домівках людей, збирати відповідні довідки, допомагати документально переоформити документи через суди, це звичайно трошки затягує процес фінансовий, але ми всі видатки взяли на себе. Відповідно коли ми почали це роботи, фірма ПП «Західний Буг» побачивши, що ми проводимо в порядок документи, почали аналогічно таке робити. І це добре, адже документи мають бути приведені в правове поле. Із 3%, які платив «Західний Буг», ми підняли до 12%, це при тому, що платимо податки. ПП «Західний Буг» мав це почати роботи ще 10 років тому, а не зараз в силу конкуренції. Мене це, як депутата районної ради та фермера, дуже засмучує, тому що раніше коли не було конкуренції, вони собі добровільно користувались землями людей, набивавши кишені, збагачувались, нічого при цьому не плативши в державну казну. Зараз вже не той час. Прийшла конкуренція і вони почали розуміти, що потрібно діяти юридично. Ми фірма, які тільки починає і є ще доволі слабенькі, тому не можемо так,  як це вони обіцяти людям всякі різні винагороди (ходять по хатах і пропонують по тисячі гривень похилим людям за підписання з ними договорів), щоб перешкодити нашій діяльності. Ми стараємось теж людям щось віддячити, допомагаємо старожилам із технікою на полях, по господарству.
  Коли ми звернулися до них, щоб вони нам не перешкоджали на надбужанській землі, вони відповіли нам, «що їм 20-30 млн грн. викинути для того, щоб нас задушити - це їм легко вдасться». А така фірма як ТОВ «Стир-Агротех» є на знищення. Це було навіть заявлено зі слів представника «Західного Бугу» Юрія Однорога і підтверджено листом, подано до районної адміністрації, також було вручено начальнику Нацполіції у Буському районі, що таку маленьку фірму як ТОВ «Стир-Агротех» вони задавлять. Відповідно з нами вони не хочуть ніяких вести переговорів, лише перешкоджають нам у роботі різними методами. А ми розуміємо, що так, як в даний час користуючись паями вони мають багато зареєстрованих, і ми вже маємо людей ті, які нам довірили, зареєстрували ми вже частину тих договорів, частина є на реєстрації, тому потрібно сідати за стіл переговорів та домовлятись, щоб не робити на зло одне одному, а працювати. Щоб мати змогу нам засіяти, бо вони це вже зробили. Коли вони засівали, ми їм не перешкоджали, а просили сісти за стіл переговорів. Вони це зігнорували, лишивши частину полів необробленими і коли ми зайшли із придбаною технікою спробувати чи готова вона до посівної роботи, вони відразу виставили свою охорону і почали нам перешкоджати. Такими діями вони заблокували нам техніку, тримавши нас в заручниках більше 24 години. Під час блокування їхніми автомобілями нашої техніки, з’ясувалось, що хтось із їхніх представників «Західного Бугу» насипали в задню пробку трансмісії коробки передач трактора більше кілограма солі. Сам трактор не є із дешевих. Його вартість складає  100 тисяч доларів, такими своїми діями вони майже знищили коробку. Я не розумію таких методів поведінки. Навіть у 90-ті роки люди не завжди вдавались до таких дій, як сьогодні представники цієї компанії. Ті часи мали давно вже минутись, ми ж європейська цивілізована країна, яка прагне до Європи, а Європа побачивши такі методи підходу, не захоче мати із нами нічого спільного.
   Скажу, що я проживав за кордоном 13 років, я навчений жити чесно, платити податки, користуватись землею, яка є офіційно зареєстрована. А люди, які використовували роками ці земельні ділянки, які не платили за паї померлих, навіть наявним спадкоємцям, бо вони не хотіли їх шукати, бо їм так вигідно. А зараз перешкоджають нам будь-якими методами, не дають нам зайти в поля, мотивуючи це тим, що вони мають право користуватись надалі землями, бо вони були першими за нас. Я не розумію, чому вони мають право, якщо вони навіть не мають жодного відношення до нашого села? Чому якась фірма з Радехівського району претендує на землі Гутисько-Турянської сільської ради? Ми народились на свої землі і хочемо працювати на ній, щоб мати змогу допомагати своїм людям. Більше 10 років заробивши грошей в США, ми повернулись, щоб працювати на власній землі. Я не розумію, чому вони мають право користуватись цією землею, яка ще в даний час також в процесі реєстрації, тому що не можливо за один день зареєструвати договір, який є спадкоємець, особа, якої батьки вже померли, це процес займає від 2 до 6 місяців, інколи і більше. І ми маємо таких договорів понад 200. І вони нам перешкоджають кажучи, що ці договорами, які із нами підписані людьми, ми не маємо право ними користуватись, а лише вони. Тому що вони тут були раніше. Вони користуються поняттями попередньої влади: жити заради власного збагачення! 
 Я б дуже просив владу втрутитись у ці процеси, тому що ми, як мале підприємство, не зможемо протистояти такій великій фірмі, яка заявляє, що може дати 10-20 млн для знищення малого фермерського господарства в Буському районі, насипаючи сіль у трактор, чи як в інших господарствах порізати в культиваторі колеса.
  Нагадаємо, що у жовтні минулого року, Слідчий суддя Галицького районного суду Львова наклав арешт на майже 628 га земель запасу та земельних паїв померлих громадян у Львівській області, позбавивши ПП «Західний Буг» права на їх відчуження, розпорядження та використання. Про це стало відомо з ухвали суду від 17 жовтня.
   Арешт наклали в рамках кримінального провадження № 12017140000000726, яке 14 вересня цього року  зареєстрували в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 ККУ (самовільне зайняття земельної ділянки).
   Арештували землю на території Буського та Сокальського районів області, оскільки поліція підозрює службових осіб ПП «Західний Буг» у самовільному використанні для сільськогосподарських потреб цих земель у 2016-2017 роках:
– 70,9547 га земельних паїв померлих громадян на території Боложинівської сільради,
– 276,7554 га земельних паїв померлих громадян на території Турянської сільради,
– 9,4088 га земельних паїв померлих громадян на території Красненської селищної ради,
– 149,2 га земель запасу на території Карівської сільради,
– 93,71 га земельних паїв померлих громадян та 27,9 га земель запасу на території Стенятинської сільради.
   Згідно інформації з відділів держгеокадастру у Буському та Сокальському районах Львівської області, договори оренди земель сільськогосподарського призначення з ПП «Західний Буг» на території усіх вище перелічених сільських рад не укладались.
   Власниками ПП «Західний Буг» є Юрій Гладун (30%), Оксана Друль (30%), Валерій Овчарук (30%) та Віталій Сікорський (10%).
   Це вже друга спроба поліції арештувати майно компанії. Перше клопотання було подано 17 жовтня 2017 року та задоволено тим самим слідчим суддею Галицького районного суду. Проте 28 листопада колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області скасувала ухвалу про арешт та повернула її слідчому на доопрацювання через недотримання вимог процесуального кодексу. На думку суддів апеляційного суду, клопотання про арешт було подано з низкою порушень.
   Цього разу слідчі усунули порушення та наклали арешт на земельні ділянки, які ПП «Західний Буг» орендувало на території п’яти сільських рад у Буському та Сокальському районах області.
     В неділю, в благословенний Богом день, величальною мистецькою програмою «Пісні лелечого краю», у рамках  II обласного етнофестивалю гостинності,  жителів Перемишлянщини щиро вітав наш древній Надбужанський край! Найкращі  творчі колективи та окремі виконавці Буського району,  презентували мистецтво слова, пісні, танцю  у м. Перемишлянах. 

   Присутні у залі здійснили вражаючу віртуальну подорож  лелечим краєм разом із вокалісткою Стефанією Панкевич, яка вдало поєднала мелодійну пісню  з чудовим відеопроектом «Мій рідний край – моя земля»  А.Діяка. 
  Сусіди гостинно зустріли нас запашним короваєм на вишитім барвистім рушнику. Ми також приїхали в гості, як то кажуть, не з порожніми руками, тож вручили дарунки представникам місцевої влади. 
   З вітальним словом до усіх звернулася заступник голови Буської районної державної адміністрації Тетяна  Сай.
   Славні жителі чудової Перемишлянщини змогли серцем і душею доторкнутися до прекрасної, світлої, чаруючої канви, вимереженої яскравим глибинним талантом бущан, чудових різножанрових мистецьких колективів лелечого краю.   Це Народний вокальний гурт «Куди йдеш» Буського РНД, кер.о.Ярослав Лозовий,  Народний ансамбль пісні та музики «Перевесло»  Олеського НД, кер.Євген Гнатюк,  Народна  вокальна формація  «Надбужанки»  Буського  РНД,   кер. Ірина Лаврін,  ансамбль скрипалів Олеської ДМШ,  кер.Оксана Голодинська.
   Юні надбужанські танцюристи Зразкового  хореографічного колективу «Енерджі», кер І.Сторонянська і С.Іваськів,  хореографічного колективу  «Плеяда» Народного дому  селища Красне, керівник Мар’яна Журавська та гімнастка  Дарина Домбровська дарували усім чудовий настрій, приємні хвилини гарного відпочинку та позитивний заряд на радість, на  добро.  Тому перемишлянці тепло зустрічали та щедро аплодували  кожному за мистецький дарунок. На мить заворожила присутніх своїм вокальним мистецтвом бущанський співочий соловейко Вікторія Підгірна. А коли співала дзвінкоголоса надбужаночка Татьяна Турчиняк, здавалося, весь світ вигравав красивими, радісними барвами. 
   Та як би не було гарно та добре в гостях, час невблаганно біжить та наближає хвилини прощання. Завершився II етнофестиваль гостинності  у м.Перемишляни могутнім мажорним акордом – фінальною пісенно –хореографічною композицією та гучним многоліттям.
   На етнофестивалі була присутня завідувач відділом народної творчості Львівського державного ОЦНТ і КОР Ольга Дуляба.
    Щирі вдячні слова лунали із сцени від представників  місцевої влади, а великий букет чарівних квітів, подарований нашим артистам,  не тільки додав святковості заходу, а й наповнив зал чудовим ароматом. Та це ще не все. Перемишлянський міський голова подарував бущанам бочівочку меду, адже символом міської ради є трудолюбиві бджоли. 
   Гарну, багату виставку  чудових творчих робіт гуртківців представили вихователі  Буського БДЮТу. Ведучими заходу були Любов Огороднік та Павло Теодоровський.
   Ми горді, що гідно несемо у світ  «Пісні лелечого краю»  у  своїй  барвінковій, вишиваній Україні!
Відділ культури та туризму Буської РДА

субота, 28 квітня 2018 р.

Якби фермери, які дотепер обробляли землю у Буському та Бродівському районах, діяли в рамках закону, то жоден інший інвестор не зміг би зайти туди зі своїми пропозиціями.

   Про це вчора, під час прес-конференції на тему: «Земельний конфлікт у Буському районі. Альтернативна версія», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив представник ТОВ «Агросетон» Валентин Коваленко (підприємство афільовано з фірмою "Онур", яка належить турецьким громадянам). 
   - Компанія «Агросетон» була створена в 2017 році. Ми звернули увагу, що власники земельних паїв не задоволені тим, як і які суми орендної плати їм виплачують місцеві фермери. Тому вирішили розпочати бізнес в аграрній сфері. Це – не рейдерство, це – здорова конкуренція. Ми відразу у всіх сільських радах, де маємо договори оренди, підняла орендну плату. Якщо би фермери, які вже там є, працювали законно, то в компанії «Агросетон» можливості зайти на цей ринок не було би. Вони роками використовували ці землі, але з мінімальною орендною платою. Вони платили тій бабусі, яка ледве виживає на пенсію, мінімальну орендну плату. Звичайно, люди погоджуються на ті умови, де більше платять. Так само ми розпочали безкоштовне переоформлення спадщини у Буському і Бродівському районах. Фермери цього ніколи не робили. Вони використовували землі без оформлення договорів оренди, отже і не сплачували податки, - представник аграрної фірми, кінцевими бенефіарами якої є громадяни Туреччини, пояснив, як іноземці отримали українські землі
     Що стосується конфлікту, який відбувся на землях Чанизької сільської ради  23 та 24 квітня, то Валентин Коваленко має свою версію інциденту.
   - Ми повідомили, що хочемо використовувати землі, на які ми вже маємо оформлені угоди. Від фірми ТзОВ «Захід Агро Львів» приїхало близько двадцяти-тридцяти озброєних осіб. Вони порізали шини на нашому культиваторі та блокували нашу техніку, - розповідає він. 
    Засновник ТОВ "Стир-Агротех" Микола Микитин вважає, що поки всі спірні моменти не залагоджені законодавчо, фермери та представники агрокомпаній можуть домовитися під час переговорів. І дотепер з усіма фермерами йому вдавалося жити мирно. Тому його здивували звинувачення в силовому захопленні землі. 
  - Орендарем землі вважається той, хто підписав договір з власником паю, який має кадастровий номер. Хоча власником залишається саме власник паю. Він має право підписати договір з тим, з ким вважає за потрібне. Отож, коли у цих власників паїв закінчився строк договорів з агрохолдингом «Західний Буг», то вони почали укладати договори зі мною. Я ні в кого силою землю не забирав, - переконує він. 
   Водночас, за словами Миколи Микитина, він не може розпочати роботи на землях, які взяв в оренду, тому що йому перешкоджають. А тим часом період сівби вже минає, поля – необроблені. А наприкінці року він змушений буде виплатити своїм орендавцям певні суми за договором. 
   - У нас є 190 гектарів землі, які нам люди надали в оренду. Але «Західний Буг» заявляє, що цю землю дотепер обробляли вони, і вони й надалі будуть її обробляти, - аграрій пояснює чому він претендує на ці землі.  
  Засновник ТОВ "Стир-Агротех" також має свою версію конфлікту, який стався 14 квітня у селі Тур’я.
  - Я зайшов на свої землі з технікою. У мене трактор був після капремонту, мені треба було поробити з ним півдня, щоби я бачив, як він гріється, чи коробка витримує. Я тільки зайшов спробувати культиватором. А мене відразу заблокували і добу тримали в заручниках, - Микола Микитин скаржиться, що не може зайти і не може нічого посадити на орендованих землях, тому що конкурент уже два тижні їх охороняє.
   Каменем спотикання між сторонами конфлікту стала також земля, власники якої вже померли, а спадкоємці з різних причин не оформили спадок. Цю землю ніхто не обробляє, вона стоїть пусткою. 
    Голова Тур'янської сільської ради Євген Красіцький розповідає, що коли землі колгоспу розпайовували, то кожному з мешканців припало орієнтовно по гектарові землі. 
- У нас зараз є 270 гектарів землі, які заарештовані рішенням Господарського суду, тому що їх використовували без належного юридичного оформлення документів, - сільський голова стверджує, що зараз місцеві мешканці почали оформляти через суди відумерлу спадщину. 
   Він також вважає – що більше орендарів приходить на землю, то вигідніше пайовикам.
   - У 2010 році ТОВ «Зірка» уклало зі 170 мешканцями угоди на оренду і платило по півтора відсотки. Інші земельні паї взяв в оренду «Західний Буг» і платили 3 відсотки. Люди відмовлялися отримувати ці гроші, казали, що це мало. Потім на ринок вийшов місцевий фермер. І одразу орендна плата сягнула 12 відсотків, - називає цифри Євген Красіцький. 
   Голова Балучинської сільської ради Григорій Цюман зауважив, що півтори тисячі гектарів землі було розпайовано у 1993 році. З того часу понад сотня власників паїв померла. А спадкоємці не мають коштів, щоби переоформити спадщину. 
   - На нашій території зараз працює сім фірм – три місцевих фермери та чотири товариства. Фірма «Онур» виграла через аукціон 13 гектарів землі резервного фонду. І вони активно розпочали допомагати населенню переоформляти паї померлих. Ті фірми, які працювали до того часу, не поспішали цього робити. Зараз у нас є тільки чотири спадкоємці, які ще не оформили відумерлу спадщину, - розповідає він. 
    На території Чанизької сільської ради, де 23 та 24 квітня відбувся конфлікт, про який ми вже згадували, є 620 га ріллі та 700 га сінокосів. Цим всім володіє 547 пайовиків.
   - 370 осіб уже оформили право на свої паї. Ще частина переоформляє відумерлу спадщину. А також ми шукаємо спадкоємців, які виїхали за межі області та України, - каже голова Чанизької сільської ради  Ігор Політило. 
    За його словами, на території сільської ради працюють приватний підприємець та одна агрофірма. Договори з ними закінчилися у 2017 році. Підприємці платили пайовикам 4 відсотки. А фірма «Онур» пропонує 8-9 відсотків. 
    Представник компанії ТОВ "Агросетон" Валентин Коваленко зауважив, що наразі його фірма укладає угоди на сім років. За цей час і власники паїв, і сільські голови, і орендарі можуть визначитися, чи варто їм надалі співпрацювати, чи шукати інші моделі використання землі. 
   Нагадаємо, що фермери Буського району звинуватили "Онур" у земельному рейдерстві.

пʼятниця, 27 квітня 2018 р.


Кілька аграріїв із Буського району змушені боротися із рейдерськими атаками на їхні землі, які здійснюють фірми-сателіти компанії «Онур» за сприяння голови місцевої райдержадміністрації Петра Мороза.

   Про це аграрії розповіли сьогодні під час прес-конференції у Львові на тему: «Земельні війни в Буському районі. Хто є справжніми організаторами і співучасниками рейдерського захоплення земель, які десятки років обробляють місцеві фермери та аграрні підприємства?».
   Директор ТзОВ «Захід Агро Львів» Ігор Пастущак розповів, що фірми, які контролює компанія «Онур», у Буському районі масово почали обробляти та засівати землі, не маючи на це відповідних дозволів.
   «У моєму випадку 23-24 квітня ТОВ «Агролан Захід» та ще одна фірма самовільно зайшли на наші поля і хотіли їх обробити. Вони зайшли на всі 60 га земельних паїв, маючи підписані договорили тільки на 23 га землі. Маючи на цій ділянці 16 га землі, яку віддали мені в оренду пайовики, я не дозволив обробляти всю землю. Під час події були присутні правоохоронні органи і ми вимагали, щоб компанії використовували ті земельні ділянки, по яких у них є дозволи, а не весь масив землі, яку вони хотіли  самовільно захопити», – розповів Ігор Пастущак.
   Він додав, що представники фірм, які захопили земельні ділянки, стверджували, що у них є закулісні домовленості в райдержадміністрації про те, що вони будуть розподіляти землю пропорційно між компаніями «Онуру» на тих територіях, куди вони зайшли.
    Ігор Пастущак наголосив, що фірми-«прокладки» почали працювати в Буському районі 2 роки тому, однак вони не виконують інвестиційних зобов’язань перед мешканцями.
  За словами аграрія, ТОВ «Агролан Захід» незаконно користується низкою земельних масивів у районі. Наприклад, на території Чанижської сільської ради товариство використовує 335 га земель, на яких засіяно різні культури. При цьому фірма має правовстановлювальні документи лише на 211 га. Понад 100 га землі «Агролан Захід» обробляє незаконно.
   Заступник директора ПП «Західний Буг» Юрій Одноріг розповів, що проблеми в аграріїв Буського району почалися ще торік улітку. Тоді під час зустрічі з керівництвом району та керівником профільного департаменту облдержадміністрації Наталією Хмиз аграрії наголошували, що голова адміністрації Петро Мороз возить по району представників фірми «Онур» і різними способами агітує селян віддавати в оренду свої паї цим людям.
   «Ми наголошували на тому, що неправомірно, коли голова районної адміністрації лобіює інтереси однієї фірми. За такими діями проглядається корупція. Чому саме «Онур»? Чому всі землі хочуть віддати одній фірмі, забираючи їх при цьому навіть у дрібних фермерів? Великі фірми в цьому випадку ще зможуть себе захистити, бо мають потужні юридичні відділи. А малі фірми, які не мають у штаті навіть земельників, юристів, вони страждають. Я про це говорив на засіданні антирейдерсього штабу під керівництвом Олега Синютки, але результату не бачу», – сказав Юрій Одноріг.
   Він додав, що ситуація із захопленням земель великим агрохолдингом є лише в Буському районі. На думку підприємця, причиною цього є розташування в цьому районі виробничих потужностей фірми «Онур».
   «Ми не проти того, щоб «Онур» працював на Львівщині. Ми є проти того, щоб влада, зокрема районна адміністрація, відкрито лобіювала інтереси правильного, на її думку, інвестора. Ми вже 15 років працюємо на теренах Буського району, обробляємо приблизно 4 тисячі гектарів. За цей час у нас не було жодного конфлікту із жодним фермером чи приватним господарством. Така ж ситуація і в інших компаніях. Але зараз, коли влада вмішується, застосовує поліцію, щоб блокувати механізми захисту господарств, і лобіювати інтереси сателітів «Онуру» – це неприпустимо»,– сказав підприємець.
   Голова асоціації фермерів Львівщини Ярослав Кардаш пояснив, що використання земель аграріями в Буському районі вже два роки є в стані проблемного загострення, яке зараз дійшло до апогею. За його словами, зустрічі, наради та круглі столи з цього питання не дали жодного результату, бо сателіти «Онуру» в Буському районі працюють під покровительством районної влади, а обласна влада цю проблему ігнорує. Ярослав Кардаш наголосив, що бездіяльність влади призвела до того, що схожими методами фірми «Онуру» вже працюють і в Бродовському районі: там розорюють поля, меліоративні зони, порушують захисні зони річок, змінюють цільове призначення земель без жодних погоджень.
  «Поліція на виклики щодо цих порушень не реагує. Про це знає директор профільного департаменту та голова Львівської обласної адміністрації. Є відповіді, що якась реакція буде. Але поля незаконно оброблені та засіяні й ніхто не несе за це відповідальності. Така ситуація – свідчення того, що відбувається дерибан землі у нас, на Львівщині», – розповів Ярослав Кардаш.
   Депутат Львівської обласної ради від ВО «Батьківщина» Степан Рак сказав, що інвестори повинні приходити в область і працювати тут, адже в державі зараз важка економічна ситуація. Однак для всіх повинні бути однакові правила.
   «У цьому випадку влада району, користуючись прогалинами в законодавстві, лобіює інтереси не малого фермера, не простого селянина, який своїми руками вирощує хліб, а підтримує фірму із незрозумілим походженням та способом діяльності. Тут запитань більше, ніж відповідей. І, на жаль, це є проблемою всієї України», – сказав депутат.
   Варто зазначити, що про шкоду від роботи фірм-сателітів турецької компанії заявили ще понад десяток фермерів.

  До речі, сьогодні відбулась прес-конференція на тему: "Земельний конфлікт у Буському районі. Альтернативна версія". Учасниками прес-конференції були Валентин Коваленко, представник компанії ТОВ "Агросетон"; Микола Микитин, засновник ТОВ "Стир-Агротех"; Євген Красіцький, голова Тур'янської сільської ради; Григорій Цюман, голова Балучинської сільської ради; Ігор Політило, голова Чанизької сільської ради, які розповіли своє бачення земельного конфлікту у Буському районі.

четвер, 26 квітня 2018 р.

Сьогодні, 26 квітня, у день 32-х роковин сумної для усіх українців дати, віддати шану героям-ліквідаторам громадськість Буського району зібралася на захід-реквієм у актовій залі Буської гімназії.

   Серед присутніх настоятель місцевого храму УГКЦ отець Андрій Баглай, заступник керівника РДА Тетяна Сай, голова районної ради Богдан Глова, голова Ради ветеранів Буського району Володимир Луженцов, депутат Львівської обласної ради Степан Рак, районні рятувальники та мешканці району.
  Розпочалось дійство з вшанування пам’яті хвилиною мовчання. Ведучою пам’ятного заходу була Любов Огороднік. 
  Голова районної ради Богдан Глова нагадав усім страшні сторінки історії Чорнобильської трагедії, а згодом із заступником голови РДА Тетяною Сай долучився до нагородження ліквідаторів на ЧАЕС. Подяку за сумліну працю, високий професіоналізм, активну громадську позицію, вагомий особистий внесок в надання допомоги населенню Буського району  з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій отримали командир відділення 14 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Львівській області Роман Гаврилюк та пожежник-рятувальник 14 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Львівській області Юліан Сумик.
  Голова ради ветеранів Буського район Володимир Луженцов зачитав наказ про нагородження від ВО «Країна», за стійкість та мужність, зразкове виконання службового обов’язку, що були виявлені під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС пам’ятним знаком були нагороджені учасники ліквідації аварії на ЧАЕС – Микола Троян, Андрій Гайвась, Мирон Романюк.
     Не забули організатори і про працівників МНС, які теж із перших долучились до ліквідації наслідків великої техногенної катастрофи. Подяку отримав начальник Буської ДПРЧ-14 Роман Іваськів.
   У концерті-реквіємі було показане відео сумної події Чорнобильської трагедії.
  Варто відзначити, що у Буському районі проживають більше 90 людей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, тринадцятеро з них безпосередньо брали участь у ліквідації наслідків цієї жахливої аварії.
   На подвір’ї місцевої гімназії було розгорнуто наметовий центр від рятувальників Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Львівській області. Вони продемонстрували техніку та засоби захисту, які використовувалися під час аварії на ЧАЕС в 1986 році, а також сучасні, які використовують на сьогодні.
   Кожен з присутніх мав нагоду приміряти протигаз, чи вдягти спеціальний захисний костюм, накласти джгут у місці можливої кровотечі, отримати фахові відповіді на усі свої запитання.
/Буський медіа портал/
  Минуло тридцять два роки, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно непокоїть людей. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям і життям.

Ти відомий сьогодні кожному –
Не ім’ям своїм, бідою.
Тою вулицею порожньою
Понад прип'ятською водою…
Мій Чорнобилю! Зелений пагорбе!
У якому ти жив сторіччі?
Запеклись перестиглі ягоди,
Наче кров на твоїм обличчі.
    Сьогодні учні НВК «Задвір’янська ЗОШ I-III ст.» провели загальношкільну лінійку, присвячену 32-ій річниці Чорнобильської трагедії.
    Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто віддав своє життя під час ліквідації  Чорнобильської катастрофи.
Підготувала
педагог-організатор
Крайовська М.Р.
«Чорна весна – 1986». Таку назву мав пам'ятний флешмоб у Заводській школі до 32 роковин з дня Чорнобильської катастрофи.

    26 квітня дзвони сповістили, що на Землю впала біблейська зірка Полин - зірка нещастя і біди. І радіоактивне "полум'я", як вона принесла, палає на планеті - невидиме, підступне, непереборне.
    Давайте пам'ятати і робити все, щоб, не дай Бог, нащадкам нашим не довелося знову зустрітися із такою катастрофою, що мовби була послана з майбутнього нам усім як грізне попередження - опам'ятатися, задуматися над усім ходом цивілізації, зробити, поки не пізно, серйозні висновки.
   Відео пропонуємо переглянути в ютубі на каналі Мар'яни Атаманчук. https://www.youtube.com/channel/UC_WaAR6Jl6nanA0rhTwbu0w
Львівський прес-клуб запрошує журналістів до участі у прес-конференції на тему: “Земельні війни в Буському районі. Хто є справжніми організаторами і співучасниками рейдерського захоплення земель, які десятки років обробляють місцеві фермери та аграрні підприємства?”

    Організатори прес-конференції – потерпілі від земельного рейдерства.
    Організатори запрошують журналістів та всіх зацікавлених довідатись про рейдерське захоплення земель в Буському районі компаніями-«прокладками», підконтрольними компанії «Онур», які належать громадянам Туреччини, за сприяння голови Буської райдержадміністрації Петра Мороза.
Учасники:
Ігор Пастущак, директор ТзОВ «Захід Агро Львів»;
Володимир Шегда, менеджер зі зв’язків з громадськістю ТзОВ «Грейн Ленд»;
Юрій Одноріг, заступник директора ПП «Західний Буг»;
Мирослава Кметко, голова ФГ «Вікторія»;
Євген Підвальний, голова ФГ «Дзвін»;
Володимир Дацюк, голова ФГ «Меркурій»;
Олег Репа, голова ФГ «Нива золота»;
Василь Зробок, голова ФГ «Соколівка»;
Ярослав Герасим, директор  кооперативу «Колос Агро»;
Ярослав Кардаш, голова асоціації фермерів Львівщини;
Фурманський Олег, директор ТОВ «Апогей Агро».
    Прес-конференція відбудеться 27 квітня об 11.00 у Львівському прес-клубі за адресою: проспект Шевченка, 11, 2-й поверх.

середа, 25 квітня 2018 р.

У Буському районі між двома орендарями землі стався конфлікт через відсутність чіткого визначення меж земельних паїв. Про це  повідомили у прес-службі ГУ НП у Львівській області.

  Так, 23 квітня до правоохоронців надійшло повідомлення про те, що у Буському районі між двома жителями Львівської  області, директорами агропідприємств, які орендують земельні паї, виник конфлікт, під час якого один перешкоджав іншому проводити сільськогосподарські роботи.
  «З метою недопущення силового протистояння та інших протиправних дій на місце прибули слідчо-оперативна група Буського відділення поліції та співробітники Головного управління Національної поліції у Львівській області.   Як з’ясували працівники поліції, на території даних паїв не встановлені межі земельних ділянок в натурі (на місцевості)», – розповіли в обласному управлінні поліції.
  «Завдяки втручанню поліції сторони дійшли згоди щодо необхідності разом з місцевою владою визначити межі орендованих ними земель, що остаточно усуне причину конфлікту. За фактом відкриті кримінальні провадження за статтею 356 (самоуправство) Кримінального кодексу України, яка передбачає штраф або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до трьох місяців, а також та частиною 1 статті 197-1 (самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво) Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання – штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців. Досудове розслідування триває», – поінформували також у прес-службі Головного управління поліції у Львівській області.
Придбали неякісні товари чи отримали сумнівні послуги? До держави по захист у цьому питанні звертатися марно. Нині це клопіт самих громадян. І надбужанці – не виняток. Причина в тому, що цього місяця відділ захисту прав споживачів у Буську припиняє свою роботу, у зв’язку із ліквідацією.Тож наразі невідомо, куди у нашому місті можна буде  поскаржитись на недбалого надавача послуг чи порушення у сфері торгівлі.

   У Євросоюзі, куди тримає курс Україна, захист прав громадян, зокрема споживачів товарів і послуг, завжди є одним із пріоритетних. Із червня минулого року у країнах Євросоюзу набула чинності Директива про захист прав споживачів. Це значно розширило права громадян. В Україні ж у цій сфері завжди було і залишається досі доволі багато проблем. Фахівці зауважують, що наше законодавство працює переважно на користь виробника. Споживачі ж фактично залишаються віч-на-віч із його порушниками.
   Начальник відділу захисту прав споживачів у Буській районні раді Василь Кашуба пропрацював майже 15 років на цій посаді відзначає, що деякі можновладці через районних депутатів за весь цей час намагались чимало разів скоротити відділ, однак це їм жодного разу не вдалось. У зв’язку з нинішньою ліквідацією відділу та виходом на пенсію, Василь Володимирович розповів про роботу відділу та нагальні проблеми у районі:
  - Всім напевно відомо, що відділ співпрацює з управлінням захисту споживачів у Львівській області, контролюючими та правоохоронними органами, представниками влади відповідно до їх повноважень. Дехто собі думає, що районні відділи у справах захисту прав споживачів дублюють функції обласного управління захисту споживачів. Скажу, що ні. Районні відділи  для оперативного вирішення тих чи інших питань, які стосуються захисту прав споживачів, вирішуються, та своєю переважною більшістю в короткий термін. Для порівняння скажу, що не кожен громадянин придбавши неякісний товар, може його повернути або обміняти чи має відповідні проблеми з отриманням різних неякісних послуг, може звернутись до Львівського обласного управління захисту споживачів, бо потрібно витратити свій час, щоб поїхати із письмовим зверненням. Окрім цього, пройде певний час для отримання згоди із Києва на проведення позапланової перевірки, щоб вирішити питання по суті, а це приблизно триває від двох до чотирьох тижнів, а то й більше. А головне не завжди покупець має відповідні підтвердження про продавця, надавача послуг (П.І.П., місце реєстрації, знаходження), підтвердження про купівлю товару…
   Переважна більшість звернень споживачів вирішується відділом в той же день…
   Аби захистити свої права чи отримати відповідну консультацію щодо захисту прав як споживачів за 2017 рік до районного відділу у справах захисту прав звернулося громадян 128 з усними зверненнями, та надійшло 69 письмових звернень. Причому всі вони були опрацьовані та вирішені позитивно на користь споживачів. За винятком, безпеки руху, стихійної торгівлі, шахрайства. А це тому, що обласна, районна держадміністрація, міська рада, обласна та районна поліція не завжди дотримуються чинного законодавства щодо виконання ними прямих обов’язків.
   Хочу наголосити, що суб’єкти господарської діяльності та їхні працівники, які займаються торговельною діяльністю та громадським харчуванням, наданням різних послуг, не завжди дотримуються Закону України «Про захист прав споживачів», «Про підприємництво» інших нормативних документів. Тому двічі на рік залучаючи відповідні структури, раніше проводилися зустрічі з громадянами по питаннях захисту прав споживачів та надавачами послуг, щоб надавати відповідну інформацію, роз’яснювати права та обов’язки споживачів, вивчати пропозиції та слушні зауваження від громадян.
   Прийшла новітня влада, яка не дбає за споживача, та не є професійною….
  Деякі сільські голови плідно співпрацювали з районним відділом у справах захисту прав споживачів у різних питаннях. Тому до районного відділу захисту прав споживачів з року в рік збільшувалась довіра громадян.
   На жаль, незважаючи на досить суворі Закони України, постанови Кабінету Міністрів, інших нормативних і законодавчих актів, накладання штрафів, споживача продовжують обраховувати, обважувати, йому пропонують товари протерміновані, невідомого походження та сумнівної якості, а то і відверті підробки тобто фальсифіковані товари, не вчасно і не якісно надають різні послуги. Цього могло б не бути, якби відповідні Державні структури вели належний нагляд та контроль, щоб ЗАХИЩАТИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН, але на жаль робиться навпаки.
   Нарікання від громадян про порушення зі сторони продавців чи надавачів послуг є. Хочу нагадати, що я не можу самовільно, як посадова особа, згідно своїх повноважень, робити якісь дії без звернень від громадян чи відповідного скерування голови районної ради. Якщо громадянин, як споживач, звернувся по допомогу до відділу то ті чи інші порушення виправляються.
   Тому раджу громадянам бути більш активними та не стояти осторонь і тоді нам разом буде легше боротися з порушниками щодо захисту прав споживачів. Ще важливе має значення, що районні державні адміністрації та їхні підрозділи, які повинні вести нагляд і контроль також стоять осторонь, щоб вирішувати ті чи інші питання згідно їх повноважень. Рівень допомоги державної виконавчої влади по захисту споживачів останнім часом майже нульовий.
   За весь час виконання мною службових обов’язків я сумлінно і чесно виконував покладені на мене завдання, та незважаючи на критику окремих посадових осіб, часом неправдиві звинуваченні в мою адресу, завжди допомагав у вирішенні тих чи інших проблемних питань жителів Буського району.
   На жаль? не вдалось досягти консенсусу із міським головою та правоохоронними органами щодо виконання безпеки руху біля ринку, автостанції та стихійної торгівлі у місті Буськ.
    Всесвітній день боротьби проти малярії відзначається щорічно 25 квітня починаючи з 2008 року. У травні 2007 року на 60-й сесії ВООЗ він був встановлений спільно з Всесвітньою асамблеєю з охорони здоров’я і Всесвітньою Організацією    Охорони Здоров’я.

    Мета проведення Міжнародного дня боротьби проти малярії – роз’яснення того, що малярія виліковна, пояснення громадськості необхідності профілактичних заходів, залучення уваги як експертів, так і науково-дослідних і навчальних інститутів, компаній та фондів до пошуку варіантів розв’язання цієї проблеми.
    За даними ВООЗ, малярія продовжує загрожувати 40% населення світу. Щорічно малярією захворює більш 500 мільйонів чоловік, а більше  мільйона людей  помирає від цієї хвороби. Найважчий тягар малярії лежить на країнах Африки на південь від Сахари, але хвороба також вражає людей в Азії, Латинській Америці, Близькому Сході і навіть у деяких частинах Європи.
     ВООЗ розробила нову глобальну стратегію боротьби з малярією на 2016-2030 роки.  У новій стратегії висунута мета щодо зменшення кількості випадків захворювання до 2020 року на 40%, а до 2030 року –  як мінімум на 90%. У ній також поставлена ціль елімінації хвороби до 2030 року, як мінімум, у 35 нових країнах. Стратегія являє собою комплексну основу для розробки країнами цілеспрямованих програм, які дозволять закріпити і прискорити прогрес на шляху до елімінації малярії.
     Малярія – загрозливе для життя захворювання, що передається через укуси комарів роду Anopheles. Захворювання характеризується періодичними (через 48 або 72 години, залежно від збудника) виникненням лихоманки з підвищенням температури тіла до 39-40 С, збільшенням печінки та селезінки, ураженням нирок.
  Зазвичай перший напад лихоманки виникає через 7-25 днів після інфікування, проте можливі випадки виникнення захворювання через 8-9 місяців і навіть 2-3 роки.
   Найтяжчий перебіг має тропічна малярія, яку викликає P.falciparum, неліковані  випадки її часто можуть бути причиною смерті. Триденна (збудник P.vivax) і чотириденна (збудник P.malariae) – менш страшні для міцних людей в «розквіті сил», але є серйозною небезпекою для маленьких дітей та людей похилого віку.
  Для встановлення діагнозу необхідне мікроскопічне дослідження препаратів крові, яке підтверджує наявність збудника в організмі хворого.
  Збираючись у тропіки - обов’язково попіклуйтеся про захист від цього захворювання. Зазвичай це — уникнення укусів комарів (одяг, який прикриває тіло, репеленти), антимоскітні сітки та хіміопрофілактика – медикаменти для профілактики захворювання малярією.
    Проконсультуйтеся зі своїм лікарем щодо хіміопрофілактики – вона залежить від країни, куди ви подорожуєте, і її потрібно розпочати за кілька тижнів до поїздки.
Буське районне лабораторне відділення
Бродівського МРВ ДУ «ЛОЛЦ МОЗУ»

МИ У FACEBOOK

© 2017. На платформі Blogger.

АКТУАЛЬНО

АКТУАЛЬНО

ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ