вівторок, 31 липня 2018 р.

У Буському районі лиха наробила негода – потужний дощ із градом перетворив одні села на «річку», а в інших – вимило всю городину. Фото наслідків негоди мешканці району публікують у соцмережах.

   Швидкі потоки знищили практично всю городину. Подекуди у дворах після негоди по коліна стоїть вода. Місцеві стверджують, такого потужного дощу не бачили давно та бідкаються про втрачений врожай. 
   Також сильні пориви вітру призвели до падіння дерев на території краю. Град потрощив покрівлі будинків та автомобілів, які були припарковані на подвір’ях без накриття.
  У деяких населених пунктах району через сильну грозу відсутнє електропостачання.
фото Ірини МАНДИБУРИ, Оксани ВОРОНОВСЬКОЇ, Мії МАРКЕВИЧ

  Дифтерія — гостре антропонозне інфекційне захворювання, що викликається Coreynebacterium diphteriae,  характеризується ураженням ротоглотки та дихальних шляхів, рідше шкіри, з розвитком фібринозного (дифтеритичного) запалення в місці проникнення збудника, а також токсичним ураженням серцево-судинної й нервової систем, нирок.

  Існує три різних типи дифтерійних паличок, що відрізняються за патогенністю та важкістю перебігу захворювання.
  Збудник дифтерії виділяє токсин з нейропаралітичними (руйнує оболонку нервів) та гемолізуючими (вражає еритроцити) властивостями.
 Нетоксигенні штами бактерії не представляють серйозної загрози здоров'ю хворого.
  Інфекція передається повітряно-краплинним шляхом від хворих або зовні здорових носіїв збудника дифтерії (такий стан може тривати до 1 міс., число носіїв у вогнищі захворювання досягає 10%). Можливе зараження дифтерією через предмети, не виключено передавання через продукти харчування.

Клініка
  Клінічні форми - залежно від локалізації розрізняють: дифтерію ротоглотки (92%), носа, гортані, трахеї, бронхів, очей, вуха, статевих органів, шкіри, комбіновану. Дифтерія може протікати в катаральній формі або з наявністю плівчастих нальотів; в атиповій формі або типовій (локалізована, поширена, токсична I, II, III ступеня тяжкості і гіпертоксична). 
   Чим важче захворювання, тим раніше з'являються його характерні симптоми і тим значніше вони виражені. 
   Дифтерія зіву. Інкубаційний період триває 2-10 діб. Захворювання починається з підвищення температури тіла до 38-39°С, помірного болю в горлі, явищ загальної інтоксикації (біль голови, слабість, нездужання). Спостерігається неяскрава гіперемія слизової оболонки зіва, мигдалики збільшені, набряклі, на них з'являються сірувато-білі щільні фібринні нальоти, які важко знімаються шпателем, при цьому слизова оболонка кровоточить.
-       при  локалізованій формі нальоти розташовані тільки на мигдаликах (плівки суцільні або у вигляді острівців);
  при поширеній - виходять на піднебінні дужки, язичок, слизову оболонку піднебіння;
  при комбінованій - уражають слизову оболонку ротової частини глотки і носа або гортані. Регіонарні лімфовузли збільшені і помірно болючі. Токсична форма характеризується набряком паратонзилярної та шийної клітковини, значною загальною інтоксикацією: відзначаються блідість шкіри, ціаноз губ, зниження артеріального тиску, тахікардія; можливі порушення свідомості і судоми, розвиток геморагічного синдрому.
   При дифтерії носа інтоксикація незначна або відсутня, на слизовій оболонці наявні фібринні плівки та ерозії, виділяється сукровиця, шкіра біля ніздрів мацерована.
     Дифтерія гортані супроводжується осиплістю голосу, «гавкаючим» кашлем. Може розвинутися клініка дифтерійного крупу. Круп – це гострий ларингіт або ларинготрахеїт, що супроводжується стенозом гортані, проявляється осиплим голосом, гавкаючим кашлем та інспіраторною задишкою. На слизовій оболонці надгортанника, черпакуватих хрящів, голосових зв’язок, підзв’язкового простору з’являється набряк, гіперемія, утворюється фібринозні плівки.
  Дифтерія очей характеризується наявністю фібринозної плівки на гіперемійованій кон’юнктиві повік і значним їх набряком, серозними, гнійними або гнійно-кров’янистими виділеннями.
   Дифтерія шкіри – характеризується слабо-вираженими ознаками інтоксикації, брудно-сірим фіброзним нальотом, гнійними виділеннями у місці порізу. Формування запального процесу відбувається в місцях порізів, саден, тріщин, відкритих поранень, попрілостей, екземи, грибковому враженні шкіри.
   Дифтерія статевих органів – локалізується звичайно в області крайньої плоті чоловіків і статевих губ з піхвою в жінок, промежини й області заднього проходу в тих і інших. Може супроводжуватися серозно-кров'янистими виділеннями, проблемами із сечовипусканням і його болючістю.
   Ускладненнями дифтерії можуть бути: міокардит (запалення серцевого м'яза), поліневрит (множинне ураження нервів), паралічі, погіршення зору, ураження нирок. Перші два є найпоширенішими.

Лікування
  Лікування проводиться специфічною протидифтерійною сироваткою, що містить антитоксичні антитіла, та антибіотиками. Після введення ПДС призначається дезінтоксикаційна терапія, яка спрямована на виведення з організму отруйних речовин, сечогінні припарати, рясне питво, особливо корисні напої з додаванням вітаміну С – відвар із шипшини, чай з лимоном, калиною, малиною, морс.
   При сильній інтоксикації, токсичних формах і важкому перебігу хвороби, призначають гормональні препарати. Для недопущення алергічних реакцій - антигістамінні препарати. При гіпоксії, через носовий катетор застосовують зволожений кисень.
   Корисна й санація ротоглотки інгаляціями на основі ромашки, евкаліпту, декасану, полоскання содою.
 Навіть незважаючи на адекватне лікування, 5-10% випадків закінчуються смертю хворого. При цьому ризик летального результату інфекції вищий у дітей до 5 років і дорослих, старших 40 років, особливо у випадках несвоєчасного звернення по медичну допомогу.
   Діагностика. дифтерії ґрунтується на епідеміологічних, клінічних і лабораторних даних.
   Специфічна діагностика проводиться на підставі бактеріологічно дослідження мазка зі слизових оболонок носа і ротоглотки, очей, шкіри та ін.  Бактеріологічний посів на поживні середовища необхідно здійснити не пізніше 2-4 годин після забору матеріалу.
   Для серологічної діагностики застосовують РНГА, яку проводять з сироваткою крові хворого та антигеном коринебактерій. Наростання титру антитіл у парних сироватках, отриманих до 7-го дня хвороби (до введення лікувальної сироватки) і через 1-2 тижні, розцінюється як позитивний результат.
   Дифтерійний токсин виявляють за допомогою ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція ) це лабораторний метод молекулярної біології, який дозволяє віміряти кількісно вміст специфічного фрагменту ДНК у пробі.
   Діагностика дифтерійного крупа визначається при огляді гортані за допомогою ларингоскопа (відзначається набряк, гіперемія та фібринозні плівки в гортані, в області голосової щілини, трахеї).
   При розвитку неврологічного ускладнень хворому на дифтерію необхідна консультація невролога. При появі ознак дифтерійного міокардиту призначають консультацію кардіолога, ЕКГ, УЗД серця.

Профілактика
   Основним методом є активна імунізація відповідно до Календаря профілактичних щеплень. Включає планову вакцинацію і ревакцинацію населення, яку здійснюють вакцинами, що містять адсорбований дифтерійний анатоксин (АКДП, АКДП-М, АД-М). 
   Неспецифічна профілактика включає своєчасну ізоляцію хворих і носіїв токсигенних штамів коринебактерій дифтерії. Виписують хворих після повного клінічного видужання і отримання негативних результатів при дворазовому бактеріологічному дослідженні мазків із зіву і носа з інтервалом 2 дні та через 3 дні після завершення антибіотикотерапії. В організованих колективах після ізоляції хворого протягом 7 діб проводять щоденну термометрію та огляд контактних осіб терапевтом (педіатром), одноразово здійснюють їм бактеріологічне обстеження, огляд лікарем оториноларингологом. У вогнищі здійснюють заключну дезінфекцію.
 Нагадуємо, що при перших ознаках захворювання звертайтесь до лікаря, не займайтесь самолікуванням, оскільки лише лікар зможе відрізнити дифтерію від ангіни чи іншої ЛОР патології та швидко надати кваліфіковану медичну допомогу! Не забувайте, що дифтерія нерідко закічується для пацієнта смертю! 
   Довідково: 
За 6 місяців 2018 року щеплено 820 осіб дорослого населення, що становить 21,8% від річного плану. Щеплення проводять вакциною АДП-м дорослим кожних 10 років - це 16, 26, 36, 46, і т.д.
   Враховуючи те, що в Україні декілька попередніх років щеплення не проводилось, календар щеплень порушений і вакцинації підлягають ті, у кого останнє щеплення було більше 10 років тому
    Щоб виправити дану ситуацію пацієнт може звернутись на прийом до свого сімейного лікаря чи дільничного терапевта з амбулаторною карткою, для того, аби він оглянув його та написав допуск на щеплення, яке проводять у поліклінічному відділенні Буської  ЦРЛ, або ж на ФАПи чи АЗПСМ за місцем свого проживання
  Вакциною АДП-м район забезпечений в 100% обсязі.
/інформація Буська ЦРЛ/

Опитування стосується низки сфер, зокрема медицини, дошкільної та середньої освіти, соціальної та транспортної інфраструктури. Кожній галузі відповідає окрема анкета.

   Усіх небайдужих запрошують взяти участь в анкетному опитуванні. 
  Анкети для проходження опитування доступні за посиланням: http://loda.gov.ua/opytuvannya_naselennya


Спеціалісти ДП «Буське лісове господарство» не погоджуються із розрахунками розмірів шкоди, наведеними в Акті перевірки №400/06 Держекоінспекції у Львівській області і просить провести відповідні правки та уточнення викладених фактів щодо наслідків даної лісової пожежі, що трапилася 13-15 квітня в ДП «Буське ЛГ», де за інформацією Держекоінспекції у Львівській області, де пошкоджено понад 4000 дерев.

   Інспекції в рамках розгляду звернення громадянина провели позапланову перевірку кварталу 20 Куткірського лісництва ДП «Буське ЛГ», де, за словами скаржника, 13-15 квітня сталася лісова пожежа на площі 10 га.
   «Крім того, знищено лісові культури сосни звичайної 2016 року створення на площі 0,6 га. Розмір шкоди заподіяний лісу внаслідок лісової  пожежі становить 3 840 499, 85 грн», – йдеться в повідомленні Держекоінспекції у Львівській області.
   Матеріали перевірки скеровано в прокуратуру Львівської області та управління Служби безпеки України у Львівській області для вжиття заходів реагування.
  У прес-службі ДП «Буське лісове господарство» спростовують інформацію:    «При проведенні позапланової перевірки ДП «Буське лісове господарство» у період з 16 по 20 липня 2018 року, щодо наслідків низових лісових пожеж, які мали місце 13 – 15 квітня поточного року на території Куткірського лісництва, інспекторами Державної екологічної інспекції у Львівській області не об’єктивно проведено облік, обмір та нарахування збитків, завданих вогняною стихією. З цього приводу ДП "Буське лісове господарство" буде звертатись в суд.
   Зазначені соснові насадження масово пошкоджені офіостомовими грибами, заселені верхівковим короїдом, і їх всихання, у більшості випадків, не пов’язане із наслідками лісових пожеж.
    Спеціалісти ДП «Буське лісове господарство» не погоджуються із розрахунками розмірів шкоди, наведеними в Акті перевірки №400/06 Держекоінспекції у Львівській області і просить провести відповідні правки та уточнення викладених фактів, а також офіційно спростувати інформацію, яка була поширена Держекоінспекцією Львівської області щодо наслідків даної лісової пожежі, за інших обставин – спірні питання доведеться вирішувати в судовому порядку».

понеділок, 30 липня 2018 р.

Громадськість Львівщини б’є на сполох: у Буському районі, безпосередньо біля знаменитого Олеського замку, який спорудив один із синів галицького князя Юрія Львовича, місцева влада дозволила будувати… лісогосподарське підприємство. Роботи біля цієї пам’ятки архітектури XIII-XVIII століть, яку відродив незабутній Борис Возницький, фінансуватиме районна філія «Галсільлісу». Якщо буде завершено всі підготовчі процедури, невдовзі за якихось 200 метрів біля древнього замку-красеня з’явиться індустріальний об’єкт. З усіма можливими наслідками, які випливають із такого сусідства, - пише сайт «Високий Замок»

   Генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тарас Возняк нарікає, що селищний голова Анатолій Триндюк разом з депутатами дозволив підготовчі дії — незважаючи на те, що йдеться про охоронну зону замку. Згідно із законом, «добро» на роботи у ній має давати не війт, а Міністерство культури. Пан Возняк припускає, до оборудки може мати відношення відоме у цьому регіоні сімейство політиків. На його думку, кінцева мета комбінації з тартаком-пилорамою — прихопити ласий шматок землі…
  Як вдалося дізнатися кореспонденту «Високого Замку», у зазначеному місці після його упорядкування «Галсільліс» планує спорудити офіс, теплицю для вирощування посадкового матеріалу, а також невеликий переробний цех.
   Голова Буської РДА Петро Мороз розводить руками — мовляв, нічого не знає про ці події. Пан Возняк звернувся до міністра культури Євгена Нищука і голови Львівської ОДА Олега Синютки з проханням «заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам’ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини».
— Олеський замок є загальнонаціональною перлиною, — зазначає Тарас Возняк. — Ну не може селищний голова навіть самого селища Олеська, та чи інша парочка аферистів від політики чи адміністрації нагло нищити і так вже понівечений національний спадок України!
   Не згоден з висловленими претензіями селищний голова Олеська Анатолій Триндюк. Дивується здійнятому шуму. У розмові з кореспондентом «Високого Замку» сказав, що ні сам він, ні депутати не знають, де саме проходять межі охоронної зони, про яку згадує Тарас Возняк. Мовляв, жодних документів про це нема. А вирішили будувати, бо селище не має жодного промислового об’єкта, яке своїми відрахуваннями могло би поповнювати місцевий бюджет. Зрештою, каже пан Анатолій, якщо гендиректор Львівської національної галереї мистецтв так переживає за Олеський замок, то чому не підняв питання охоронної зони ще кілька місяців тому, у лютому, коли депутати ухвалили відповідне рішення? Тоді, мовляв, можна було би узгодити всі непорозуміння.
    Селищний голова Олеська заперечив, що до майбутнього лісопереробного підприємства мають відношення політики. І здивувався образам, які прозвучали у публікації Тараса Возняка. Водночас війт запевнив: у випадку, якщо Міністерство культури, ОДА чи якісь інша інстанція оскаржать початок підготовчих робіт біля Олеського замку, депутати повернуться до цього питання на своїй сесії. А закінчив розмову з нами Анатолій Триндюк такими словами:
  — Ви подивилися б на цю так звану охоронну зону — там ніхто нічого досі не робив! Усе позаростало, довкола — суцільні кущі. Це на таку «красу» мають дивитися туристи?
  На фото: такий вигляд, на думку Тараса Возняка, матиме Олеський замок, якщо біля нього збудують лісопереробне підприємство.

Львівська національна галерея (в яку входить Олеський замок) стурбована ймовірністю будівництва промислового об'єкта у безпосередній близькості до замку. Про це у своєму блозі на Українській правді написав генеральний директор Львівської національної галереї імені Бориса Возницького Тарас Возняк.

   «Нещодавно Олеська селищна рада Буського району дала згоду на побудову безпосередньо перед Олеським замком лісопильного заводу! Тобто вирішила покращити вид середньовічного замку... Разом з тим, щоб ви не сумнівалися, тартак збираються будувати у межах охоронної зони замку, що регулюється Міністерством культури України а не Олеською селищною радою. Тобто грубо ламаючи законодавство», – запевняє Возняк.
   Він також має у розпорядженні копію рішення Олеської сільської ради від 23 лютого цього року, в якому йдеться про розроблення детального плану території вулиці Замкової у Олеську. Цим документом зафіксовано будівництво тут лісогосподарського підприємства. Фінансування робіт по розробці детального плану території здійснюватиме Буське ДЛГП "Галсільліс".
    Також Возняк припускає корупційну складову в рішенні Олеської сільради:
   «Ну а тепер про законодавство і корупцію в олеському виконанні. Буське ДЛГП "Галсільліс", якому хтось хитро вирішив виділити територію під замком, донедавна була розміщенна у центрі Олеська. Однак напевне стара територія тартака комусь приглянулася – дивімось, хто нею зараз володіє, і все стане зрозумілим – цей "хтось" дуже навіть відомий... Отож, забравши територію тартака в центрі Олеська один раз, ці "хтосі", як на мене, вирішили ще раз зіграти гру у дурня. Причому дурнями тут є всі ми. І предметом нескладної комбінації є не так лісопилка, як земля під нею. Лісопилка є лише інструментом, з допомогою якого можна раз за разом виводити з державного чи комунального володіння найпривабливіші шматки землі у приватну власність.

   Давайте пофантазуємо. А що як Буське ДЛГП "Галсільліс" "раптом" не знайде коштів на розбудову. І "раптом" збанкрутує – ну як більшість такого роду мильних бульок. І тоді ці "хтосі" її просто викуплять. Разом із вже приватизованою під побудову тартаку землею. Викуплять за безцінь. Або просто заберуть цю землю, вкотре збанкрутивши той нещасний тартак. Що насправді і може бути головною метою місцевих комбінаторів. Тобто тут ми можемо мати справу з простою корупційною схемою крадіжки землі. А тоді з цією безцінною землею під замком можна робити що завгодно – бо тоді вона буде приватною».
  Також Возняк розповів, що на днях він зустрівся з головою Буської районної адміністрації Петром Морозом. Той обіцяв вивчити питання. Бо не знає про цю аферу.
«Сподіваюсь, що розум здолає совєтську тварину, для якої немає нічого святого. Яка не розуміє, що таке історичний ландшафт, який дивом залишився збереженим, яка не обгадила і цей шматочок чудесного краю. І не знищить чару Олеського замку.
   Розумію, що совєтській тварині, навіть якщо вона в шкірі члена напівмертвої ВО Свободи – совок пре з неї все одно, годі пояснювати, що маленьке селище Олесько має свою перспективу саме у замку та інфраструктурі довкола нього. Такого замку немає ніде. Звісно, Олеський замок не Версаль, але все ж. І саме на ньому можна збудувати майбутнє Олеська – в тому числі і економічне. Але і ця інфраструктура має бути цивілізованою, а не дикою».
  Тарас Возняк вже написав листи до міністра культури України Євгена Нищука та голови Львівської державної адміністрації Олега Синютки.

Підприємці Андрій Дзюбан та Орест Давидко займаються розведенням равликів у с. Яблунівка, що у Буському районі. Наразі вони пропонують допомогу у відкритті власних ферм з вирощування равликів за їхньою технологією.

  Підприємці стверджують, що цей бізнес є прибутковим. До того ж вони пропонують щорічний викуп врожаю равликів.
  За деталями можна звертатись у їхню равликову ферму Tante snails за телефоном: 066-23-11-789

субота, 28 липня 2018 р.

Доки чиновники продовжують листуватись і з'ясовувати на чиєму балансі пішохідний місток через річку Гологірка, що в селищі Красне, кілька ініціативних чоловіків вирішили не чекати подарунка від влади і взялися за ремонт містка своїми силами.

  Даний місток перебував у аварійному стані та давно потребував уваги. З проханням допомогти вирішити цю проблему звертались люди і до селищної ради, і закликали у соцмеражах допомоги у райдержадміністрації та депутатів. Але майже усі розводили руками, то «його немає у генплані селища», «не на балансі комунального підприємства», «нема грошей у бюджеті» і т.д.
   Шквал критики у соцмережах на адресу влади лилась майже щодня з моменту підняття гострого питання. Один із районних очільників навіть назвав це «піаром» окремого депутата, який порушив дану проблему. Та все ж піаром назвати це ніяк не назвеш. Бо самі листування між районними чиновниками і банальні відписки на запити, - дали зрозуміти, що районній та селищній владі начхати на цей міст, а людям натомість порекомендували  ходити іншим містом, який, нібито розташований за 50 метрів від аварійного.
   Аби показати владі її повноцінну бездіяльність і байдужість, кілька ініціативних чоловіків (Андрій Биков, Роман Іваничко, Андрій Амброзій, Володимир Типило, Володимир Михайлюк, Володимир Кульчицький, Володимир Бондар та Іван Грущицький), зібрались у суботу, 28 липня, для ремонту містка власними силами.
   Для роботи хлопцям допомогли мешканці селища Красного і села Острова, які дізнавшись про ініціативу надали потрібні дошки для ремонту аварійного містка. Чоловіки вправно взявшись за інструменти приступили до плідної роботи. 
  За кілька годин було зроблено демонтаж дерев’яного прогнилого покриття та встановлення нового. Тепер добратися містком можна не боячись впасти в річку.
Текст: Роман МАТВІЮК
Фото: Володимир ТИПИЛО та Андрій БИКОВ

Унаслідок пожежі, що трапилася 13-15 квітня в ДП «Буське ЛГ», пошкоджено понад 4000 дерев. Про це повідомили в Держекоінспекції у Львівській області.

   Працівники Інспекції в рамках розгляду звернення громадянина провели позапланову перевірку кварталу 20 Куткірського лісництва ДП «Буське ЛГ», де, за словами скаржника, 13-15 квітня сталася лісова пожежа на площі 10 га.
    Під час перевірки держінспектори з ОНПС встановили, що внаслідок пожежі було пошкоджено 4195 дерев різних порід, з них до ступеня припинення росту – 3727 шт. та до ступеня не припинення росту – 468 шт.
   «Крім того, знищено лісові культури сосни звичайної 2016 року створення на площі 0,6 га. Розмір шкоди заподіяний лісу внаслідок лісової  пожежі становить 3 840 499, 85 грн», – йдеться в повідомленні.
   Матеріали перевірки скеровано в прокуратуру Львівської області та управління Служби безпеки України у Львівській області для вжиття заходів реагування.

пʼятниця, 27 липня 2018 р.


  Вчора, 26 липня, у Буському районному Народному домі відбулась година духовності, присвячена 1030 річниці з Дня Хрещення України-Руси за участю Народного вокального гурту «Куди йдеш».


   У своїх проповідях, переплетених  християнськими піснями, о.Ярослав Лозовий наголосив, що дало християнство для нашої держави. А тепер, як повинні жити ми щоб не втратити цього дару від Господа.
    На заході були присутні представники влади: голова Буської районної ради Богдан Глова та перший заступник голови Буської райдержадміністрації Олег Ільків, які виступили на завершення з подячними словами.

четвер, 26 липня 2018 р.

Дія кінотрилогії про життя Аліси Габсбург починатиметься саме у Буську. Так вирішила молодий кінорежисер  з Швеції Яна Марцинкевич, яка  разом з своїм продюсером Ніласом Ліндгреном відвідала пункт Європейської інформації Буської бібліотеки.  Тут зібрались місцеві краєзнавці та працівники культурної сфери нашого міста, щоб вплести в канву фільму родинні спогади про  особистість останньої володарки палацу Бадені Аліси Анкертрони (Габбсбург).

   У січні 2017 року в Буській книгозбірні  Шведський інститут  в особі Соні Енгстром презентував книгу спогадів Alice Habsburg «Prinsessa och partisan». І ось у складні для Європи часи народилась ідея створити кінофільм про життя шведки, яка поєднала кращі людські риси поляків, українців, німців, євреїв, з якими їй довелось спілкуватись у вихорі подій минулого  століття.
   Яна Марцинкевич розповіла бущанам про задум створення художньої кінотрилогії, дія якої охопить три періоди життя принцеси і розгортатиметься у Стокгольмі, Відні,  Буську, Кракові, Женеві,Брюсселі. 
   А починатиметься  фільм у Буську, в палаці Бадені, який став для юної шведської красуні –попелюшки одночасно і  казковим і трагічним через загадкове  містичне кохання графа Людвіга Бадені.
   Присутні на зустрічі представники славних бущанських родів - Настя  Гачкевич, Людмила і Любов Ціхоцькі, Михайло Зозуля, Марія і Богдан Литвини, подарували творчій групі кінофільму краєзнавчі видання, побажали успіхів і пообіцяли  сприяти підготовці проекту фільму і перемозі на вересневому скандинавському ярмарку кіноідей. 
Пункт Європейської інформації Буської бібліотеки

Сьогодні, у Буську, в малій сесійній залі райради, відбулася акція на підтримку українського режисера Олега Сенцова та інших політв’язнів, утримуваних у Росії. Організатором акції виступила Буська районна спілка політв’язнів та репресованих України.

   Акція зібрала представників Спілки Буського району, влади, громадськості та ЗМІ. 
    На великому плакаті, що тримає в руках молодий хлопець, слова заклику: «Буська районна спілка політв'язнів і репресованих ВИМАГАЄ звільнення ОЛЕГА СЕНЦОВА ТА ВСІХ БРАНЦІВ КРЕМЛЯ».
   Присутні тримали в руках портрети Олега Сенцова із закликом звільнити його.
  Керівник ГО «Буська районна Спілка політв’язнів і репресованих України»  Сергій Бондаренко наголосив, що акція має на меті привернути увагу не лише місцевих мешканців, а й усієї міжнародної спільноти.
   Висловились на підтримку даної акції голова Буської районної ради Богдан Глова, голова Буської РДА Петро Мороз, керівник відділу освіти Галина Олійник, начальник відділу культури та туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька, представниця громадської організації пластунів Людмила Гураш та інші.
   Нагадаємо, у червні  працівники культури Буської РДА та Буської районної бібліотеки долучилися до всесвітньої акції #FreeSentsov та провели на подвір’ї Народного дому флешмоб на підтримку відомого українського кінорежисера, бранця Кремля. Учасники акції засудили ганебну політику московського режиму та висловили своє захоплення стійкістю позиції та мужністю українського політичного в’язня.

У 2018 році нові громади з’являться ще у трьох районах Львівщини. Про це заявив консультант з правових питань Офісу реформ у Львівському регіональному відділені Асоціації міст України Віталій Корецький.

   За словами Віталія Корецького, відразу дві громади буде утворено у Радехівському районі – Лопатинська та Радехівська. І вони покриють практично усю територію цього району. Також заключні етапи утворення проходять Бібрська ОТГ у Перемишлянському районі та Меденицька у Дрогобицькому.
   «В Яворівському, Турківському, Золочівському і Буському районах проходить інформаційно-роз’яснювальна робота щодо утворення громад, але наразі далі ініціювання та громадських обговорень процеси не зайшли», – зазначив Віталій Корецький. Водночас додавши, що надія на утворення громад у цих районах у цьому році ще є.
  «Ще раз би хотілось сказати мешканцям населених пунктів, в яких ще не створені об’єднані громади, про ті позитивні зміни, які відбуваються як в системі управління ОТГ, так і в фінансовій сфері. Хотів би нагадати, що за 2016-2017 роки 22 ОТГ Львівщини інвестували 200 мільйонів гривень в інфраструктуру. І це позитивно позначилось на якості життя, освітніх та медичних послуг в цих населених пунктах. Тому об’єднуватися потрібно. І чим раніше почнуться об’єднавчі процеси, тим ефективніше почне працювати місцева влада», – підкреслив Віталій Корецький.
   Нагадаємо, журналіст «Буського медіа порталу» Роман Матвіюк, в рамках проекту «Реформи очима журналістів України», мав нагоду ознайомитись із проведенням реформи децентралізації на Чернігівщині, Сумщині, Харківщині та Одещині. 
  Як живуть новоутворені ОТГ, - можна дізнатись із циклу матеріалів за наступними посиланнями:

середа, 25 липня 2018 р.


Заступник голови райдержадміністрації Тетяна Сай провела перше засідання Міжвідомчої робочої групи, яка створена при Буській РДА для проведення роз’яснювальної роботи, насамперед з керівниками закладів громадського харчування, щодо заборони (припинення) публічного відтворення аудіовізуальних творів російських артистів, дії яких створюють загрозу національній безпеці України.

   Учасники засідання обговорили актуальність даного питання у контексті ведення гібридної війни з боку РФ, висловили свої бачення та пропозиції щодо проведення в районі інформаційно-роз'яснювальної кампанії з залученням до неї місцевих засобів масової інформації, громадських активістів, представників влади.
   Також у найближчий час буде виготовлено та поширено друковану тематичну продукцію – наліпки «Тут не звучать пісні окупанта», а ще направлено листи власникам закладів громадського харчування, керівникам автотранспортних підприємств, які надають послуги з перевезення пасажирів, головам місцевих рад щодо заборони (припинення) публічного відтворення на території Бущини аудіовізуальних творів російських артистів, дії яких створюють загрозу національній безпеці України.
  Як інформують у райдержадміністрації, наступне засідання Міжвідомчої робочої групи заплановано провести 3 серпня о 15.00 год.

вівторок, 24 липня 2018 р.


Основними резервуарами сказу в природі залишаються дикі тварини, серед яких головну загрозу несуть лисиці, але найбільшу небезпеку для людей становлять домашні тварини — коти, собаки та сільськогосподарські тварини. З початку року зареєстровано 40 покусів собаками та котами.

   Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки-втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і вдень з`являються в населених пунктах, місцях випасу і утримання худоби, нападають на людей і тварин. У пізній стадії захворювання, коли розвиваються паралічі, лисиці ледве пересуваються. Сказ у собаки може проходити як у тихій (паралітичній), так і буйній формі, що буває частіше. Період від моменту зараження до захворювання триває в середньому 36 днів, іноді скорочується до 4-7 днів або продовжується до 150-ти днів. Змінюється поведінка тварини. Собака раптом стає злим, недружелюбним, дратівливим, без причин гавкає і не слухається господаря. Собаки, які до цього були злими, внаслідок захворювання стають лагідними, полохливими, сумними. Пізніше при буйній формі спостерігається сильне збудження. Собака зривається з прив`язу, тікає, кидається на людей і тварин, кусаючи їх. Зовнішній вигляд собаки дуже характерний: нижня щелепа відвисає, з пащі тече слина, хвіст опущений, очі скошені.
  У зв’язку з складною епізоотичною ситуацією зі сказу в Буському районі, загроза виникнення захворювань у людей продовжує бути реальною. Ця загроза підтверджується незадовільним станом боротьби з бродячими тваринами в населених пунктах, перевищенням щільності популяції лисиць, неправильним утриманням домашніх тварин. 

Як можна заразитися на сказ? 
   Вірус сказу виділяється у хворих тварин зі слиною. Людина може заразитися не лише внаслідок укусу твариною, але й при потраплянні слини на шкіру чи слизову оболонку. Зараження відбувається і через предмети, змочені слиною хворих тварин. Треба знати , що вірус сказу виділяється зі слиною тварин і за декілька днів до появи у них видимих ознак захворювання. Слина у зараженої сказом тварини містить в собі вірус за 10 днів до появи перших ознак захворювання, тому можна заразитися від нібито зовсім здорової тварини.

Як перебігає сказ у диких тварин? 
 Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і вдень з`являються в населених пунктах, місцях випасу і утримання худоби, на подвір`ях громадян, нападають на людей та тварин. У пізній стадії захворювання, коли розвиваються паралічі, лисиці ледве рухаються і їх легко спіймати навіть дітям. Про такі  випадки треба терміново повідомляти лікаря ветеринарної служби.

Що треба робити, коли  покусала тварина? 
    При покусах домашніми тваринами необхідно з`ясувати  прізвище та адресу власника тварини. Це допоможе уникнути щеплень проти сказу, так як за твариною буде встановлене ветспостереження.
  Собак та котів, які нанесли укуси та інші пошкодження, не вбивати, а доставляти їх для ветеринарного нагляду в найближчу установу ветмедицини.
   При укусах чи ослиненні дикими тваринами, невідомими домашніми тваринами, а також гризунами необхідно терміново звернутися в найближчий лікувальний заклад за наданням антирабічної допомоги.
  При виявленні трупів диких тварин – не знімати з них шкіру, а терміново повідомити працівника ветеринарної медицини.

Як запобігти захворюванню на сказ? 
   У кожному випадку укусів та інших пошкоджень, заподіяних тваринами, ретельно промити рани струменем води з милом, накласти асептичну пов`язку та негайно звернутись до лікаря. Тільки  щеплення захистять від захворювання на сказ! Якщо ж людина захворіє, врятувати її неможливо! 

Що необхідно знати, коли призначені щеплення проти сказу? 
   Суворо дотримуватися режиму, що його встановлює лікар. Не переривати курс щеплень, не пропускати їх. Рекомендується не перевтомлюватися, уникати переохолодження та перегрівання організму. Під час щеплень категорично забороняється вживати будь-які алкогольні напої.      
   Пам`ятайте! Захворювання на сказ закінчується смертю хворого у 100%. Лише своєчасно виконана вакцинація захистить Вас від захворювання та врятує Вам життя!
Буське районне лабораторне відділення
Бродівського МРВ ДУ «ЛОЛЦ МОЗ України»

Щиро вітаємо Вас з професійним святом – Днем працівників торгівлі!

      Торгівельна справа – одна з найдавніших в історії людства. Торгівля є не лише механізмом реалізації товару, це сполучна ланка, що пов’язує між собою різні регіони та країни, об’єднуючи людей ще з прадавніх часів.
     Щодня Ви задовольняєте повсякденні потреби мільйонів громадян. Від чіткої, організованої та ефективної роботи закладів торгівлі, професіоналізму, тактовності і чуйності продавців залежить настрій і  самопочуття людей.
    Впевнені, що Ви і надалі сприятимете зміцненню економічного потенціалу нашого краю, підвищенню рівня обслуговування населення та насиченню споживчого ринку високоякісними товарами.
   Тож дозвольте Вам побажати впевненості у кращому майбутньому, здоров’я і життєвої наснаги, благополуччя і достатку, родинного тепла, посмішок покупців, економічної стабільності, миру та процвітання.
  З нагоди святкування професійного свята запрошуємо на урочистості, які відбудуться 27 липня 2018 року в 11 годині  в сесійному залі Буської райдержадміністрації.
Голова Буської РДА                   Голова Буської районної ради
Петро Мороз                                                           Богдан Глова

понеділок, 23 липня 2018 р.


Дорожньо-транспортна пригода сталася 22 липня близько 07:10 на автодорозі Київ-Чоп, неподалік міста Буськ.

   Про це повідомили у відділі комунікації поліції Львівської області.
   Як попередньо встановили правоохоронці, водій автомобіля «Опель Віваро», 25-річний мешканець Буська, не впорався з керуванням, унаслідок чого автомобіль з’їхав у кювет та перекинувся. Внаслідок ДТП тілесні ушкодження отримали водій авто та двоє його пасажирів, також місцеві мешканці віком 25 та 26 років.
    За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху) КК України. Максимальне покарання, передбачене санкцією статті – обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
   Проводять досудове розслідування, правоохоронці встановлюють обставини події.

неділя, 22 липня 2018 р.


Пішохідний місток, яким, як кажуть чиновники ніхто не користується, через річку Гологірка, що з'єднує села поблизу з селищем Красне, продовжується знаходиться в жахливому стані. Але є люди, які користуються аварійним містком, щоразу ризикуючи своїми життями. Нещодавно чиновники відреагували на шквал критики у соцмережі і пояснили, що місток не можуть відремонтувати, бо він не знаходиться у комунальній власності селища.

   На останній сесії Буської районної ради, що відбулась, 19 липня, голова РДА Петро Мороз відповідаючи на запитання про наявну проблему пояснив, що останній раз міст ремонтувала залізниця у 2014 році, так як він рахується технологічний, в зоні дії залізничної колії на території Львівської залізниці.
   «Це – технологічний міст, який призначений для обслуговування ремонту колії. На відстані 150 метрів від нього, знаходяться інші три моста. Близько до цього, за 50 метрів, є міст, який узаконений і рахується на балансі селищної ради, на який раніше було виділено 40 тис грн із бюджету селища. Цей міст, про який всі так говорять, не відноситься до Красненської селищної ради, тому і виділення коштів на нього неможливе», - сказав очільник району Петро Мороз.
   Голова Буської районної ради Богдан Глова додав, що й дорога до моста, – не у комунальній власності. Щоб відремонтувати міст, потрібно погодження від залізниці. Якби не близькість залізничної колії, будь-яка сільська рада, могла б його взяти у комунальну власність і мати право на виділення коштів для його ремонту.
   «Але, я думаю, не складно у комунальному підприємстві селища знайти кілька дошок і відремонтувати його», - висловився Богдан Глова.
   Нагадаємо, депутат облради Петро Жукровський відреагував на численні звернення громади у соціальних мережах щодо проблем та направив депутатське звернення голові Буської РДА П.Морозу щодо бездіяльності місцевої влади у питанні ремонту аварійного моста через річку Гологірка (поруч із залізничним  мостом та в смузі відводу землі Укрзалізниці), який з’єднує смт.Красне із сусідніми селами (с.Острів, с.Куткір та інші).
    Депутат попросив голову РДА спільно з органами влади (РДА, селищної ради, відділ Держгеокадастру у Буському районі) та Регіонально філією «Львівська залізниця» визначити балансоутримувача (чи замовника будівництва) моста, а також напрацювати механізм та забезпечити передачу моста та баланс Красненській селищній раді. Депутат попросив зобов’язати рішенням комісії ТЕБ та НС чи в інший спосіб Красненську селищну раду відшукати джерела фінансування для проведення ремонту даного моста.
   На звернення депутата, за підписом заступника голови РДА Олега Ількова, була надана відповідь у якій вказано, що «Буською РДА направлено лист в Красненську селищну раду щодо надання інформації про балансоутримувача моста через р.Гологірка».
фото Роман МАТВІЮК

МИ У FACEBOOK

© 2017. На платформі Blogger.

АКТУАЛЬНО

АКТУАЛЬНО

ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ