понеділок, 30 липня 2018 р.


Львівська національна галерея (в яку входить Олеський замок) стурбована ймовірністю будівництва промислового об'єкта у безпосередній близькості до замку. Про це у своєму блозі на Українській правді написав генеральний директор Львівської національної галереї імені Бориса Возницького Тарас Возняк.

   «Нещодавно Олеська селищна рада Буського району дала згоду на побудову безпосередньо перед Олеським замком лісопильного заводу! Тобто вирішила покращити вид середньовічного замку... Разом з тим, щоб ви не сумнівалися, тартак збираються будувати у межах охоронної зони замку, що регулюється Міністерством культури України а не Олеською селищною радою. Тобто грубо ламаючи законодавство», – запевняє Возняк.
   Він також має у розпорядженні копію рішення Олеської сільської ради від 23 лютого цього року, в якому йдеться про розроблення детального плану території вулиці Замкової у Олеську. Цим документом зафіксовано будівництво тут лісогосподарського підприємства. Фінансування робіт по розробці детального плану території здійснюватиме Буське ДЛГП "Галсільліс".
    Також Возняк припускає корупційну складову в рішенні Олеської сільради:
   «Ну а тепер про законодавство і корупцію в олеському виконанні. Буське ДЛГП "Галсільліс", якому хтось хитро вирішив виділити територію під замком, донедавна була розміщенна у центрі Олеська. Однак напевне стара територія тартака комусь приглянулася – дивімось, хто нею зараз володіє, і все стане зрозумілим – цей "хтось" дуже навіть відомий... Отож, забравши територію тартака в центрі Олеська один раз, ці "хтосі", як на мене, вирішили ще раз зіграти гру у дурня. Причому дурнями тут є всі ми. І предметом нескладної комбінації є не так лісопилка, як земля під нею. Лісопилка є лише інструментом, з допомогою якого можна раз за разом виводити з державного чи комунального володіння найпривабливіші шматки землі у приватну власність.

   Давайте пофантазуємо. А що як Буське ДЛГП "Галсільліс" "раптом" не знайде коштів на розбудову. І "раптом" збанкрутує – ну як більшість такого роду мильних бульок. І тоді ці "хтосі" її просто викуплять. Разом із вже приватизованою під побудову тартаку землею. Викуплять за безцінь. Або просто заберуть цю землю, вкотре збанкрутивши той нещасний тартак. Що насправді і може бути головною метою місцевих комбінаторів. Тобто тут ми можемо мати справу з простою корупційною схемою крадіжки землі. А тоді з цією безцінною землею під замком можна робити що завгодно – бо тоді вона буде приватною».
  Також Возняк розповів, що на днях він зустрівся з головою Буської районної адміністрації Петром Морозом. Той обіцяв вивчити питання. Бо не знає про цю аферу.
«Сподіваюсь, що розум здолає совєтську тварину, для якої немає нічого святого. Яка не розуміє, що таке історичний ландшафт, який дивом залишився збереженим, яка не обгадила і цей шматочок чудесного краю. І не знищить чару Олеського замку.
   Розумію, що совєтській тварині, навіть якщо вона в шкірі члена напівмертвої ВО Свободи – совок пре з неї все одно, годі пояснювати, що маленьке селище Олесько має свою перспективу саме у замку та інфраструктурі довкола нього. Такого замку немає ніде. Звісно, Олеський замок не Версаль, але все ж. І саме на ньому можна збудувати майбутнє Олеська – в тому числі і економічне. Але і ця інфраструктура має бути цивілізованою, а не дикою».
  Тарас Возняк вже написав листи до міністра культури України Євгена Нищука та голови Львівської державної адміністрації Олега Синютки.

0 коментарі:

Дописати коментар

МИ У FACEBOOK

АРХІВ

© 2019. На платформі Blogger.

ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ