300-річна
церква у Буську може будь-якої миті завалитись. Храм святої Параскеви
унікальний, він весь збудований з дерева. Проте шашіль та дощ, який падає через
дірявий дах, постійно псує споруду.
Біля
входу до храму є дата будівництва - 1708 рік. Тільки заходиш і відразу
відчувається атмосфера історії та любові, від якої мурашки по тілу. У святині
охрестили майбутнього президента ЗУНР Євгена Петрушевича, його батько був тут
священиком. На стінах досі видно фрески та зберігся іконостас. Однак на престіл
капає дощ, бо дерев'яний дах протікає.
"Верхні
ряди ікон є перемальовані у 19 столітті. А ті нижні - вони найстаріші ікони.
Кожного дощу тече на престіл, на церкву, але тут є люди, сестриці, які підсушують,
і ми так зберігаємо ту церкву", - розповів настоятель церкви святої
Параскеви отець Михайло.
Аби
відреставрувати та й уберегти від вологи, найстаріші образи забрали. Кілька
років тому відімкнули і світло, аби церква не згоріла. Адже за роки незалежності
найбільше церков згоріло саме на Львівщині. Відремонтувати церкву самим
парафіянам заборонили, а грошей у держави так і нема.
"Ми
люди самі не маємо права робити нічого. Тут мусять працювати спеціалісти,
мусять працювати науковці, щоби не пошкодити те, що залишилося цінним. Ми не
можемо тут щось знімати-ремонтувати", - пояснив отець Михайло.
Навіть
свічок у церкві не запалюють, лише у дуже особливих подіях. Школярі, які
приїхали погостювати у Буську із Донеччини, були вражені екскурсіями. Школярка
Вікторія, яка приїхала із Донеччини з групою школярів, прийняла рішення тут
охреститись. Дівчині дали друге ім'я Параскева.
"Я
відчула тут особливий настрій, затишок, спокій, тому тут і вирішила", -
зізналась школярка Вікторія-Параскева.
Для
порятунку дерев'яної церкви створили благодійний фонд, бо самостійно її
відреставрувати парафіяни не в силі.
"На
цей храм потрібно 700-800 тис. грн для того, щоб його законсервувати, а потім
проводити реставраційні роботи. Ми неодноразово звертались за допомогою в
обласний бюджет. Але щось не можемо достукатись", - розказав голова
Буської районної ради Володимир Замроз.
"Маємо
таку проблему, ця церква відноситься ще до обласного управління культурної
спадщини. Ми не можемо одноосібно приймати рішення. Ми мусимо йти в ногу з
ними. А це все є бюрократична машина, яка затягує усі роботи в часі", -
зазначив засновник благодійного фонду порятунку церкви св. Параскеви Михайло
Гаєвський.
/24 канал/
Церква Св. Параскеви до 1990 року була закрита. В 1989 році в Україні було легалізовано Українську греко-католицьку церкву. На підставі цього в населених пунктах району, як і по всій Україні, почали офіційно реєструвати громади УГКЦ. Реєстрацію релігійних громад проводив виконком обласної Ради. Однією з умов реєстрації релігійної громади було зазначення місця проведення богослужінь і в рішенні про реєстрацію зазначалося місце діяльності громади. Одночас громадам передавалися у власність, або в користування храми. В Буську на цей час діючою була лише церква Св. Миколая, яку використовувала православна громада. Поряд з легалізацією УГКЦ в Ураїні було також легалізовано УАПЦ, і багато громад переходили шляхом перереєстрації з московського патріархату в лоно Української автокефальної православної церкви. Це зробила і Буська громада. Для цього, щоб зареєструвати громаду УГКЦ в м.Буську ініціатори організували професійну комісію на обласному рівні, яка дала заключення, що церква Св. Параскеви придатна для проведення богослужінь, тобто використання громадою. На підставі цього висновку комісії райвиконком дав подання, а облвиконком зареєстрував громаду УГКЦ м. Буськ і передав їй у власність церкву Св. Параскеви. Через короткий час зявляється інший акт обстеження з іншим висновком комісії, що церква в аварійному стані і в ній можуть проводити лише епізотичні богослужіння з залученням незначної кількості людей. На підставі цього громаду перереєстровують в "Громаду УГКЦ церкви Св. Миколая м. Буськ" з зазначенням почергового користування церквою Св. Миколая з православною громадою. Громада УПЦ КП м. Буська згоди на почергове користування храмом не давала і на цьому грунті постійно виникали конфлікти. В цей час з ініціативи пароха о. Петра Салабая православна громада, яка перебувала в значній більшості, прийняла безпрецедентне рішення - самостійно спорудити собі новий храм, а церкву Св. Миколая передати громаді УГКЦ. Паралельно громада УГКЦ за підтримки Юрія Рудишина виявила бажання збудувати капличку в південному мікрорайоні міста. При наданні згоди райвиконком виходив з того, що ГРОМАДА УПЦ КП МАТИМЕ У ВЛАСНОСТІ ЦЕРКВУ ПЕТРА І ПАВЛА, ГРОМАДА УГКЦ - ЦЕРКВУ СВ. МИКОЛАЯ, А КАПЛИЧКА (ЯКА ЗГОДОМ СТАЛА ЦЕРКВОЮ СВ. ЮРА) , ВРАХОВУЮЧИ ЇЇ РОСТАШУВАННЯ, БУДЕ ВИКОРИСТОВУВАТИСЯ ВСІМА РЕЛІГІЙНИМИ ГРОМАДАМИ МІСТА, ЯК РИТУАЛЬНА.
ВідповістиВидалитиАле життя внесло свої корективи. Церква Св. Параскеви є історичною, перебуває під охороною обласного управління, тому всім причетним до влади людям слід зробити все можливе і неможливе, щоб врятувати святиню.