Що таке ехінококоз?
Ехінококоз — це небезпечне
паразитарне захворювання, яке має токсичний вплив на організм, характеризується
хронічним перебігом і розвитком специфічних кіст у печінці, легенях, головному
мозку й інших внутрішніх органах.
Що є збудником ехінококозу?
Збудником захворювання є ехінококи —
дрібні стрічкові цистоди. Людина може
уражатися 4 видами черв`яків роду Echinococcus: echinococcus granulosus, echinococcus
multiocularis, echinococcus vogeli, echinococcus oligarthrus. Найпоширенішим є
однокамерний ехінокок (echinococcus granulosus).
У зовнішньому середовищі яйця
ехінокока зберігають свою життєздатність у сухій траві до 6 місяців при температурі - 2до +20̊ С, завдяки
щільній захисній оболонці. Онкосфери є стійкими до дезінфектантів, при кип`ятінні
гинуть за 20 секунд. Вони переносять температуру від +38˚С до – 30̊С, на
поверхні грунту в тіні при температурі +10-+26˚С зберігають свою життєдіяльність
протягом місяця, але на сонці при
температурі +18-+50˚С гинуть за 1-2 доби. У залежності від вологості грунту
вони зберігають життєдіяльність від 3 днів (висушування) до 1 року (висока
вологість).
Як можна заразитись ехінококозом?
Доглядаючи за хатньою твариною,
граючись із нею, людина, забруднивши руки, може занести яйця паразита до рота.
Найчастіше це стається, коли люди дозволяють собакам облизувати лице, руки,
посуд. Також ехінококи можна отримати, доглядаючи за вівцями та свиньми, а ще
вживаючи сирі овочі й ягоди (редьку, цибулю, полуницю тощо), забруднені землею.
Який перебіг хвороби та її клінічні
прояви?
Перебіг хвороби тривалий — упродовж
років. Клінічні прояви ехінококозу залежать від локалізації ехінокока. При
ехінококозі печінки хворий скаржиться на тиснення і біль в правому підребер'ї
або надчеревній ділянці. Печінка збільшена у розмірах. Ехінокок печінки росте
повільно. У зв'язку з цим, клінічні прояви захворювання в більшості випадків
виникають пізно, коли ехінококові пухирі досягають значних розмірів. Ехінококоз
легенів виявляється болями в грудях, кашлем. Ехінококові міхури, що
розвиваються, у міру зростання здавлюють навколишні тканини, викликаючи їх
атрофію і порушення функцій органів (розлади травлення, дихання і т. д.).
Продукти обміну, що виділяються паразитами, спричинюють хронічну інтоксикацію
організму. Дуже небезпечні при ехінококозі ускладнення, які пов'язані з
розривом пухиря або його нагноєнням. Розрив пухиря відбувається під дією
травми, іноді незначної. Це веде до обсіменіння черевної порожнини і розвитку в
ній множинних ехінококових пухирів та перитоніту. Ехінококова рідина, що
вилилася, може призвести до анафілактичного шоку і смерті хворого.
Оперативне втручання залишається
найбільш ефективним методом лікування.
Яка діагностика ехінококозу?
Діагноз ехінококозу ставиться за
результатами рентгенологічних обстежень, УЗД, методу
рентгено-комп`ютерної томографії та
імунобіологічних реакцій. Інструментальні методи діагностики успішно доповнюють
серологічні методи досліджень.
Яка профілактика ехінококозу?
Профілактика ехінококозу — це
комплекс ветеринарно-медичних заходів направлений перш за все на виявлення та
знищення джерела інвазії:
- обстеження і дегельмінтизація домашніх та службових собак;
- не згодовувати собакам відходи з забійних пунктів;
- обмежити контакти із собаками, особливо дітей;
- мити руки після контакту з тваринами, після роботи на городі;
- не їсти немиті овочі та фрукти, дикоростучі ягоди;
- не пити не кип`ячену воду із
природних водоймищ.
Пам'ятайте, захворювання легше попередити ніж
його вилікувати!
Буське районне лабораторне
відділення ДСЕС України
Немає коментарів:
Дописати коментар