четвер, 4 лютого 2016 р.

А У НАС, В ТОПОРОВІ, – ТАК! А У ВАС?

Ганебний вчинок по відношенні до учасника АТО стався у селі Топорів. Працівниця тамтешньої сільради відмовила бійцю у ксерокопії довідки, мотивуючи це... відсутністю паперу, та порадила хлопцю йти за папером до місцевих активістів. Більш детальніше про інцидент нам розповіли у листі до редакції «Буського порталу».

    «Віднедавна у нашому лексиконі з’явилося слово «атошник». Атошник-воїн – той, хто відстоює наше з Вами право жити повноцінно під мирним небом. Атошник – той, хто терпить незручності у теперішньому вимушеному побуті, той, хто наражає себе на небезпеку, розуміючи, що будь-якої миті може трапитися незворотнє...
     Ми ж – ті, що ведемо звичний спосіб життя, хто насолоджується комфортом, спокоєм, хто вдивляється у вечірнє небо, шукаючи в ньому зірку, а не ворожий снаряд... Без пафосу – маємо молитись на них – безстрашних, одержимих, самовідданих наших ЗАХИСНИКІВ – це, на жаль, веління нашого часу. А як воно насправді? Виходить – де і як – по-різному. От хоча б так як у Топорові.
       Уже півроку наш земляк Василь Курницький перебуває на сході, а днями випала можливість приїхати додому у короткотермінову відпустку. Радо зустрічали його рідні, друзі, односельчани.
     Через день-два після приїзду виникла потреба зайти Василеві в сільраду за довідкою.
 – Ксерокопію? Нема паперу!,  без тіні сумніву в голосі сказала-відрізала військовий обліковець.
    А далі, зовсім не контролюючи себе, випалила:  – Іди до тих активістів, нехай тобі дадуть паперу...
      Хлопець на мить сторопів, не розуміючи, чим викликана така агресія працівника сільради.
      – Нема, то й нема, - скрушно похитав головою Василь і взявся було вже за ручку дверей. Аж тут котрась із працівниць оговталась, мовляв, це ж атошник...
      Одразу ж десь і папір взявся, ксерокопію зняли, і, здавалось би, маленька прикрість вичерпана. Але на душі стало незатишно від щойно отриманої незаслуженої образи, тому Василь і поділився нею зі мною, автором цих рядків.
     З цієї причини заходжу на офіційний веб-сайт Топорівської сільради, читаю: «За перше півріччя 2015 року на «папір» пішло 7 тис грн». Звіт за друге півріччя чомусь досі не оприлюднено. Як бачимо, ось так виглядає «прозорість» у роботі влади по-топорівськи. Припускаю, що за рік папір «з’їв» із сільського бюджету 14 тисяч гривень! Дивуюсь подвійно, адже довідки у нас в сільраді – за «тарифом», такий посил  – «за довідки треба платити» – штат сільради отримує від свого голови.
    Даруйте, але тоді цим папером можна застелити усе подвір’я сільради... Не буду зупинятися в даному разі на цифрах бюджету, торкнусь моральної сторони цього інциденту.
     Довідка – це, так би мовити, атрибут кожної сільради, кожен з нас власне і приходить кілька разів протягом року за довідкою в сільраду. Чи ж десь в Україні знайдеться державна установа, в якій відмовили б видати довідку, посилаючись на брак паперу. Думаю, що відповіді це питання не потребує...
   У нас, в Топорівській сільраді, це – норма, норма вимагати оплату за довідки, а тепер, очевидно, нормою стають недоречності, що граничать із хамством...
Марії Сарабун не вистачило розуму, щоб вибачитись перед хлопцем за свою неадекватну поведінку, тому зроблю це я, Леся Тарасова,  «активістка, яка ... мала «забезпечити» сільраду папером...
    Так, я – активістка у доброму значенні цього слова, бо не можу миритись із очевидною несправедливістю, байдужістю, відвертим цинізмом.
    Забудь, Василю, цю неприємну мить, коли тебе фактично виганяли із державної установи ні з чим.
    Вибачаюсь, Василю, перед тобою, вибачаюсь і перед тими, хто потрапляв у подібну ситуацію в нашій сільраді.
    Вибачте, шановні, тим, хто не може збагнути глибини свого ганебного вчинку, хто не доріс до рівня цивілізованого працівника державної інституції.
    Василю, нехай Бог береже тебе і твоїх побратимів на розлогих і небезпечних нині шляхах Донбасу.
   Хлопці, тримайтесь! Ми – з Вами. За нами – Правда, а отже, і Перемога!
З повагою, Леся ТАРАСОВА

  Р.S. Публічно просять активісти села Топорова, на веб-сайті Топорівської сільради надати звіт Топорівського сільського голови за 2-ге півріччя 2015 року, а також, відкрити рубрику «Сесії», яка чомусь з 18 грудня минулого року «перебуває в стані розроблення».

3 коментарі:

  1. Згідно стаття 15. Закону України "Про доступ до публічної інформації"
    Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати:

    1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо);

    2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;

    Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

    ВідповістиВидалити
  2. Відповідно до пункту 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» «акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення; на вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування».
    Закон України «Про доступ до публічної інформації» чітко встановлює строки оприлюднення нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії, до яких відносяться і рішення місцевих рад, і передбачає, що такі рішення підлягають оприлюдненню невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з моменту їх затвердження.
    Рішення повинні оприлюднюватися лише в друкованих засобах масової інформації (газеті..) або на веб-сайті сільської ради.

    ВідповістиВидалити
  3. шановний медіо- портал приймайте з села Топорова листи але коментарі заблоковуйте

    ВідповістиВидалити