Не даремно кажуть, що під лежачий
камінь вода не тече. Бо лише ініціативність, згуртованість, бажання людей, їх
роботящі руки здатні в наш час творити добрі справи. Ще в не такому далекому
1997 році, коли наш древній Бужеськ відзначав свої 900-літні уродини, в пам'ять
про полеглих у світових війнах борців за
волю України бущанин Ігор Бай власним коштом спорудив по вул. Бічна Шевченка капличку. Про це й зараз є
пам’ятний напис на плиті при вході. І тепер, коли будівничий каплички відійшов
у вічність, пам’ять про його добру справу живе в серцях людей, а духовна
споруда милує око перехожих, сюди приходять помолитися Божій матері,
просити захисту та миру собі та нашій
країні.
Завдяки дружнім мешканцям вулиць Солотвиної, Бічної Шевченка, Кінцевої, Стуса, Шашкевича, з
ініціативи депутата міської ради Ігоря Домбровського та сприяння міського
голови Ростислава Сліпця цьогоріч вдалося оновити капличку та територію довкола:
встановили нову металічну загорожу, поклали
плитку при вході, насадили квіти, підмалювали, підбілили. Для старших людей і
подорожніх тут встановили лавку.
Частину грошей на відновлення споруди
і проведення робіт з благоустрою надала
міська рада з свого бюджету, а це – 2500 грн,
іншу частину – 3700 грн люди зібрали самі. Самі й виконали всі роботи.
Каплиця, чи як їх називають в Європі
– капелла, – це символ віри, хрест прийнятий Господом за людські гріхи. Вона дає
можливість кожному помолитися та вознести подяку за прожиті дні, не приходячи
до церкви, саме тут і зараз. І кожного разу, коли людина, будучи в смутку чи
радості, бачучи таку можливість не нехтує нею, світ стає трішки добрішим і
сповнений світла, адже людина в молитві стає зовсім іншою: більш духовно
багатою, доброю та гармонійною. Людиною, що доторкнулася до святості.
Немає коментарів:
Дописати коментар