В історії
української науки і культури кінця ХІХ століття одне з почесних місць належить
Михайлу Сергійовичу Грушевському - видатному вченому, людині широкої ерудиції,
надзвичайної працьовитості. Він яскраво виявив себе в історії, археології,
літературознавстві, фольклористиці. М.Грушевський створив перше найбільш повне
дослідження з історії України від найдавніших часів до другої половини ХУІІ ст.
М.Грушевський пройшов політичний шлях від засновника національно-демократичної
партії Галичини і Товариства українських поступовців у Києві до творця засад
української незалежної держави.
Він був головою Центральної Ради УНР, а згодом
вимушений був визнати радянську владу на Україні і співпрацювати з нею.
Змінювались його погляди, еволюціонували суспільно-політичні концепції,
філософське сприйняття життя. Але любов до свого народу і до історичної істини
завжди були найвищим мірилом в його науковій та політичній праці.Він був сином
своєї епохи, тому в житті та діяльності Михайла Грушевського з усією глибиною
відбилась трагічна історична доля розчленованих політичними кордонами
українських земель, що були позбавлені власної державності. Михайло Грушевський
народився 27 вересня 1866 року у Холмі в родині вчителя.Через стан
здоров'я батька родина змушена була переїхати до Ставрополя, а згодом на
Кавказ. Там Михайло і вступив до Тифліської гімназії.Великий вплив на
формування історичного світогляду Михайла Грушевського мало знайомство з
творами М.Костомарова, П.Куліша, М.Максимовича, А.Метлинського, А.Скальського
та інших. Прагнення до вивчення історії привело його до Київського
університету. Під керівництвом В.Б.Антоновича він робить перші кроки в науці.
По закінченні навчання працює в Київському університеті, де у 1894 році захищає
магістерську дисертацію. У 27 років М.Грушевський переїжджає до Львова, де за
рекомендацією В.Б.Антоновича очолює кафедру "Всесвітньої історії з спеціальним
оглядом на історію Східної Європи". Відтоді протягом 19 років (до 1913р.)
діяльність М.Грушевського пов'язана з Львівським університетом, науковим та
суспільним життям Галичини. Підготовка та читання курсів університетських
лекцій з історії України згодом лягли в основу багатотомної праці "Історія
України-Руси".У 1904 році він видає "Нарис історії українського
народу", а згодом "Ілюстровану історію України". У 1906 році
переїжджає до Києва, де продовжує наукову й політичну діяльність. Він ініціює
створення Українського наукового товариства, що видає декілька наукових
журналів, бере участь у роботі "Товариства українських поступовців",
що прагнули створення автономії України. На початку української революції
очолив Українську Центральну Раду, котра прийняла чотири Універсали, якими було
проголошено спочатку автономію, а пізніше - незалежність України. Михайлу
Грушевському не вдалося створити ефективного апарату управління країною. У
квітні 1918 року за підтримки німецьких військ Центральну Раду в Києві було
скинуто. З 1919 по 1924 роки тривав еміграційний період його життя. У 1924 році
він повертається до Києва як визнаний лідер в історичній науці, цього ж року
обирається академіком ВУАН. З 1929 року починаються переслідування
Грушевського, у 1931 році він переїжджає до Москви, де його і арештовують.
Згодом звільняють. Він виїжджає у Кисловодськ на лікування. 25 листопада 1934
року помирає. Похований Михайло Грушевський у Києві на Байковому
кладовищі. Наукова спадщина академіка величезна. Він був автором близько
2000 робіт з історії, соціології, археології, етнографії.
Урок історії "Михайло Грушевський - будівничий
української незалежності" бібліотекарі Буської РДБ провели з читачами 7-В
класу Буської ЗОШ №2. Діти також ознайомились із цікавими
маловідомими спогадами Катерини, дочки М.Грушевського, про батька.
Особливо присутніх вразили останні дні його життя. Діти відкрили для себе ще
одну величну особистість в українській історії.
У бібліотеці експонується книжкова виставка "Михайло Грушевський -
будівничий української нації", котра присвячена ювілею державотворця.
Галина
Гораль, заступник
директора Буської ЦБС
Немає коментарів:
Дописати коментар