1933-й рік... найчорніший час в історії
України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю нашого народу.
24 листопада в НВК «Задвір’янська
ЗОШ І-ІІІ ст..» відбувся захід-реквієм «Схилімо голови в скорботі», який підготували учні пластового гуртка
«Проліски» разом із виховницею.
Діти нагадали про ті страшні
сторінки історії нашої держави, коли без стихії, без засухи, без війни – в
самому центрі Європи, в Україні, яка була житницею
континенту, небачений голод забрав
у могилу мільйони людей.
Тиша і смуток. Запалі могили…
Мільйони трупів Вкраїну вкрили.
Трагічна подія відома планеті
Голодне море у тридцять третім.
Сьогодні ми впевнено можемо
говорити, що це був більшовицький геноцид! Це була
безкровна, людоморська війна проти українського народу. Війна - задля того, щоб
підірвати коріння волелюбної нації, винищити цілий етнос.
Мерли, не
знаючи, діти маленькі.
Їм би
конаючим крихітку, жменьку.
Молітеся
палко, видзвонюйте дзвони:
Одне життя
жаль, а їх же мільйони!
Учасники заходу зачитали розповіді
свідків того страшного голодного лихоліття, адже це – достовірне джерело правди
про голодомор.
Тривожною була хвилина мовчання.
Адже моторошно уявити мільйони зморених голодом людей України.
Також учні наголосили на тому, що хліб
потрібно шанувати, адже колоски пшениці вважаються символом життя і перемоги
над голодом.
Шануйте
хліб, любіте хліб,
Під ноги не
кидайте,
Так, як
шануєте батьків,
Навік
запам`ятайте.
Того ж дня, учні школи долучились до
обласної акції «Незабудки пам’яті». Діти робили маленькі квіти, які
прикріплювали до чорного панно – території України.
Звертаючись до учнів школи,
заступник директора з виховної роботи Збір Марія Іванівна закликала усіх
зберегти пам'ять про ці події і запалити свічку пам'яті 26 листопада о 16.00
год.
Олена Баран,
педагог-організатор
Немає коментарів:
Дописати коментар