БУЩАНИ ВШАНУВАЛИ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

Традиційно в четверту суботу листопада Бущина разом з усім українством вшановує пам’ять жертв голодоморів 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років.

  Ось і, 26 листопада, у районному центрі Буську зібралися сотні бущан біля пам’ятника Скорботи, аби вшанувати світлу пам’ять про жертв голодоморів, репресованих, депортованих, переселених – усіх родин українців, які у різні часи непростої української історії зазнали поневірянь, втратили своє життя.

    Під час віча-реквієму на тлі сумних мелодій звучали з вуст ведучих Любові Огороднік та Ірини Калиновської моторошні факти та цифри втрат, які зазнала Україна під час цього геноциду світового масштабу.

   Звертаючись до присутніх учасників віча, голова районної ради Богдан Глова розповів про жахливі історичні факти голодоморів в Україні, чисельність їх жертв, причини, які до них призвели. 

  «Все це позначилось на генофонді української нації, понівечило мільйони доль, відкинуло перспективний розвиток на десятки літ. Але не вбило, не знищило пам’яті. Ми ніколи не забудемо ті жахливі сторінки української історії, омиті кров’ю та стражданнями, втраченим життям, долями мільйонів людей», - зазначив він.

   Надалі слово мав перший заступник голови райдержадміністрації Олег Ільків, який акцентував увагу на тому, що західні області України, попри те, що не зазнали такого жахливого геноциду, як інші регіони України, суттєво постраждали від масових репресій, коли відбувалося фізичне винищення активної та інтелектуальної частини громадян.

   "Такі трагічні уроки історії не можна забувати, вони стають болем народу і одночасно символом незнищенності нації. Зараз на сході гинуть українці у війні з російськими окупантами лише за те, що хочуть жити в мирній і незалежній Україні", - зазначив він.

   Олег Ільків закликав пам’ятати, що на кожному громадянину України лежить величезна відповідальність перед усіма загиблими зберегти незалежну Українську державу, історичну пам’ять, винести уроки з трагічних подій історії, щоб не допустити їх у майбутньому.

  Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять про невинно загиблих українців, поклали квіти до пам'ятника Скорботи, а настоятелі місцевих храмів УПЦ КП і УГКЦ отець Микола Салабай та отець Андрій Баглай відслужили панахиду за всіма загиблими, замордованими українцями, невинними жертвами голодоморів і політичних репресій. 

   Корзину квітів встановили до підніжжя монументу перший заступник голови РДА Олег Ільків, голова райради Богдан Глова, Буський міський голова Ростислав Сліпець, депутат Львівської обласної ради Петро Жукровський.

   Під час всього часу проведення віча учні тримали у руках плакати з назвами областей, які найбільше постраждали під час голодоморів: Житомирська, Київська, Черкаська, Полтавська, Харківська, Сумська, ін.

  Ведучими заходу були Любов Огороднік та Ірина Калиновська.

   Перед початком самого віче-реквієму його учасники пройшли ходою вулицею Петрушевича від міської ради до будівлі колишньої катівні НКВС, де запалили свічки та вшанували щирою молитвою замордованих комуністичним режимом краян.
  Буський міський голова Ростислав Сліпець розповів про невинних простих людей з навколишніх населених пунктів та міст, які загинули у підвалах цієї будівлі, яка протягом 1945-1953 років слугувала в’язницею, закликав пам’ятати свою історію та шанувати героїв.

Сергій ПЕНЦАК, фото автора