БУЩАНИ ПОБУВАЛИ НА ВІЙСЬКОВОМУ ЦВИНТАРІ У ПОЛЬЩІ НА ВШАНУВАННІ ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ ВОЇНІВ УГА І УНР

Вчора, 11 червня представники Буського району на чолі з головою райдержадміністрації Петром Морозом разом з делегаціями інших районів області, керівництвом Львівської ОДА, облради, м.Львова, патріотичних організацій західних областей, народними депутатами України вшанували пам'ять вояків УНР та УГА, які поховані у Пикуличах поблизу м.Перемишль (Польща). Про це повідомили у Буській РДА.

  Цьогорічне Свято національної пам'яті розпочалося молитвою у Кафедральному соборі УГКЦ св. Івана Хрестителя о 10 годині ранку. Надалі понад 1000 учасників, українців зі всієї Львівщини та українська громада в Польщі, пройшли пішою ходою Перемишлем на військовий цвинтар у селі Пикуличі. Тут спочивають вояки Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії.

  Нині в групових могилах поховано орієнтовно понад 2000 полонених та інтернованих вояків і старшин УГА, Армії УНР, в двох братніх могилах спочиває 47 українських патріотів, вояків і старшин УПА.

 ДОВІДКА: До Першої світової війни на теренах Пикулич були побудовані військові казарми, як запліччя фортеці Перемишль. Після розпаду Австро-Угорщини три поза казармові об'єкти використовували як табори для полонених, здебільшого українських вояків. У 1919 році в таборі перебувала максимальна кількість полонених - близько 30 тисяч осіб. Брак будь-який санітарних умов та довготривале погане харчування спричинило спалах епідемії тифу, туберкульозу та інших хвороб. Як наслідок, щодня помирало близько 100 осіб. Хворобами заражалося і місцеве населення Пикулич, навколишніх сіл та Перемишля. Стривожена місцева влада вимагала від комендатури табору виправити небезпечну ситуацію. Лише на початку 1921 року табір було ліквідовано. У 1919 році в таборі перебувала максимальна кількість полонених - близько 30 тисяч осіб. Брак будь-який санітарних умов та довготривале погане харчування спричинило спалах епідемії тифу, туберкульозу та інших хвороб. Як наслідок, щодня помирало близько 100 осіб. Хворобами заражалося і місцеве населення Пикулич, навколишніх сіл та Перемишля. Стривожена місцева влада вимагала від комендатури табору виправити небезпечну ситуацію. Лише на початку 1921 року табір було ліквідовано. 

 1-го листопада 1921 року на цвинтарі відбулася перша панахида. До 1922 року цвинтар повністю впорядкували. У роботах взяли участь близько 10 тисяч осіб. 

  На початку 1924 року були ексгумовані та перенесені на територію цвинтаря останки захоронень із сусідніх полів в Пикуличах, Бакончицях і на теренах Засяння. Через кілька років цвинтар облагородили і на кургані, написаному на одній зі спільних могил, встановили пам'ятник заввишки 8 метрів у вигляді хреста із написом: "Борцям за волю України". Автор пам'ятника - Олена Кульчицька. 

  Щороку 1-листопада, аж до 1946 року, з Перемишля до цвинтаря ходила релігійна процесія і відправлялася панахида за загиблими героями - борцями за свободу України. У наступні роки під час Зелених Свят тут проводилися релігійно-патріотичні маніфестації українців Перемишля та прилеглих територій. Після Другої світової війни цвинтар і хрест знищили. 

  У 1989 році цвинтар відбудували. Відновили й традицію спільного молебню польських і українських влад на цвинтарі. 

  Назву "Український військовий цвинтар" встановлено 1994 році. У 2000 році цвинтар збільшено, 7 липня на його територію урочисто перепоховано останки 47 членів УПА, що загинули під час боїв 1946 року в селах Бірча, Лішня та околиць.