4
січня надбужанські волонтери – Я. Вороновський та М.Цюрко разом із небайдужими
людьми напередодні Святвечора вирушили на схід з колядою із благословення
настоятелів храмів Введення Пресвятої Богородиці с. Сторонибаби о. Олега
Макара, настоятеля церкви св. Володимира с. Вербляни о. Йосифа Пріндина, а
також настоятеля церкви св. Миколая м.Буська о. Михайла Смачила.
У
дорогу виїхали двома автомобілями о. М.Смачило поблагословив та освятив
автомобілі з дарунками, разом з молитвою і колядою під Покровом великого
заступника Миколая Предивного Чудотворця - подорожуючих вирушили у дорогу.
Із-за
підтримки та допомоги спілки фермерів, громад, священників, та голів
сільських рад, а саме: Топорова, Верблян, Переволочна,Соколівки, Красне-2 (цукровий),
Сторонибаб, Куткора, Кізлова,Журатина та м.Буська. А також за допомогу
Яворському Миколі, Тетяні Сай, Дацюку Володимиру за мед з с.Чішки, Володимиру
та Івану з Гаваречинни за макітри та глечики, ТЗОВ «Галіція Гріневі» Сергію
Ленчуку, українським волонтерам з Італії (м. Бреша) і т.д. і всіх кого не
назвали, які долучились до благодійності.
«Кожна
людина має талант чинити добро…» Слава
Богу є в нас і такі люди, які просили не називати їх імена, тож люди імена яких
знає Бог, пам’ятайте: «Бог усякій милостині дасть місце, кожен одержить за
ділами своїми».
Як
більшість українців, був працювитий і наполегливий, а ще певні ідеали та
принципи котрі вважав, на багато важливішими за кар’єру і славу «Прожити так,
щоб не соромно було, за своє життя, свою епоху, не соромно перед пращурами і
потомками». Для щастя на його думку маєш бути здоровим, розумним. Мало
критичного мислення та вміння складати плани. Слід знати чим живуть навколо
рідні й далекі люди, а ще найрідніші захисники Вітчизни, які служать на теренах
східної України.
Хочу додати, що для
такої подорожі потрібні були фізична витримка та зосередженість. Адже
проїхати довелося майже 3,6 тис кілометрів, а половину з них їхати через
знищені дороги танками, (катастрофічними ямами,підірваними мостами і т.
п.), які є на сході України. Не легке завдання.
Ці всі слова належать
нашим волонтерам М. Цюрку та Я.Вороновському, також нашому водієві
Корнафель Івану з Красне-2, який навіть по дорозі захворів, і фотографу Сергію
Ульянову за його жертовність.
Пам’ятайте: хоч би що
діялось навколо вас, про вас завжди пам’ятають, ті для кого саме ви в цьому
світі є найкращими та найдорожчими!... Захисники Вітчизни, учасники АТО,
ми всі небайдужі люди, які побували у Ваших військових казармах (домах)
побачили Ваші щасливі усміхнені обличчя зі сльозами на очах, а в душі тривога
та морок розпачу у ваших серцях. З вами - Бог, коли ви з Богом. Тому не
переставайте вірити в остаточну звитягу добра.
Дякуємо Вам за
спільну коляду, молитву і спільний святковий стіл,коли ви нас так щиро і тепло
зустрічали під час коляди.
Дякуємо дітям за
листівки с.Вербляни, які були виготовлені в сільській бібліотеці, та
колядникам Надалі Ользі та Троян Ірині за коляду, віншування і молитви, та Отцю
М. Смачило з м. Буська та Отцю Михайлу Макару з с. Кізлова за свічки та
офірки і проскури. А також велика подяка сім’ям з Донеччини (Ірині і Олегу,
Поліні і Сергію, Михайлу і Оксані землякам) які нас чекали та тепло зустріли,
нагодували обігріли і переночували, велику подяку також складаємо директорам
шкіл з Донеччини, які зустріли нас з святковою концертною програмою та
короваєм. Окрема подяка заслуженому художнику України Анатолію Івановичу
Бугринцю, який в свою чергу також нас прийняв в свою оселю з колядою та
пригостив смачним сніданком, а також він є щедрим благодійником, який багато робить для воїнів АТО.
Світлана КАРМАЛІТА,
с.Соколівка
Немає коментарів:
Дописати коментар