Уродженець Буська Іларіон Свєнціцький – людина, яка рятувала давні українські ікони

Вчора виповнилося 142 рік від дня народження Іларіона Семеновича Свєнціцького. Він народився 7 квітня 1876 року у Буську (Львівська область).

    Іларіон Свєнціцький - видатний український науковець, філолог, філософ, етнограф, музеєзнавць, доктор філологічних наук та активний громадсько-культурний діяч.

    Займався історією української філософії. У 1901 року у Львові вийшла друком його перша дисертація під назвою «Початки філософії в руській літературі ХI-ХVI ст.». Саме цю працю багато дослідників вважають першим нарисом історії української філософії.

   У 1905 році митрополит Андрей Шептицький створив як приватну фундацію «Церковний музей», для збереження сакральних пам’яток України, який у 1913 році був урочистим актом Митрополита Андрея переданий в дар українському народові.

    Коли музей почав налічувати велику кількість експонатів у збірці, їх треба було вивчати, музею був потрібен управитель. Саме тому Митрополит Андрей запросив на посаду директора відомого музеєзнавця Іларіона Свєнціцького.

    Він займався організацією роботи музею й укомплектуванням збірок. З 1905-го по 1952 рік очолював музей, який зараз є Національним музеєм у Львові імені Андрея Шептицького.

     Іларіон Свєнціцький їздив в експедиції на Лемківщину та Бойківщину, де збирав експонати для поповнення музейних збірок. Відтак, основою колекції стали ікони XV - XVI ст., які походять з теренів Західної України – Лемківщини та Бойківщини, адже саме там збереглося найбільше таких ікон. До 1939 року колекція поповнювалася дуже активно.

    У музеї досі зберігаються гаптовані тканини з сюжетними зображеннями. Це покрови на чашу, покрівці, фелони. Найраритетнішою пам’яткою музею є плащаниця XV ст. з церкви Архангела Михаїла с. Жирівка, (Пустомитівський район, Львівщина, - ред.).

   У 1913 році до музею її привіз перший директор Іларіон Свєнціцький, і вона зараз є одним із чільних експонатів.

Окрім того, саме Іларіону Свєнціцькому належить ініціатива створення у Львові скансена (музей під відкритим небом).

   Коли брати Андрей та Климентій Шептицькі заснували у Львові Свято-Іванівську Лавру Студійського уставу УГКЦ, на її території мали намір зводити нову церкву. Однак, у 1930 році Іларіон Свєнціцький, як тогочасний директор Національного музею у Львові, порадив митрополиту Андрею зробити головним храмом Лаври перенесену старовинну дерев’яну церкву Святого Миколая з села Кривки (Турківський район Львівської області).

    Варто додати, що перенесення церкви, яка була побудована орієнтовно у 1761 році народними майстрами в селі Кривка, започаткувало створення музею під відкритим небом. Цей храм досі є голвною прикрасою і центральним об’єктом Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові.

За матеріалами ГАЛ-інфо