У
неділю, 3 травня біля постаменту Євгену Петрушевичу в місті Буськ зібралась
бузецька громада з метою відзначити 155 річницю від Дня народження Великого
українця, Президента Західноукраїнської народної республіки Євгена Петрушевича.
Розпочався захід зі славня України у виконанні відомого хору працівників
культури Буського району, після чого голова Буської районної ради Богдан Глова
разом з представниками молодшого покоління поклав квіти до пам’ятника Євгену
Петрушевичу. Ведучую заходу була Любов Огороднік.
У своєму виступі Богдан Глова зазначив, що Євген Петрушевич народився у місті
Буськ в сім’ї греко-католицького священника отця Омеляна, який також був
відомим громадсько-політичним діячем і навіть віцемаршалком
Камінко-Струмилівського повіту, відповідно надавав сину Євгену належну освіту
та прищеплював любов до свого народу. Наголосив виступаючий на тому, що ще у
студентські роки, навчаючись на правничому факультеті Львівського
університету, Євген Петрушевич був лідером молодіжного руху, а саме очолив
тодішнє «Академічне братство».
По закінченні університету працював правником у Львові, а потім переїхав на
Сокальщину, де захищав простих людей від свавілля властей, став головою
повітової «Просвіти», боровся проти «москофільства», вступив до Української
Національно-Демократичної Партії.
Звернув увагу голова райради на період перших відносно демократичних виборів,
які в 1907 році провела Австро-Угорщина, і таким чином в парламенті опинилось
30 українців, лідером серед яких став Євген Петрушевич разом з
Костем-Левицьким. Його виступи в парламенті були надзвичайно аргументовані. До
прикладу, коли цісар у 1916 році видав маніфест, який давав полякам право на
відновлення державності, й фактично підпорядкував Польщі Галичину, Євген
Петрушевич наводив аргумент участі Українських січових стрільців в складі
Австро-Угорської армії і ставив питання про те, чим українці гірші за поляків ?
По закінченні першої світової війни вплинув на міжнародні переговори, а
саме завдяки йому у Брестському мирному договорі підписаному 9 лютого 1918 року
появився таємний додаток про автономію Галичини. То ж, коли цісар 16 жовтня
1918 року видав маніфест, надавши право народам імперії творити власні державні
організми, Євген Петрушевич тим скористався і уже через 2 дні у Львові зібрав
великі збори з депутатів, членів політичних партії, на яких була проголошена
Українська Національна Рада. Так, за словами Богдана Глови, почала творитись
Західноукраїнська народна республіка і в подальшому відбулись події
листопадового зриву.
Богдан Глова наголосив, що не буде зупинятись на історії самої ЗУНР, лише
зазначив, що Євген Петрушевич був дотичний до Акту злуки ЗУНР та УНР підписаного
22 січня 1919 року. Проте нажаль тоді молода українська держава не змогла
вистояти перед навалою зовнішніх ворогів, і вже у 1920 році Євген Петрушевич
працює в еміграції.
Цікавий факт, - після нападу Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і початку
другої світової війни, Євген Петрушевич надіслав протест самому Адольфу
Гітлеру.
Помер Великий українець 29 серпня 1940 року. Був похований в Берліні де йому
встановили пам’ятник. Але, 1 листопада 2002 року його перепоховали на
Личаківському кладовищі у Львові. А 1 листопада 2008 року в Україні
встановлений перший пам’ятник Президенту ЗУНР в місті Буськ.
Закінчив свій виступ історик Богдан Глова тим, що Бузецька громада повинна
гордитись таким славним земляком, який ціле життя боровся за незалежність нашої
держави. Це один з тих справжніх прикладів для нашого підростаючого покоління.
На
завершення заходу діти провели флеш-моб біля пам’ятника Євгену Омеляновичу
Петрушевичу з національними прапорами та усі разом виконали Молитву за Україну
- «Боже великий єдиний, нам Україну храни».
Немає коментарів:
Дописати коментар