ДИФТЕРІЯ – КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА

  Дифтерія — гостре антропонозне інфекційне захворювання, що викликається Coreynebacterium diphteriae,  характеризується ураженням ротоглотки та дихальних шляхів, рідше шкіри, з розвитком фібринозного (дифтеритичного) запалення в місці проникнення збудника, а також токсичним ураженням серцево-судинної й нервової систем, нирок.

  Існує три різних типи дифтерійних паличок, що відрізняються за патогенністю та важкістю перебігу захворювання.

  Збудник дифтерії виділяє токсин з нейропаралітичними (руйнує оболонку нервів) та гемолізуючими (вражає еритроцити) властивостями.

 Нетоксигенні штами бактерії не представляють серйозної загрози здоров'ю хворого.

  Інфекція передається повітряно-краплинним шляхом від хворих або зовні здорових носіїв збудника дифтерії (такий стан може тривати до 1 міс., число носіїв у вогнищі захворювання досягає 10%). Можливе зараження дифтерією через предмети, не виключено передавання через продукти харчування.

Клініка

  Клінічні форми - залежно від локалізації розрізняють: дифтерію ротоглотки (92%), носа, гортані, трахеї, бронхів, очей, вуха, статевих органів, шкіри, комбіновану. Дифтерія може протікати в катаральній формі або з наявністю плівчастих нальотів; в атиповій формі або типовій (локалізована, поширена, токсична I, II, III ступеня тяжкості і гіпертоксична). 

   Чим важче захворювання, тим раніше з'являються його характерні симптоми і тим значніше вони виражені. 

   Дифтерія зіву. Інкубаційний період триває 2-10 діб. Захворювання починається з підвищення температури тіла до 38-39°С, помірного болю в горлі, явищ загальної інтоксикації (біль голови, слабість, нездужання). Спостерігається неяскрава гіперемія слизової оболонки зіва, мигдалики збільшені, набряклі, на них з'являються сірувато-білі щільні фібринні нальоти, які важко знімаються шпателем, при цьому слизова оболонка кровоточить.

-       при  локалізованій формі нальоти розташовані тільки на мигдаликах (плівки суцільні або у вигляді острівців);

  при поширеній - виходять на піднебінні дужки, язичок, слизову оболонку піднебіння;

  при комбінованій - уражають слизову оболонку ротової частини глотки і носа або гортані. Регіонарні лімфовузли збільшені і помірно болючі. Токсична форма характеризується набряком паратонзилярної та шийної клітковини, значною загальною інтоксикацією: відзначаються блідість шкіри, ціаноз губ, зниження артеріального тиску, тахікардія; можливі порушення свідомості і судоми, розвиток геморагічного синдрому.

   При дифтерії носа інтоксикація незначна або відсутня, на слизовій оболонці наявні фібринні плівки та ерозії, виділяється сукровиця, шкіра біля ніздрів мацерована.
     Дифтерія гортані супроводжується осиплістю голосу, «гавкаючим» кашлем. Може розвинутися клініка дифтерійного крупу. Круп – це гострий ларингіт або ларинготрахеїт, що супроводжується стенозом гортані, проявляється осиплим голосом, гавкаючим кашлем та інспіраторною задишкою. На слизовій оболонці надгортанника, черпакуватих хрящів, голосових зв’язок, підзв’язкового простору з’являється набряк, гіперемія, утворюється фібринозні плівки.

  Дифтерія очей характеризується наявністю фібринозної плівки на гіперемійованій кон’юнктиві повік і значним їх набряком, серозними, гнійними або гнійно-кров’янистими виділеннями.

   Дифтерія шкіри – характеризується слабо-вираженими ознаками інтоксикації, брудно-сірим фіброзним нальотом, гнійними виділеннями у місці порізу. Формування запального процесу відбувається в місцях порізів, саден, тріщин, відкритих поранень, попрілостей, екземи, грибковому враженні шкіри.

   Дифтерія статевих органів – локалізується звичайно в області крайньої плоті чоловіків і статевих губ з піхвою в жінок, промежини й області заднього проходу в тих і інших. Може супроводжуватися серозно-кров'янистими виділеннями, проблемами із сечовипусканням і його болючістю.

   Ускладненнями дифтерії можуть бути: міокардит (запалення серцевого м'яза), поліневрит (множинне ураження нервів), паралічі, погіршення зору, ураження нирок. Перші два є найпоширенішими.

Лікування

  Лікування проводиться специфічною протидифтерійною сироваткою, що містить антитоксичні антитіла, та антибіотиками. Після введення ПДС призначається дезінтоксикаційна терапія, яка спрямована на виведення з організму отруйних речовин, сечогінні припарати, рясне питво, особливо корисні напої з додаванням вітаміну С – відвар із шипшини, чай з лимоном, калиною, малиною, морс.

   При сильній інтоксикації, токсичних формах і важкому перебігу хвороби, призначають гормональні препарати. Для недопущення алергічних реакцій - антигістамінні препарати. При гіпоксії, через носовий катетор застосовують зволожений кисень.

   Корисна й санація ротоглотки інгаляціями на основі ромашки, евкаліпту, декасану, полоскання содою.

 Навіть незважаючи на адекватне лікування, 5-10% випадків закінчуються смертю хворого. При цьому ризик летального результату інфекції вищий у дітей до 5 років і дорослих, старших 40 років, особливо у випадках несвоєчасного звернення по медичну допомогу.

   Діагностика. дифтерії ґрунтується на епідеміологічних, клінічних і лабораторних даних.

   Специфічна діагностика проводиться на підставі бактеріологічно дослідження мазка зі слизових оболонок носа і ротоглотки, очей, шкіри та ін.  Бактеріологічний посів на поживні середовища необхідно здійснити не пізніше 2-4 годин після забору матеріалу.

   Для серологічної діагностики застосовують РНГА, яку проводять з сироваткою крові хворого та антигеном коринебактерій. Наростання титру антитіл у парних сироватках, отриманих до 7-го дня хвороби (до введення лікувальної сироватки) і через 1-2 тижні, розцінюється як позитивний результат.

   Дифтерійний токсин виявляють за допомогою ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція ) це лабораторний метод молекулярної біології, який дозволяє віміряти кількісно вміст специфічного фрагменту ДНК у пробі.

   Діагностика дифтерійного крупа визначається при огляді гортані за допомогою ларингоскопа (відзначається набряк, гіперемія та фібринозні плівки в гортані, в області голосової щілини, трахеї).

   При розвитку неврологічного ускладнень хворому на дифтерію необхідна консультація невролога. При появі ознак дифтерійного міокардиту призначають консультацію кардіолога, ЕКГ, УЗД серця.

Профілактика

   Основним методом є активна імунізація відповідно до Календаря профілактичних щеплень. Включає планову вакцинацію і ревакцинацію населення, яку здійснюють вакцинами, що містять адсорбований дифтерійний анатоксин (АКДП, АКДП-М, АД-М). 

   Неспецифічна профілактика включає своєчасну ізоляцію хворих і носіїв токсигенних штамів коринебактерій дифтерії. Виписують хворих після повного клінічного видужання і отримання негативних результатів при дворазовому бактеріологічному дослідженні мазків із зіву і носа з інтервалом 2 дні та через 3 дні після завершення антибіотикотерапії. В організованих колективах після ізоляції хворого протягом 7 діб проводять щоденну термометрію та огляд контактних осіб терапевтом (педіатром), одноразово здійснюють їм бактеріологічне обстеження, огляд лікарем оториноларингологом. У вогнищі здійснюють заключну дезінфекцію.
 Нагадуємо, що при перших ознаках захворювання звертайтесь до лікаря, не займайтесь самолікуванням, оскільки лише лікар зможе відрізнити дифтерію від ангіни чи іншої ЛОР патології та швидко надати кваліфіковану медичну допомогу! Не забувайте, що дифтерія нерідко закічується для пацієнта смертю! 

   Довідково: 

За 6 місяців 2018 року щеплено 820 осіб дорослого населення, що становить 21,8% від річного плану. Щеплення проводять вакциною АДП-м дорослим кожних 10 років - це 16, 26, 36, 46, і т.д.

   Враховуючи те, що в Україні декілька попередніх років щеплення не проводилось, календар щеплень порушений і вакцинації підлягають ті, у кого останнє щеплення було більше 10 років тому

    Щоб виправити дану ситуацію пацієнт може звернутись на прийом до свого сімейного лікаря чи дільничного терапевта з амбулаторною карткою, для того, аби він оглянув його та написав допуск на щеплення, яке проводять у поліклінічному відділенні Буської  ЦРЛ, або ж на ФАПи чи АЗПСМ за місцем свого проживання

  Вакциною АДП-м район забезпечений в 100% обсязі.

/інформація Буська ЦРЛ/