85-річчя вшанування жертв Голодомору

22 листопада в НВК «Задвір’янська ЗОШ І-ІІІ ст..»  відбувся захід – реквієм «Ми пам’ятаємо! Ми сильні!»,  який підготували учні пластового гуртка «Проліски» разом із вихованицею.

   1932 – 1933 роки… Якими словами можна описати мучеництво України того періоду, яке поклало в землю сім мільйонів своїх кращих синів і дочок. Голодомор позначився на майбутньому нації. Третина умертвлених голодом - діти, які не народили нащадків, не дали потомства. У той час Україна була скорботною матір'ю, яка сумує за своїми дітьми. Немов Шевченкова наймичка вбога і знедолена, хоча й сильна духом.

Ти кажеш, не було голодомору?

Чому ж тоді, як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору.

- Греби, нічого людям не лишай!..

Я бачив сам у ту зловісну пору

І пухлих, і померлих на шляхах.

І досі ще стоять мені в очах...

А кажеш - не було голодомору!

   Перегляд фільму про голодомор переніс усіх присутніх у ті страшні роки, коли без стихії, без засухи, без війни – в Україні, яка була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей.

   Хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять безневинних жертв голоду - геноциду.

  Після заходу, учні та вчителі отримали флаєри з інформативними матеріалами з метою підтримання акції «Запали свічку пам’яті» вдома.

Запалимо свічку у кожній оселі

На пам'ять на вічну про дні невеселі...

Про голод, що вдерся у кожну хатину.

І нищила смерть ця старого й дитину...

   Заступник директора з виховної роботи Збір Марія Іванівна, звертаючись до учнів школи, закликала усіх зберегти пам’ять про ці події і запалити свічку пам’яті 24 листопада о 16.00 год.

  Також учні школи підготували тематичну композицію до вшанування жертв Голодомору і передали її отцю Петру Гунчаку у церкву Собору Пр. Богородиці. 

Олена Баран, педагог-організатор