суботу, 23 квітня 2016 р.

Не даремно кажуть, що під лежачий камінь вода не тече. Бо лише ініціативність, згуртованість, бажання людей, їх роботящі руки здатні в наш час творити добрі справи. Ще в не такому далекому 1997 році, коли наш древній Бужеськ відзначав свої 900-літні уродини, в пам'ять про полеглих у світових війнах  борців за волю України бущанин Ігор Бай власним коштом спорудив по вул. Бічна Шевченка капличку. Про це й зараз є пам’ятний напис на плиті при вході. І тепер, коли будівничий каплички відійшов у вічність, пам’ять про його добру справу живе в серцях людей, а духовна споруда милує око перехожих, сюди приходять помолитися Божій матері, просити  захисту та миру собі та нашій країні.

   Завдяки дружнім мешканцям вулиць Солотвиної, Бічної Шевченка, Кінцевої, Стуса, Шашкевича, з ініціативи депутата міської ради Ігоря Домбровського та сприяння міського голови Ростислава Сліпця цьогоріч вдалося оновити капличку та територію довкола:  встановили нову металічну загорожу, поклали плитку при вході, насадили квіти, підмалювали, підбілили. Для старших людей і подорожніх тут встановили лавку.
   Частину грошей на відновлення споруди і проведення робіт з благоустрою надала міська рада з свого бюджету, а це – 2500 грн,   іншу частину – 3700 грн люди зібрали самі. Самі й виконали всі роботи.
    Каплиця, чи як їх називають в Європі – капелла, – це символ віри, хрест прийнятий Господом за людські гріхи. Вона дає можливість кожному помолитися та вознести подяку за прожиті дні, не приходячи до церкви, саме тут і зараз. І кожного разу, коли людина, будучи в смутку чи радості, бачучи таку можливість не нехтує нею, світ стає трішки добрішим і сповнений світла, адже людина в молитві стає зовсім іншою: більш духовно багатою, доброю та гармонійною. Людиною, що доторкнулася до святості.

0 коментарі:

Дописати коментар

МИ У FACEBOOK

АРХІВ

© 2019. На платформі Blogger.

ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ