ДЕПУТАТИ БУСЬКОЇ РАЙРАДИ ПРИЙНЯЛИ ЗВЕРНЕННЯ ДО НКРЕКП

Депутати Буської районної ради прийняли звернення до НКРЕКП щодо запровадження в Україні нової методики тарифоутворення (RAB-регулювання).

ЗВЕРНЕННЯ

до НКРЕКП  щодо запровадження в Україні нової методики тарифоутворення (RAB-регулювання)

   10 січня 2018 року «Урядовий кур'єр» опублікував постанову НКРЕКП № 972 від 27 липня 2017 року.  Цей документ, яким держава завершила створення нормативної бази для переведення українських енергокомпаній на нову методику тарифоутворення, запроваджує так зване RAB (Regulatory Asset Base)-регулювання для обласних розподільчих компаній – обленерго.

   З другого кварталу 2018 року, тобто, вже з першого квітня, НКРЕКП має можливість запровадити такі нововведення. Свою готовність перейти на пропоновану методику тарифоутворення вже задекларували. перші шість компаній, у тому числі ПрАТ «Львівобленерго».

   З огляду на зношеність і технічний стан розподільчих мереж, ніхто в Україні не заперечує необхідності запровадження RAB-регулювання. Питання тільки, на яких умовах та чи буде при цьому дотримано баланс інтересів між енергетиками та споживачами.

   Досвід розвинених країн свідчить про високу ефективність стимулюючого регулювання. RAB-тарифи там надаються із метою покращення якості послуг, зменшення кількості відключень споживачів, підвищення рівня якості електроенергії.

   Однак,  при першому ж зіткненні з українською дійсністю методика RAB-регулювання та спосіб, у який запроваджується відповідне регулювання в Україні, викликає низку запитань не лише у громадськості, представників бізнесу, депутатів, але і в Уряду.

   Не таємниця, що в українських енергокомпаніях структура акціонерного капіталу має тіньову олігархічну природу. Самі власники прагнуть до повної монополізації активів у своїх компаніях, як це, зокрема, сталося минулого року, коли СКМ викупив акції міноритаріїв в енергопідприємства ДТЕК.

   Олігархічна природа акціонерного капіталу в енергомонополії, надмірно висока вартість позикового капіталу в Україні, а також відсутність зовнішніх інвестицій в енергетику– це набір тих факторів, в які RAB-метод погано вписується.

   На нашу думку, неприйнятна позиція регулятора щодо методики встановлення RAB-тарифодохідності для обленерго на рівні 12,5% річних і на нові інвестиції, і на старі активи. Надмірно роздувати дохід на стару базу активів у цьому випадку недалекоглядно. Тим більше, що власники обленерго купували активи за цінами в рази нижчими за реальну вартість електромереж, і усі свої витрати на придбання вже давно повернули.

  Незрозумілим на нашу думку, залишається те, яким чином будуть використовуватися прогнозовані 30 млрд. грн. щорічних додаткових коштів. Адже фактично вони мали б скеровуватися на створення нових об’єктів інфраструктури. Чи це так буде? Де гарантії, що ці додаткові кошти не будуть скеровані на поточні ремонти чи взагалі на видатки споживання обленерго, враховуючи реалії регуляторно-правового беззаконня, що панує в країні та фактично не дозволяє контролювати цільове використання коштів монополістами?

    За таких обставин, ми, депутати Буської районної ради, вважаємо, що постанова НКРЕКП № 972 від 27 липня 2017 року потребує суттєвого перегляду у частині:

- дохідності для обленерго на рівні 12,5% річних на старі активи у бік її зниження до 0–3% з можливістю подальшого поетапного зростання. у випадку, якщо обленерго покажуть і доведуть здатність ефективного використання коштів від підвищення тарифу. А рівень прибутковості на спорудження нових об'єктів, збільшити, що дозволить обленерго брати кредити, а також забезпечить мотивацію вкладати кошти в розвиток електромереж, а не тільки в їх відновлення.

- конкретизації механізму використання коштів, отриманих від запровадження RAB-тарифів.

- кореляції зростання тарифу з покращенням якості послуг з передачі електрики з боку обленерго (скорочення тривалості та частоти відключень, зниження рівня нормативних втрат струму, поліпшення якості послуг для споживача, тощо), оскільки RAB-методика покликана забезпечити саме підвищення якості послуг.   У свою чергу, споживачі отримають можливість адаптації до більш плавного тарифного переходу.

  Крім цього, на нашу думку у постанові повинен бути врахований негативний ефект від підвищення тарифів для українських товаровиробників, особливо тих, які орієнтовані на енергомістке виробництво. Усі ці проблеми слід обговорити на громадських слуханнях, тим більше, що такі слухання є обов’язковою вимогою чинного законодавства у сфері енергетики.