Ситуація, яку
опишу, мабуть, добре знайома тим, хто не має власного транспорту. У
величні свята – Різдво, Великдень – виїхати зі села практично нічим –
водії святкують... Буду лаконічною. Наведу два реальних приклади.
Пані
Ольга живе в селі, а працює у Львові, позмінно. На Різдво випала її зміна.
Але, знаючи, що маршрутки не ходитимуть, змушена була їхати у
Львів 6 січня. Звісно, що Святвечір у колі рідних, на жаль, змушена
була пропустити. Пані Ольга ПРАЦЮВАЛА, а водій СВЯТКУВАВ!
Пані
Віра працює медсестрою у Буській лікарні. Саме на Великдень випало працювати.
"Мобілізувала" чоловіка, щоб підкинув до Буська власним авто. А
назад – автостопом... Пані Віра ПРАЦЮВАЛА, а водій СВЯТКУВАВ.
Пана
Михайла Різдво застало в лікарні. Даремно заглядав у вікно, очікуючи на рідню,
– не приїхали, бо не було чим.
А
молода сім`я запланувала на Великдень поїхати у сусідній район, де поховані
дідусь і бабуся, – поїздка зірвалася...
Цікаво
почути Вашу думку, шановні читачі. Моя думка така: громадський транспорт –
це та сфера обслуговування, яка не передбачає святкових, тим більше, якщо на
маршруті працює щонайменше двоє водіїв. Чи я помиляюся…
Марія
Романюк
Немає коментарів:
Дописати коментар