СВЯТКУВАТИ ЧИ... ВОЗИТИ ПАСАЖИРІВ?

Ситуація, яку опишу, мабуть, добре знайома тим, хто не має власного транспорту. У величні свята – Різдво, Великдень – виїхати зі села практично нічим – водії святкують... Буду лаконічною. Наведу два реальних приклади.

    Пані Ольга живе в селі, а працює у Львові, позмінно. На Різдво випала її зміна. Але, знаючи, що маршрутки не ходитимуть, змушена була їхати у Львів 6 січня. Звісно, що Святвечір у колі рідних, на жаль, змушена була пропустити. Пані Ольга ПРАЦЮВАЛА, а водій СВЯТКУВАВ!

  Пані Віра працює медсестрою у Буській лікарні. Саме на Великдень випало працювати. "Мобілізувала" чоловіка, щоб підкинув до Буська власним авто. А назад – автостопом... Пані Віра ПРАЦЮВАЛА, а водій СВЯТКУВАВ.

   Пана Михайла Різдво застало в лікарні. Даремно заглядав у вікно, очікуючи на рідню, – не приїхали, бо не було чим.

   А молода сім`я запланувала на Великдень поїхати у сусідній район, де поховані дідусь і бабуся, –  поїздка зірвалася...

   Цікаво почути Вашу думку, шановні читачі. Моя думка така: громадський транспорт – це та сфера обслуговування, яка не передбачає святкових, тим більше, якщо на маршруті працює щонайменше двоє водіїв. Чи я помиляюся…

Марія Романюк