пʼятниця, 18 травня 2018 р.

Управління будинками Буська сьогодні підписало угоду з ДП «Базис Сервіс» на реставраційні роботи з ліквідації аварійного стану покрівлі пам’ятки архітектури палацу Бадені ХІХ століття.

   Про це стало відомо із сайту публічних закупівель ProZorro.
    Тендер вартістю 417 695 гривень (без ПДВ) був оголошений сьогодні і сьогодні ж підписана угода із дочірнім підприємством «Базис Сервіс». Жодна тендерна документація, зокрема і договір, відсутні на сайті публічних закупівель.
    Натомість в описі предмету закупівлі зазначено, що йдеться про реставраційні роботи з ліквідації аварійного стану покрівлі пам’ятки архітектури палацу Бадені ХІХ ст. м-н Незалежності,8  м.Буськ Львівська обл. Площа покрівлі – 368 м.кв.
Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 15 травня 2018  —  30 вересня 2018.
   Єдиний учасник і переможець торгів – ДП «Базис Сервіс» – працює на ринку майже 14 років. Засновником ДП є ПП «Базис», а бенефіціаром Іван Луківський. Торік компанія отримала тендерів на понад мільйон 266 тисяч гривень: три від Управління будинками Буська, два – від Буського виконкому і один – від Буської міської ради. 2016-го «Базис Сервіс» отримало три тендери від Буського виконкому на загальну суму на понад 400 тисяч гривень.
Вчора, 17 травня у місті Львові відбувся святковий концерт до Дня Вишиванки, на якому виступала відома українська співачка Наталка Карпа, яка була вражена від постановки талановитого керівника танцювального колективу «ПЛЕЯДА» Козак Мар’яни Богданівни.


  Нагадаємо, наприкінці квітня танцювальний колектив «Плеяда» разом із іншими надбужанськими колективами виступили в Перемишлянах на етнофестивалі гостинності.

четвер, 17 травня 2018 р.

Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини. Як день вишиванки відзначали на Бущині- далі у нашій добірці.

  Сьогодні, 17 травня, державні службовці на чолі з головою райдержадміністрації Петром Морозом та головою районної ради Богданом Гловою долучилися до святкування Дня вишиванки та прийшли на роботу в українському національному вбранні.
  Щорічно у третій четвер травня традиційно проводиться урочиста хода у вишиванках у Буську. 
  Святкова урочиста хода у вишиванках пройшла від акомпонамент районного духовного оркестру за участю керівництва районної ради та райдержадміністрації, делегацій працівників установ, організацій району, творчих колективів, представників громадськості, учнів загальноосвітніх шкіл та жителі селища. 
 Учасники святкувань були одягнені в різнобарвні українські вишиванки. Продовжилось свято святковим концертом у Буському РНД. 
  Більше фотографій із заходу на нашій сторінці у Facebook.

День вишиванки в освітній галузі
  Сьогоднішній день, як на замовлення, - сонячний, привітний, в оберегах християнського свята-Вознесіння. У кожній школі Буського району воно ознаменувалося урочистими лінійками,  флеш-мобами, фотосесіями. А учасники навчально-виховного процесу в українських вишиванках, що ввібрали в себе всі барви кольорів веселки і стилів могутнього українського роду.
   Цього дня годі було впізнати працівників відділу освіти Буської РДА на чолі з Олійник Галиною Михайлівною освіти. За покликом серця дорогі пам’яттю поколінь вишиванки. І як годиться, сфотографувались, засвідчуючи свою любов і шану до мальовничої Шевченкової України і такого прекрасного українського строю.

День вишиванки у бібліотеці
   Уже дванадцятий рік поспіль у третій четвер травня українці відзначають День вишиванки з метою популяризувати свої вікові традиції не лише в Україні, а й по всьому світу. У рамках відзначення цього свята, сьогодні у Буській дитячій бібліотеці відбувся урок народознавства під назвою «Таємниці чарівної нитки».
   Заступник директора Буської ЦБС по роботі з дітьми Галина Гораль розповіла учням 5-А класу ЗОШ І-ІІІ ст.№2 про те, що вишиванка є не лише найдавнішим і найулюбленішим одягом українців, але й справжнім витвором мистецтва. 
  За свідченням істориків та літописців, вишиванка на території нашої країни була поширена ще у часи трипільської та ямної культур, тобто приблизно за 5,5 – 3 тисячі років до нашої ери. Існують згадки про цей вид мистецтва й значно пізніше: у 6 столітті, у часи розквіту Київської Русі та козацької держави. Цієї популярності вона не втратила й сьогодні.
   З виставки-інсталяції «Україна у вишивці» діти довідалися також й про те, що кожен район, навіть кожне село мали свої улюблені кольори, свої місцеві узори і техніку виконання. Ця регіональна особливість вишиванки робить наш національний одяг різнобарвним та багатим.
   Тож вивчаймо нашу історію, розвиваймо нашу самобутню культуру та унікальні традиції й гордімося тим, що ми - українці.

середа, 16 травня 2018 р.

Кожен українець сьогодні прагне стати повноцінним європейцем, адже з червня минулого року Україна отримала безвіз, що дає нам право вільно подорожувати європейськими країнами. А що ми взагалі знаємо про Європу? Розібратися в лабіринті «європейських» запитань намагались учні 10 –Б класу Буської ЗОШ №2 разом з працівниками дитячої бібліотеки під час історико-географічного турне «Найцікавіше про Європу». 

  Захід був зумовлений тим, що уже п’ятнадцятий рік поспіль у третю суботу травня Україна відзначає День Європи. Хоча, традиційно у Європі цей день святкують 9 травня на честь прийняття відповідної декларації Роберта Шумана, яку країни-учасниці затвердили на саміті в Мілані у 1985 році.  
   Бібліотекар читального залу Іванна Якимишин підготувала для учасників слайд-презентацію, яка висвітлювала історію виникнення європейського співтовариства, роль його інституцій у сучасному світі. Присутні мали нагоду почути гімн Європейського Союзу «Ода до радості» Л.Бетховена у виконанні симфонічного оркестру.
  Старшокласники уважно слухали змістовні коментарі бібліотекаря до кожного слайду, а також взяли активну участь у євротурнірі, який складався з чотирьох різнопланових етапів.
   Учасники продемонстрували глибокі знання з історії, географії, літератури та культури європейських країн. Обидві команди набрали однакову кількість балів за правильні відповіді. А щоб захід учасникам запам’ятався, бібліотекарі пригостили усіх сувенірними шоколадними євромонетами.
   До цього свята бібліотекарі також організували книжково-ілюстративну виставку під назвою «Євромандрівка», де зібрані інформаційні матеріали про європейський континент.

вівторок, 15 травня 2018 р.

Днями завершився обласний турнір з міні-футболу «КОПА - 2018», серед команд дитячих будинків та інтернатів, що проводився під егідою центру опіки сиріт УГКЦ.

    В напруженій, запеклій боротьбі перше місце і кубок здобула дружня команда Буського районного дитячого будинку «Добре серце», вигравши всі поєдинки і забивши найбільшу кількість голів.
    Віхоть Олексія визнали кращим воротарем турніру.
    Команда «Леви» йшла до цієї перемоги 3 роки поспіль, здобуваючи ІІ місце і нарешті довгоочікуваний тріумф.
   Команду привели до перемоги тренер Анклевич Я.А. та директор РДБ «Добре серце» Пристач В.М. 
   Особлива вдячність за всебічну підтримку Олександру Тіщенку та депутату обласної ради Жукровському П.С.
Нерідко люди замислюються про те, що їхнє життя триває не вічно. Так і героїня нашої історії вчинила, коли прийшов час. Громадянка звернулася до комунального підприємства, яке опікується кладовищем, щоб забронювати собі місце для поховання біля спочилих родичів.

   Отримавши дозвіл та оплативши кошти за бронювання підприємству, жінка на заброньованому місці встановила лавку. Проте, коли одного дня вона прийшла провідати похованих родичів, то побачила , що її лавочки не має, а на цьому місці облаштована могила та обкладена  рядами широкої плитки. Це був 2015 рік, – з цього часу почалися ходження нашої героїні по різних установах за відновленням свого порушеного права. Справа дійшла до районного суду, в якому їй було відмовлено. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що адміністрація кладовища здійснила бронювання та надала для поховання іншому громадянину місце на міському цвинтарі ще в 2014 році. Однак, жінка не опустила руки, і за відновленням своїх прав звернулася до Буського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Невідкладно за справу взялися адвокати центру та підготували апеляційну скаргу до Апеляційного суду у Львівській області в якій зазначається, що рішення першої інстанції є незаконним і таким, яке ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до пункту 1.7, 2.8 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 19 листопада 2003 р. №193 сектори місць поховань поділяються на ряди та місця, відстань між рядами повинна бути один метр, між ділянками поховань в ряду пів метра. Під кожну могилу одинарного поховання надається земельна ділянка довжиною 2,2 м. та шириною 1,5 м. Упродовж судового розгляду встановлено, що цвинтар не упорядкований відповідно до вимог Закону. Особа, яка бронює місце, на власний розсуд чи за погодженням з адміністрацією цвинтаря узгоджує місце чи біля своєї родини, чи на іншій вільній вибраній нею ділянці. Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що родинне поховання нашої героїні охоплюється 1981, 1992, 2016 роками, про що свідчать зазначені написи на пам’ятній плиті. Саме з цього періоду облаштована лавочка, яка була не тільки елементом благоустрою, але і місцем бронювання громадянки для її поховання в майбутньому. Із вимірів вільної площі для поховання між могилами родин вбачається, що є вільні ділянки як з однієї, так із другої сторони. А відтак, відповідач не вправі був руйнувати лавочку нашої героїні без її погодження. В результаті, врахувавши доводи адвоката, керуючись нормами Цивільного процесуального кодексу (ст.ст.374 ч.1 п.2, 376 ч. 1 п.п. 3, 4, 383, 384 ЦПК), колегія суддів постановила апеляційну скаргу задовольнити та зобов’язати відповідача відновити демонтовану лавочку на цвинтарі, встановивши її на попередньому місці. 
   Як що ви вважаєте, що ваші права порушено просимо звертатися в Буський місцевий центр правової допомоги м. Буськ вул. Петрушевича 8, або за телефонувати на номер – (264) 2-11-12 . Безоплатна правова допомога доступна кожному мешканцю нашого краю. Ми працюємо для вас.
 Іван СКОЧКО, директор Буського МЦПД 
У другу неділю травня в селі Вербляни під Народним домом відбулося святкування Дня матері – одного з найсвітліших свят людства. Цей день присвячений найдорожчим і найріднішим людям, які нас завжди люблять, розуміють і підтримують. Бути мамою – це справжнє покликання, це найвідповідальніша робота на світі. 

   На святковий концерт, який підготувала бібліотекар-директор НД Кушинська О.В. із нагоди Дня матері завітало багато верблянських матусь, бабусь разом зі своїми діточками. Для них линули найкращі побажання, вірші, музичні вітання. Також для піднесення настрою глядачів, звучали гуморески у виконанні Цюрко Христини, Троян Адріани та Бойко Надії. Ведучі свята – підготували для матерів та бабусь багато теплих слів,побажань. Розповідали про походження дня Матері, нагадуючи всім про те, що ми завдячуємо нашим матусям усім за те, що маємо. Бо вони подарували нам найдорожче – життя, виростили та виплекали нас. До вітань приєдналися і маленькі і дорослі учасники свята. Діти від усього серця зізнавалися матусям у любові й співали для них пісні, а також дарували вітальні листівки виготовлені власноруч. А матері віддячували їм щедрими оплесками та усмішками. Під час святкового концерту до Дня матері діти просили здоров’я та щастя для своїх матусь, а ще – миру та спокою для ще одної нашої мами — рідної України. Подяки линули також до нашої небесної мами – Матері Божої, до якої зверталися також з духовними піснями і жіночий вокальний ансамбль с.Вербляни «Вербиченька.» Жінки також підготували багато пісень, вітань та побажань. Щира подяка всім хто долучився до організації програми: музичний супровід Кащак Іван Іванович,озвучення Кіндратів Юрій та всім активним людям та депутатам села за зроблену та прикрашену сцену. 
  На завершення свята сільський голова Дацків В.В привітав всіх присутніх матусь та бабусь і спільно з громадою виконали «Многая літа».

понеділок, 14 травня 2018 р.

Завдяки злагодженій роботі пункту Європейської інформації Буської бібліотеки за підтримки місцевого самоврядування п’ять шведів у суботу, 12 травня 2018 року, мали можливість оглянути територію палацу Бадені. Про це повідомив керівник Інтернет-центру Буської бібліотеки Богдан Литвин.

   Туристів зі Стокгольма зацікавили життєві стежки співвітчизниці Аліси Анкертрони, яка 107 років тому покинула береги Стокгольмської бухти, заквітчаної закоханим у неї Людвігом Бадені та оселилась у нашому місті. Опинившись в коловороті подій, особистих трагедій і на зламі епох, горда, розумна і красива жінка змогла вистояти у непередбачуваних обставинах, виховати кількох дітей. Її історична постать стала символом єдності європейських народів.
  Шведський Інститут у Львові в особі Sonia Engstrom докладає значних зусиль для популяризації Аліси Бадені (Габсбург) Сподіваємось, що згодом буде створена документальна стрічка про шведські сторінки нашого міста та інших міст Європи, об'єднаних довкола її імені. Це буде у майбутньому, а в день візиту розчулені мешканці Стокгольма подарували юристу Буської міської ради Назару Михайлюку путівник по шведській столиці у знак вдячності за екскурсію. На прощання пообіцяли протоптати сюди постійно діючий маршрут Швеція-Україна.
   Нагадаємо, 4 січня 2017 року у приміщенні Буської ЦРБ ім.І. Котляревського презентували автобіографічну книгу останньої володарки Буського палацу Бадені Аліції (Анкаркрони) Габсбург (Alice Habsburg) під назвою «Prinsessa och partisan». Про Буський період (1916-1939 рр.) у житті шведської дворянки, описаний у цій книзі, бущанам розповіла її співвітчизниця Софія Енгстром (Sophie Engstrom), викладачка Шведського інституту у Львові. Згодом 14 вересня 2017 року 10 шведських туристів на чолі з Софією Енгстром побували на території палацу Бадені та церкви святої Параскеви в Буську.
СЛАВА ІСУСУ ХРИСТУ!

     13 липня 2018 року виповнюється 20 років від тоді, коли громада УГКЦ церкви Св. Миколая м.Буськ отримала ключі від храму Св. Миколая, а згодом стала повноправним власником цього храму. У зв’язку з цим хочу поділитися спомином про ці дні, оскільки я безпосередньо був причетний до цих подій.

     В 1989 році після довгих десятиліть поневірянь і утисків нарешті було легалізовано в Україні Українську Греко - Католицьку Церкву. В тодішній Українській РСР була легалізована єдина Православна Церква в підпорядкуванні Москви. Відповідно всі церкви і інше церковне майно було в користуванні громад Руської Православної Церкви, не залежно від того, хто був їхнім фундатором і первісним власником. Так було і в нашому славному Буську. В 1989 році в місті була єдина церква Св. Миколая, якою користувалася громада РПЦ і в якій проводились богослужіння. Окрім того в Буську були ще 3 храми, які перебували у власності держави, але богослужіння в них не проводились через заборону з боку влади. Це церкви Св. Онуфрія і Св. Параскеви, а також костел Св. Станіслава, який був переобладнаний під фільмосховище. Також збереглося приміщення синагоги, яке використовувалось як склад споживчої кооперації. Всі ці храми в Буську були зведені до 1939 року, тобто до приходу на наші терени радянської влади і жодного відношення до московської церкви не мали.
      В 1990 році відновилася в Буську громада УГКЦ, але щоб надати їй статус юридичної особи, тобто офіційно зареєструвати, потрібно було зазначити місце здійснення діяльності, тобто храм, яким буде користуватися громада. Єдина в місті діюча церква Св. Миколая перебувала в користуванні православної громади, спочатку РПЦ, згодом УАПЦ і пізніше УПЦ КП. Громада УГКЦ зазначила при реєстрації місце своєї діяльності церкву Св. Параскеви, додавши акт обстеження храму з висновком про придатність його для користування. Але невдовзі було змінено назву громади на «громада УГКЦ церкви Св. Миколая м.Буськ» і відповідно вона стала претендувати на церкву Св. Миколая, представивши новий акт обстеження, де зазначалося, що церква Св. Параскеви не придатна для масових заходів, в т.ч. богослужінь, через аварійний стан.
     Повільно проходили напружені дні як для громади, так і для влади міста і району. Постійні міжконфесійні суперечки, прокльони, звуки церковних дзвонів, блокади, не коректна поведінка з боку окремих осіб і тому подібне тримали місто в напрузі. Згоди про почергове богослужіння громадами УПЦ КП і УГКЦ з боку православної громади так і не було досягнуто.
  Завдяки наполегливості з боку районної влади по врегулюванню міжконфесійного конфлікту в Буську, а також завдяки розумному і виваженому рішенню тодішнього настоятеля храму Св. Миколая о. Петра Салабая в 1994 році було прийнято рішення:
        1-незважаючи на те, що громада УПЦ КП перебуває в переважній більшості по чисельності віруючих, користується в даний час церквою Св. Миколая, як правонаступниця громади РПЦ громада має намір спорудити свій окремий храм і просить про виділення земельної ділянки для здійснення цієї мети. Храм спорудити до дня святкування 900-річчя Буська (1997р.). Після спорудження нового храму церкву Св. Миколая передати для користування громаді УГКЦ. Єдина умова – під час будівництва церкви громада УГКЦ не здійснюватиме жодних перешкод для користування громадою УПЦ КП церквою Св. Миколая. 
    2-з метою задоволення потреб частини віруючих греко-католиків, котрі проживають в південній частині міста виділити земельну ділянку на території поблизу цвинтару під спорудження каплички, яка після отримання в користування громадою УГКЦ церкви Св. Миколая буде використовуватися як ритуальна для здійснення поховань всіма християнськими громадами міста.
     Одного і того ж дня в червні 1994 року було освячено наріжні камені для спорудження двох святинь в Буську. Спорудження каплички взяв на себе Юрій Рудишин і вже в грудні 1994 року в ній розпочали богослужіння. Церква, яку споруджувала православна громада, потребувала набагато більше часу і коштів. Хочу зазначити, що громада не зверталася за фінансовою допомогою до греко-католиків міста. Громада УГКЦ не вірила у реальне втілення рішення громади УПЦ КП про передачу їм церкви Св. Миколая, тому продовжувала пікетувати церкву.
     Райвиконком запропонував громадам укласти тристоронню угоду за участю влади і обидвох громад, в якій юридично закріпити рішення про те, що громада УПЦ КП до 900-річчя Буська звільняє церкву Св. Миколая, а громада УГКЦ не буде в цей час створювати перешкод в користуванні церквою. Громада УПЦ КП і райвиконком таку угоду підписали. Громада УГКЦ підписувати угоду відмовилася. В цей час почалася фінансова криза, через яку виникли певні додаткові проблеми з завершенням будівництва нового храму. Та й відмова від підписання угоди з боку греко-католицької громади сприяла в зміні строків завершення будівництва. Було прийнято рішення, щоб спорудження церкви закінчити до свята Первозданних апостолів Петра і Павла, тобто до 12 липня 1998 року.
       Так і сталося. 12 липня 1998 року було урочисто освячено новий храм в м.Буську, споруджений громадою УПЦ КП. На другий день після освячення, тобто 13 липня голова церковного комітету громади УПЦ КП приніс в райвиконком ключі від церкви Св. Миколая. Цього ж дня ці ключі були передані громаді УГКЦ м.Буськ. Про таке мало хто вірив.
     Від часу набуття Україною Незалежності незмінним парохом і одночас деканом Буського деканату УПЦ КП є о. Петро Салабай. Він проживає у власному будинку в місті, хоч народився в іншому населеному пункті, спорудив власне житло в Буську і для своїх синів.
     Приємно усвідомлювати, що завершується реставрація церкви Св. Параскеви в Буську. Одночас боляче, що створюється ще одна окрема громада, котра має намір запросити на парафію свого окремого пароха. Я недарма зауважив, про незмінного пароха в православній громаді і ті величні роботи, які проведено в церкві під його безпосереднім керівництвом. А що маємо серед віруючих греко-католиків? Замість ритуальної каплички на вул.. Петрушевича є церква Св. Юра зі своєю плебанією і окремим священником. Внутрішні непорозуміння і конфлікти в громаді церкви Св. Миколая спонукують створення ще однієї окремої громади зі своїм священником. А чи під силу буде утримувати громадам 3 церкви, вони і так не переповнені прихожанами? А скільки парохів вже помінялося в громаді? Чому священник, котрий живе майже на подвірї відновленої церкви не став її настоятелем? Чому окремі греко-католики, котрі проживають в кінці вул. Шашкевича йдуть молитися до церкви Св. Юра, обминаючи церкву Св. Миколая? Чому більше 5 років не перенесено церковні дзвони на нову дзвіницю в церкві Св. Миколая? Чому кошти, які жертвували парафіяни на потреби церкви використовують на потреби плебанії? Яке нове будівництво на черзі, не довівши до ладу вже розпочате?
     Як по мені, то тут щось  не те… Невдовзі виповнюється хоч малий, а все ж ювілей – 20 річчя відновлення права власності громади на храм Св. Миколая. Думаю, що громаді варто осмислити прожите за 20, а то і за всі 28 останніх років, зробити належні висновки і дати собі відповідь на так багато «ЧОМУ». Не дрібнитися, а позбутися причин роздору і стати монолітною церквою в місті.
               З повагою, Володимир Білобран, член громади УГКЦ в м. Буську.

пʼятниця, 11 травня 2018 р.

Цьогоріч День Матері відзначатимемо у неділю, 13 травня. Це свято – одне з найбільш зворушливих, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, пробачить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити, незважаючи ні на що.

  Стало доброю традицією проводити щороку до свята у актовій залі Буської ДМШ творчий звіт художніх колективів та окремих виконавців школи.
  Отож, запрошуємо усіх охочих цієї неділі на святкування Дня Матері.Початок о 14.00 год.

четвер, 10 травня 2018 р.

Про взаємодію органів місцевої влади, місцевого самоврядування і мешканців на користь громади спілкувалися у Буську під час тренінгу «Технологія взаємодії влади та громадян на місцях». Про це повідомляє Львівський Центр розвитку місцевого самоврядування.

   За ініціативи Львівського ЦРМС, що діє за підтримки Програми «ULEAD з Європою», 3 травня у сесійній залі Буської районної ради зібралися керівники органів місцевого самоврядування, представники сфери освіти, охорони здоров’я і культури для налагодження взаємодії в процесі прийняття суспільно-політичних рішень.
  «Партнерство влади і громади робить владу прозорою, а громаду – успішною. З новими демократичними тенденціями у владі на всіх рівнях набагато більше можливостей з’являється у місцевої громади. А, зважаючи на процес реформи децентралізації, потреби громади отримують більше фінансових можливостей для їх вирішення. Саме тому обізнаність мешканців і їх бажання працювати на благо громади стають найважливішими факторами успіху», – стверджує керівник апарату Буської РДА Євген Кичурчак.
  Мабуть, не треба доводити, що в усіх без винятку населених пунктів є свої проблеми, які потребують вирішення. І, зазвичай, такі складні завдання не під силу одній чи кільком людям, яким громада довірила керівництво селом, містом чи районом. Щоб змоделювати процес виконання таких задач, голова Центру громадянських ініціатив (ЦеГрІн), Віталій Загайний, запропонував усім присутнім виконати практичні вправи із вирішення місцевих суспільних питань. Присутнім на тренінгу вдалося напрацювати досить цікаві кейси для вирішення проблеми твердих побутових відходів, ремонту доріг місцевого значення і каналізування населених пунктів.
  Нагадаємо, на даний момент у Буському районі ще нема об’єднаних територіальних громад, але процеси на рівні обговорень і узгоджень процесу реформи практично «киплять».
Бойові дії на території нашої держави, на жаль, продовжуються. Тисячі воїнів віддали своє життя за Україну.

   На сьогоднішній день Львівщина втратила вже 286 своїх захисників.
   Останньою невиправною втратою став 21-річний Іван Сперелуп з міста Ходорова.
   Народився Сперелуп Іван Вікторович 14 серпня 1996 р. у селищі Слов'яносербськ, що на Луганщині, у сімʼї шахтаря.
    Проте, невдовзі, його сімʼя переїздить на Львівщину. В місті Ходорів проходить усе дитинство Івана.
  У Ходорівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 хлопець здобув загальну середню освіту. Вчителі відгукуються про загиблого захисника, як про здібного відповідального та дисциплінованого учня.
   Відразу по закінченню школи, Іван, як свідомий громадянин, прийняв рішення іти на захист незалежності та суверенітету своєї Батьківщини.
   16 листопада 2016 року він вступив на військову службу за контрактом до Збройних Сил України.
   На посаді старшого водія-механіка, у складі 24 механізованої бригади, мужній воїн боронив кордони України у Донецькій області.
  Сперелуп Іван Вікторович загинув 6 травня 2018 року, під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності і суверенітету України у районі населеного пункту Новоселівка Горлівського напрямку на Донеччині.
  У загиблого воїна залишились батьки та три сестри.

середа, 9 травня 2018 р.

8 травня, у День пам'яті та примирення, культурологічне товариство "Бужани" спільно з районною організацією Ради ветеранів України організували біля озера у центрі Буська виставку зброї Першої та Другої світових воєн. Відвідувачі, серед яких була заступник голови РДА Тетяна Сай, ветерани ІІ світової війни, національно-визвольної боротьби, учасники АТО, волонтери, представники громадських організацій, діти, мали нагоду не лише оглянути експонати, але й взяти їх до рук, відчути подих історії та існуючий взаємозв'язок сучасності з минулим. Про це повідомили у пре-службі Буської РДА.

  Тут же можна було оглянути колекцію орденів та медалей XIX-XX століття, випробувати себе в стрільбі з дрібнокаліберної рушниці, послухати захоплюючі розповіді про кожен з представлених на виставці експонатів від членів товариства бужан: Зіновія Павлика, Михайла Зозулі, Володимира Ступака.
   Окрім цього, під час заходу посвідчення до медалі "Доброволець АТО" з рук голови організації Ради ветеранів Володимира Луженцова і заступника голови РДА Тетяни Сай отримав учасник війни на сході Володимир Скіра, а наші літні ветерани - продуктові набори від Буської міської ради.
   Нагадаємо, протягом усього часу своєї діяльності Товариство "Бужани", яке увібрало у себе ентузіастів - дослідників рідного краю, до пам'ятних дат організовує документальні та фотовиставки, демонстрації предметів життя і побуту різних епох: від часу перших поселень на території літописного Бужеська аж до періоду його сьогодення.

МИ У FACEBOOK

АРХІВ

© 2019. На платформі Blogger.

ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ