середа, 18 грудня 2019 р.


Сьогодні, в приміщенні Кутівській ЗОШ I-II ст., відбулося свято «Люблять діти Миколая». 

  Участь в заході взяли учні 1-4 класів (класний керівник Сень Галина Ярославівна) та учні 5 класу (класний керівник Савка Ірина Ігорівна). 
  Діти радо розповідали вірші, читали легенди, брали участь у квестах, танцювали, співали. Вчитель української мови та літератури Цюга Христина Павлівна продекламувала вірш про значення свята Миколая в житті кожного з нас. 
  Святий Миколай радо похвалив діточок та нагородив подарунками. Бажаємо всім добра, радості та здійснення всіх бажань!
Президент України Володимир Зеленський призначив головою Буської РДА Олега Коваля.

 Про це йдеться у розпорядженні №545/2019-рп від 18 грудня 2019 року, що опубліковане на сайті Президента України.
 Відомо, що Коваль Олег Васильович, 1975 року народження, сільський голова Заводської сільської ради. Одружений. Виховує доньку та сина. Він один із десятки, який подав своє резюме в проект «LifT» на посаду голову РДА.

вівторок, 17 грудня 2019 р.


Перебуваючи на посаді завідувача господарством інфекційного відділення КНП «Буська ЦРЛ», будучи матеріально відповідальною особою, за збереження ввірених йому лікарнею матеріальних цінностей, а саме лісових насаджень, що росли в здовж огорожі інфекційного відділення КНП «Буська ЦРЛ», за адресою: село Ріпнів, вул. Зелена, 12, у серпні 2018 року, умисно, без відома власника, надав дозвіл ФОП на зрізання та вивезення за рахунок ліквідної деревини 14 стовбурів аварійних дерев породи «ясен», чим заподіяв КНП «Буська ЦРЛ» матеріальних збитків на суму 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 53 копійки.

  Про це стало відомо із вироку суді Буського районну суду від 5 грудня 2019 року, що опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
  Згідно документу відомо, що 11 листопада 2019 року представник потерпілого та юрисконсульт Комунального некомерційного підприємства Буської районної ради «Буська центральна районна лікарня», уклали угоду про примирення.
  За умовами даної угоди потерпілий та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого, підозрюваний в повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні.
Суд прийняв до уваги угоду про примирення та призначив винному покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

понеділок, 16 грудня 2019 р.


День св.Миколая люблять усі – і діточки, і дорослі. Всі в очікування чуда, всі в очікуванні сюрпризів і просто уваги до себе. Потребують їх і ті, хто далеко від родини, хто кожну мить наражає себе на небезпеку. Це ті хлопці і дівчата, які оберігають рубежі нашої держави.

 Напередодні Дня св.Миколая на схід України вирушають наші бущани-волонтери – Юрій Савчин та Роман Гаєвський.
 Працівники галузі культури Буського району вирішили допомогти св. добродійнику Миколаю і передати подарунки новітнім Героям. Знаємо, що хлопці скучили за традиційними українськими смаколиками – варениками.
  Тож вареники цього разу ліпили господині з Чанижа, Тур’є, Яблунівки, Боложинова, Верблян, Кізлова, Журатина, Ракобовтів, Острівчика-Пильного, Петричів, Острова, Побужан, Нового та Старого Милятина, Гутиська-Тур’янського.
  Долучились працівники Буського РНД, бухгалтерії, держслужби: передали і солодощі, і миючі засоби, і закрутки.
 Як розповіла кореспонденту начальник відділу культури та туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька, художній керівник народного дому с.Побужани, депутат районної ради, волонтер Марія Гаєвська передала 12 ящиків домашніх пиріжків і наліпила разом із своїми подругами понад три тисячі вареників.
  Нагадаємо, що більше 300 ящиків пиріжків з моменту початку проведення АТО спекла для наших захисників депутат Буської районної ради Марія Гаєвська. Минулого року вона випекла 7 ящиків смачних рум'яних пиріжків з маком та вишнею, а долучились до доброї справи і її односельчани.  У селі про пані Марію Гаєвську відгукуються як про активну й ініціативну жінку, яка своїм прикладом показує, як важливо допомагати та підтримувати тих, хто цього потребує.


 В рамках акції «Допоможи Святому Миколаю! Подаруй дитині свято!» на декілька днів місцеве дитяче кафе «Starkids» у Буську, перевтілився у справжню зимову країну мрій з різньокольоровими іграшками, казковими персонажами, новорічними декораціями. Тут можна із захопленням розглядати Резиденцію, фотографуються з Святим Миколаєм та брати участь у різних акціях.

  Вже четвертий рік поспіль у Буську відкриває свої двері Резиденція Святого Миколая. Організатори щоразу урізноманітнюють програму і намагаються додати щось нове та цікаве. Відчути новорічну атмосферу та поспілкуватись зі Святим Миколаєм завітали його помічники міський голова Буська Ростислав Сліпець, голова Буської районної ради Богдан Глова, його заступник Роман Фурда, заступник голови Буської РДА Тетяна Сай.
   На зустріч із Чудотворцем першими завітали школярі Буської школи №2. Малеча охоче розказувала вірші, співала, за що отримували солодкі гостинці.
   За словами одного із організаторів акції Назара Михайлюка, акція «Допоможи Святому Миколаю! Подаруй дитині свято!» приурочена допомогти батькам деяких дітей, які не мають можливості навіть задовольнити базові потреби своїх дітей, придбати для них подарунки. Цьогорічна акція також має за мету зібрати кошти для 4-річної дівчинки з села Андріївка (Мармузовичі), яка потребує фінансової допомоги для лікування.
   «Напередодні дня Святого Миколая, ми їздимо по району із Миколаєм та розвозимо солодкі подарунки потребуючим діткам, - розповідає Назар Михайлюк. – На цьогорічну допомогу проведенню акції відкликались чимало надбужанських підприємців, а також голова Буської міської ради Ростислав Сліпець, голова Буської районної ради Богдан Глова, представники райдержадміністрації. У нашій відкритій Резиденції Святого Миколая може завітати кожна дитина і розказати віршик, за що отримати від Миколая солодкі презенти. Працює тут й арт-face, де дітки можуть абсолютно безкоштовно приходити із батьками, щоб розмальовувати різні малюнки та свої обличчя».
  Голова Буської районної ради за підтримки Богдана Козака передав на проведення акції 20 пакунків солодощів. Також, напередодні свята Миколая солодкі гостинці отримають вихованці дитячого будинку «Добре серце», що у селі Новий Милятин. 
  Варто відзначити, що організаторами цьогорічної акції виступили громадський активіст Назар Михайлюк та Микола Сенькевич. До речі, останній і виступає у ролі Святого Миколая.
  Отож, Святий Миколай чекає на нас у своїй Резиденції, що у дитячому кафе «STARKIDS», за адресою м.Буськ, вулиця Шкільна, 2. Акція триватиме 16,17,18 та 19 грудня з 11.00 до 19.00 години.


неділя, 15 грудня 2019 р.


Він – вірний друг, товариш, побратим, патріот, приємний співрозмовник, який не словом, а ділом доводить, що кожен із нас повинен любити свою Батьківщину і захищати її. В рамках нашого проекту #відверте_інтерв’ю, ми поспілкувались із заступником голови Буської районної ради Романом ФУРДОЮ. Як він навчався в школі, чому не зізнався рідним, що пішов на фронт, рецепт без сніданку та ким себе бачить після ліквідації районної ради. Про це та багато іншого, - далі.

- Романе Ярославовичу, розпочнемо нашу розмову з Ваших дитячих років. Ким мріяли стати в дитинстві?
  - Насправді, по різному розглядав речі ким бути в житті, але десь, як більшість дітей, дитячі мрії були стати льотчиком, водієм. Пам’ятаю, що в дитинстві, проживаючи на вулиці Івана Франка, 2, в Красному, повз нас проходила центральна дорога, і я завжди любив дивитись у вікно, як їдуть великі вантажні автомобілі. Десь воно в мене на той період викликало бажання бути водієм автомобіля. Йшов час, мінялись погляди і бажання стати фахівцем у тім чи іншій галузі. Відверто кажучи, хотілось не так конкретної професії, як хотілось в житті себе реалізувати. Що це буде за професія? Важко було тоді загадувати.
- У школі були відмінником?
 - Зізнаюсь відверто, я був інколи головна біль для вчителів. Але це так, жартома. Я не був відмінником і не був найгіршим, я був десь посередині. Закінчив школу без двійок, трійок, із багатьма четвірками. На той момент нормально, але як би зараз закінчив з такими балами школу, то була б ганьба (сміється). Були предмети з яких, я мав відмінні оцінки, але були, як в кожного школяра, і не дуже. Та намагався тягнутись.
- Чи часто в дитинстві бились із однолітками?
 -  Ой, було. Дитячі спори. Були моменти, які тоді в нашому дитинстві вважались нормальними. Десь там трошки пошарпатись і застосувати легенькі кулачні бої. Зараз зовсім по-іншому. Але в той час ми росли, виховувались в такій атмосфері. Інколи вулиці диктували свої правила. Треба було вміти за себе постояти. Характер мені не давав ніколи промовчати. 
- Важкий початок 2014 року... Кривавий розгін на Майдані, початок війни. Чому прийняли рішення піти на фронт?
 - Після Революції Гідності, коли всі повернулись з Майдану, ми почали займатись волонтерською діяльністю, бо в той момент, це було вкрай необхідно. Нашим хлопцям на передовій чимало людей хотіли допомогти. Але не кожен мав можливість поїхати туди, щоб передати їм необхідне. В той момент майданівці, які приїжджали із Києва взяли на себе такі зобов’язання. Перші наявні проблеми на фронті я побачив тоді, коли ми їздили у військові частини, де спілкувались із хлопцями, люди їхали на фронт не маючи бронежилетів, касок, в металевих на головах баняках (тодішні каски, що давали, були як баняки, вони не захищали не від чого). На початку були й проблеми із харчуванням, формою одягу. Я бачив багатьох хлопців, справжніх патріотів, які будучи в житті  звичайними вчителями, лікарями, інженерами, пішли на фронт. Була надія, що скоро все закінчиться, бо наближались президентські вибори у 2014 році. Тодішні події були дуже буремні. Пам’ятаю слова тодішнього президента, що війна закінчиться за два тижні.
Ще пам'ятаю й переломний момент: це коли вперше сталась масована атака Росії з російської території реактивними системами вогню «Град» по невеликому селі Зеленопілля, де тоді стояла наша 24-та механізована бригада, що спричинило чимало жертв. Тоді було зрозуміло, що війна за два тижні не закінчиться, а вона тільки починається. Я відразу прийняв рішення, що чекати нема чого і вирішив йти на фронт і зробити все, що в моїх силах. Зробити те, що найбільше на той час потребувалось – захищати людей. 
- Чи не відмовляли Ваші рідні йти на фронт?
- З рідними у мене сталась цікава історія. Бо насправді, ні моя, на той момент, кохана дівчина (нині дружина), ні мама, ні батько, ні сестра не знали, що я йду на фронт. Я нікому не сказав. В один момент, я поїхав до Львова, купив необхідне спорядження, приїхавши додому і сказав рідним, що хочу поїхати в Яворів на полігон, бо там організовують військово-вишкільні патріотичні збори. Це буде орієнтовно на два-три тижні. В цей час по Україні дійсно проводились такі навчання, щоб люди могли навчитись елементарним речам захисту, надавати першу медичну допомогу, створювати певний опір ворогу. У рідних це не викликало ніяких підозр. Я поїхав на два тижні. Потім, щоправда, прийшлось видумувати різні історії. Спочатку казав рідним, що я не перебуваю в зоні АТО. Завжди придумував історії, що ми охороняємо якісь заводи, як не в Запоріжжі, то в Дніпропетровську. Правду мої рідні дізнались, що я в зоні бойових дій, коли приїхав додому, а це був вже грудень, перед Новим роком. Ми тоді приїхали на ротацію. Вдома у моєму рюкзаку був мій військових квиток, який мені видали в військкоматі, тоді стало для рідних все зрозуміло. Насправді я намагався тримати своїх рідних від правди на відстані, бо розумів, як то важко було б переживати батькам і дружині моє перебування на фронті, виконуючи ряд важливих завдань. В житті так буває, інколи треба задля благородної мети сказати невеличку брехню. Не знаю, чи виправдано це. Але думаю, що в тій ситуації, яке я прийняв рішення, воно б нічого не змінило для мене, але набагато гірше б переносили мої батьки. 
- У жовтні 2015 року відбулись місцеві вибори. Партія «Самопоміч» висунула вашу кандидатуру на депутата районної ради. Як приймали рішення про похід в політику?
 - Мої кроки починались ще за довго до прийняття мого рішення брати участь у місцевих виборах 2015 року. Розпочав свою діяльність із вишкільних зборів патріотичних акцій. Мій сьогоднішній керівник Богдан Володимирович Глова (голова районної ради), який був вчителем історії в Красненській школі №1, досить активно приймав участь у тому і завжди залучав молодь. Він запрошував мене на заходи, я з радістю відкликався. Тому мої перші кроки робились спочатку не в політиці, а в патріотичному вихованні. Пізніше, у моєму житті був період, коли я був закордоном, приблизно 3,5 роки. Я продовжував тісно контактувати по телефону, мені було цікаво, що відбувається в Україні. Помаранчеву революцію переживав у Великій Британії. Під посольством України з друзями проводили акції на підтримку помаранчевої команди. Все це було наслідком  того зерна, яке  було вкинуто ще в юності. Повернувшись із закордону, продовжив й надалі свою діяльність. А далі прийшла війна. Будучи на сході, підготовка йшла до місцевих виборів. Осередок «Самопомочі» в Буському районі очолював Володимир Замроз. І саме він мені запропонував, зробити певні кроки в політиці, але  потрібно було приймати рішення. Як сьогодні пам’ятаю нашу із ним розмову, відповіді я не дав, сказавши, що повинен порадитись із хлопцями, які пліч-о-пліч зі мною працювали під час волонтерської діяльності та в зоні проведення антитерористичної операції. Ми зустрілись у вузькому колі і прийняли рішення, що прийшов час коли варто спробувати. Я погодився співпрацювати із командою «Самопоміч». Тоді політична партія прискіпливо відносилась до відбору кандидатів, там треба було проходити певні співбесіди, тестування. Зробили це успішно, чи не успішно, але результат на виборах був позитивним. Львівський осередок  партії погодився взяти мене в свою команду. Відтоді почав робити перші кроки в політиці.
- Чи спілкувались із Андрієм Садовим? 
- Особисто із Андрієм Садовим ми спілкувались декілька разів на різних форумах, збирались на обговорення тих чи інших важливих питань, напрацьовували певні програми розвитку партії. 
- Можливо, пропонували Вам інші партії місце в партійному списку?
- Тоді у 2015 році мав певні пропозиції, але не від партії, а від моїх знайомих, які питались, а чи не хочу я спробувати свої сили там, як поділяю бачення тих чи інших, і так далі. На той момент я хотів себе реалізувати в новій команді, яка десь була незаплямована певними подіями в Україні. Особливо болячим були події, які ми переживали після Помаранчевої революції, коли команда, яка йшла одним фронтом, після того, як прийшла до влади, почала тріщати по швах. Звинувачувати можна багатьох. Але треба із таких речей виносити уроки. Тому прийняв рішення, що йду в команду «Самопоміч», яка власне була новою політичною силою та вела нових молодих людей в політику.
- Зараз ви діючий член політичної партії «Самопоміч»?
- Так, діючий.
- Чи сплачуєте внески?
- Так.
- Після місцевих виборів у 2015 році обраний голова райради Богдан Глова запропонував депутатам обрати Вас своїм заступником. Депутати вдвічі не підтримали Вашу кандидатуру. Чи не було розчаруванням після другого разу голосування, що депутати не хочуть вашого призначення через власні домовленості?
- Коли приїхав із території бойових дій був ще такий момент, коли речі там  і тут, сприймаються по-різному. Справді, коли відбулись місцеві вибори, Богдан Глова запропонував мені йти до нього заступником. Ми довго на цю тему спілкуватись, щоб прийняти рішення. Чи воно буде доцільне та корисне.  Коли я погодився, то для себе склав певні бачення та коли зайшов в сесійний зал зрозумів, що насправді мої бачення не мають нічого спільного із реаліями, які відбуваються в сесійному залі. У мене були емоції, як хтось на мене вилив відро холодної води. Я швидко почав розуміти, що відбувається, адаптовуватись. Чому мене не підтримали два рази поспіль? Важко тоді зрозуміти, бо із одної сторони чув від багатьох присутніх в залі риторику про те, що в нас хлопці, які повертаються із фронту є тими, на яких покладаються надії, а із іншого боку – існували домовленості. А тут все мінялось. Зрозуміло, що за всім тим стояли певні домовленості, наприклад, я тоді не розумів, що треба домовлятись майже не із кожним окремо, пояснювати свої бачення на посаді. Добре, чи це погано. Важко оцінювати. Під час всіх голосувань у сесійному залі був відкритий до питань, але на жаль аргументувати, чому я не достойний посади, я не почув ні від жодного присутнього депутата. Це було дивно. Я був готовий вислухати всі зауваження. 
- Минуло 4 роки роботи районних депутатів. Чи змінилась у вас думка про когось із них? Чи є серед депутатів такі особи, які готові запхати ніж у спину?
- Із більшістю людей знайомився під час співпраці, певних справ в районні раді. Знаєте, завжди хочеться говорити про хороші речі. Є багато депутатів, які готові через певні інтереси, інтереси певних людей чи груп відстоювати свою думку, вони готові витримувати тиск і все таки приймати правильні рішення не для себе, колеги, а для громади району. Але й такі, що можуть...
- Чи пропонували вам гроші за вирішення якогось важливого питання?
- Ні, жодного разу. Ні хабара, ні якусь винагороду. 
- До речі, розкажіть, як познайомились із своєю дружиною?
- Ми познайомились на весіллі. Дівчина мого колеги була на весіллі і ми приїхали, як запорожці. До нас вийшли дві прекрасні дівчині. Одна із них була дівчина колеги, а друга була моя теперішня дружина. Але під час першої зустрічі навіть не обмінялись номерами телефону, напевно через мою велику скромність. Лише згодом почали активне спілкування.
- Чи часто із дружиною обговорюєте політичну ситуацію в країні?
- У сімейному колі намагаюсь не піднімати питання роботи, політики, бо занадто мало часу вільного часу. Немає необхідності витрачати час на політичні плітки. Ми маємо із сім’єю про що поспілкуватись окрім політики.
- У соцмережах Ви декілька разів виставляти спільне фото із маленькою донькою. Як займаєтесь її вихованням?
- Як кожен свідомий батько, кожну вільну хвилинку намагаюсь приділити вихованню своєї доньки. Та, на жаль, таких вільних хвилин буває мало. Навіть у вихідні змушений бути не із родиною, а на певних районних заходах. При вільній хвилині намагаюсь із нею бавитись. Скоро їй виповниться три рочки. Ми вчимось разом малювати. Вона вчить тата багатьом речам із пластиліну. Каже, що тато не вміє нічого (сміється). Можливо, з часом перевершу свою доню.
- Яку Роман Фурда любить слухати музику чи читати книгу?
- Чесно, я ніколи не любив читати книги. Мені нагабато легше отримувати інформацію із соціальних мереж, газет. Раніше захоплювався музикою. В 90-х роках більше була російська попса, зокрема гурт «Ласкавий май», а також гурт «КІНО», де керівником був Віктор Цой, мав його всі збірники. Зараз за браком часу дуже рідко слухаю музику і не маю явних фаворитів. Зараз приємно чути виключно українську музику, якщо у 90-х роках, її не було, то зараз чимало якісної української музики. Люблю почути пісні гурту «Океану Ельзи» та «KAZKA».
- Вдома любите куховарити?
- Зізнаюсь, я дуже люблю солодке. Вмію зварити борщ, раніше ліпив вареники. Вмію жарити яйце.
- Скільки разів на день їсте?
- Два рази. Від сніданку відмовився. Зранку я тільки випиваю стакан води з медом. Рецепт простий: вечором готую собі стакан води 200 грам, ложку чайну меду, розмішую та ставлю на цілу ніч, можна трошки лимончика. І зранку випиваю.
- А як підтримуєте фізичну форму?
- Вже декілька років не займаюсь спортом. Раніше займався. Зараз якщо випадає нагода, то можу зробити пробіжку.
- Ким себе бачите після ліквідації районної ради?
- Я – реаліст. Великих грандіозних планів не маю. Можливо через те, що намагаємось реалізувати до закінчення нашої каденції чимало важливих програм. Зараз сконцентрований на їх виконанні. Серйозно, я ще не задумувався, де я буду себе реалізовувати після ліквідації районної ради. Переживання не має. У районну раду я прийшов із власного бізнесу, який досить непогано давав мені заробляти на життя. 
 - Як вважаєте, які є досягнення району за останні 5 років? 
- Наш район активно приймав участь у програмах ДФРР, досить активно свій час працювали з німецьким фондом (Український фонд німецьких інвестицій), реалізувався за допомогою народного депутата Михайла Бондаря фонд соціальних інвестицій. За той час, зроблено ремонт багатьох народних домів, шкіл, дитячих садочків. Чи достатньо цього? Ні, звичайно! Можна було зробити ще більше. Але завжди є обставини, які залежні від нас від керівництва району, жителів. Не все, що хотіли вдалось реалізувати. Ми завжди активно беремо участь у нових проектах, а які будуть після нас, - невідомо. Не помиляєтеся той, хто нічого не робить.
 Відносно медицини, то ми пройшли непростий шлях переобрання керівника комунального підприємства «Буська ЦРЛ». Ми намагались, щоб конкурс був максимально відкритий, доступний, із онлайн-трансляцією. Та на жаль не було тої кількості кандидатів. Ми показали приклад відкритості, можливість для кожного, хто підходить по критеріям, взяти участь. Звичайно, що були різні звинувачення. Для того, щоб когось обґрунтовано звинувачувати, треба мати певні докази. Всі звинувачення були на рівні пліток. І ми довели це. Провели конкурс. Зараз по Буській центральній районній лікарні проводиться масштабне планування: закупівля певного обладнання, відкриття приймального відділення, структурних підрозділів для створення комфортних умов працівників та людей. Прийшов час дати зрозуміти людям, що все залежить від них. Що якщо щось хочемо, ми зможемо це реалізувати, але тут має бути спільне бачення, командна робота, розуміння одної сторони та підтримка іншої.
 фото із архіву редакції та соцмережі у Facebook
Спілкувався Роман МАТВІЮК

пʼятниця, 13 грудня 2019 р.

Лише із другої спроби депутатам Красненської селищної ради вдалось прийняти селищний бюджет на наступний рік, внісши низку поправок та зауважень.

  Сьогодні відбулась 37-ма сесія Красненської селищної ради. На ній із 26 депутатів були присутні лише 16. На порядку денному більше 30 питань. Більшість із них – земельні, деякі були прийняті швидко і без жодних гарячих дискусій, а деякі викликали жваве обговорення. Але  гарячими темами стали питання про  внесення змін до бюджету Красненської селищної ради на 2019 рік, затвердження штатного розпису Красненської селищної ради на 2020 рік (до речі, вводиться посада заступника голови селищної ради), умови оплати праці голови та секретаря Красненської селищної ради на 2020 рік та затвердження бюджету Красненської селищної ради на 2020 рік.
  На питанні розгляду бюджету на 2020 рік щодо виділеної мізерної суми на капітальний ремонт вулиць депутати мали певні зауваження. Через це галас у залі був нестерпний. Депутати на чолі з головою селищної ради потонули в елементарних сварках і з’ясування взаємин.
  Перший запропонований проєкт бюджету на 2020 рік був не підтриманий депутатами, через брак голосів. Викликано це було тим, що депутати зробили суттєві зауваження до певних статей видатків бюджету. Після емоційного обговорення було внесено низку поправок, зокрема депутати запропонували скоротити видатки на канцелярські та господарські товари селищної ради, послуги зв’язку, обслуговування пожарної сигналізації, ремонт комп’ютерної техніки та оплату на природній газ. Всього 50 тис грн були перекинуто до спеціального фонду на капітальний ремонт доріг, а ще 50 тис грн було запропоновано забрати з поточного ремонту та грейдерування доріг. Це загалом 100 тис гривень, які депутати запропонували добавити до капітального ремонту доріг. Вони пояснили це тим, що в селищі грейдерування проїдає чимало грошей, а повноцінної відремонтованої дороги в селищі ще жодної не має. Після врешті-решт внесених поправок було запропоновано поставити ще раз на голосування новий проект бюджету на наступний рік. З другої спроби рішення таки вдалось ухвалити.
  Отже, бюджет на 2020 рік Красненської селищної ради складатиметься з доходів у розмірі 8 млн 700 тис грн. Це – рентна плата за використання 1 тис 700 грн., акцизний податок 723 тис грн., податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 160 тис грн., земельний податок 3 млн 807 грн., транспортний податок 27 тис 100 грн., туристичний збір 3 тис 700 грн., єдиний податок 3 млн 950 тис грн, надходження від орендної плати 15 тис грн., плата за надання адмінпослуг 12 тис 500 грн. 
  Видатки теж у сумі 8 млн 700 тис грн. Серед них – це благоустрій селища 3 млн 265 тис грн., управління 2 млн 940 тис грн., (в т.ч. зарплата працівників селищної ради та комунгоспу 2 млн 267 тис грн., нарахування ЄСВ на з/пл. – 498 тис 700 грн., канцелярські та господарські товари 30 тис грн., послуги зв’язку, ремонт комп’ютерної техніки інші 45 тис грн., витрати на відрядження 1 тис грн, оплата за електроенергію 17 тис 300 грн, оплата за природний газ 80 тис грн та інші видатки 1 тис грн), бібліотека 35 тис грн., допомога населенню 120 тис грн (в т.ч. допомога на поховання  20 тис грн, допомога на лікування 100 тис грн), поточний ремонт та грейдерування доріг 250 тис грн., передача коштів до спеціального фонду 2 млн. 90 тис грн.
 У спеціальному фонді серед видатків придбання дитячих та спортивних майданчиків на суму 175 тис грн., капітальний ремонт тротуарів 915 тис грн., капітальний ремонт вуличного освітлення 300 тис грн., капітальний ремонт доріг 400 тис грн., (пропонувалось спочатку 300 тис грн.,), електрифікація житлового кварталу 250 тис грн., електрифікація адмінбуд. КСКП 50 тис грн. 

четвер, 12 грудня 2019 р.


Сьогодні, 12 грудня, оновлений Буський сервісний центр Пенсійного фонду України відкрив свої двері для жителів Бущини. В урочистостях з цієї нагоди взяли участь: заступниця начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Руслана Іванкова, голова районної ради Богдан Глова, перший заступник голови РДА Олег Ільків, заступник голови РДА Тетяна Сай.

  Обряд освячення оновленого центру провів настоятель місцевого храму Св.Миколая – отець Михайло Смачило. Також духовний наставник освятив ікону Божої Матері, яку передала в подарунок Руслана Іванкова керівникові Буського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівській області Олегу Цимбору та колективу установи.
  Зазначимо, що для зручності відвідувачів у сервісному центрі є зала очікування з місцями для сидіння, стіл для оформлення документів, роздаткові матеріали, інформаційні стенди з питань пенсійного забезпечення та монітор, на якому транслюються ролики на пенсійну тематику.
  Зала обслуговування обладнана новими меблями, сучасною технікою та робочим місцем для відвідувачів з доступом до веб-сервісів Фонду, а модульні робочі місця забезпечують зручне спілкування працівників з громадянами.
  Прийом та обслуговування в оновленому відділі проводиться в умовах максимальної прозорості та відкритості.
  Довідково: на обліку в Буському відділі обслуговування громадян перебуває 12 648 пенсіонерів, з початку року надано 17727 послуг.
  “Це вже дев’яте цьогоріч оновлене приміщення сервісного центру в Львівській області. На черзі до кінця грудня відкриття оновлених центрів у містах Сколе і Сокаль”, – зазначила Руслана Іванкова.
Мешканці села Лісове Буського району змушені добиратись до райцентру попутними автомобілями та пішки понад 4 кілометри.

  Вертаюсь з Буська автобусом Львів-Нивиці. Сідаю на вільне місце, біля мене – пані поважного віку. Слово за словом… Живе жінка на Лісовому, 71 рік минув. Конче треба було поїхати до Буська, а транспорту жодного… На щастя, школяриком доїхала до лопатинської дороги, і пересіла на автобус Демидівка-Львів.  Правда, довелось понад годину очікувати на зупинці, благо, що погода дозволила.  
– Ну а назад? – запитую. Скрушно хитає головою: – Пішки…Пішки понад 4 кілометри… Дошкуляє хвора нога, є проблеми з хребтом, але виходу іншого нема. Через хвилю продовжує: – Як тільки зійду з автобуса, – подумки молюсь… Так легше йти, а там, дивись, Бог почує мою щиру молитву, і за плечима загальмує авто… Я побажала їй, як годиться, щасливо і швидко опинитись на своєму подвір’ї.
  Шановна районна владо! Кому, як не Вам знати проблеми своїх людей. Будь ласка, вишукайте можливість відкрити один-єдиний оборотний рейс з Буська до села Лісове. Ця проблема на слуху мешканців села уже більше п’яти років.
Від імені усіх мешканців села Лісове Зіновія Кузьма

середа, 11 грудня 2019 р.

Відповідно до розпорядження голови Буської районної ради Богдана Глови від 06 грудня 2019 року,  на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 19 грудня в залі засідань райради  об 11.00 годині відбудеться 37 сесія депутатів  районної ради  VІІ скликання.

На розгляд сесії винести наступні питання порядку денного:
1. Про порядок денний тридцять сьомої сесії Буської районної ради сьомого скликання.
2. Про встановлення меж зон санітарної охорони Олеського родовища мінеральних лікувально-столових вод.
3. Про затвердження Програми фінансової підтримки та розвитку Центру військово – патріотичного виховання молоді в Буському районі у 2020 році.
4. Про внесення змін до показників районного бюджету Буського району на 2019 рік.
5. Про надання матеріальної допомоги малозабезпеченим громадянам.
6. Про районний бюджет Буського району на 2020 рік.
7. Про прогноз районного бюджету Буського району на 2021 -2022 роки.
8. Про затвердження кошторису видатків загального фонду, структури та штатного розпису працівників виконавчого апарату  Буської районної ради на 2020 рік.
9. Про затвердження районної Програми фінансової підтримки Комунального некомерційного підприємства Буської районної ради «Буська центральна районна лікарня» на 2020 – 2021 роки.
10. Про затвердження фінансового плану Комунального некомерційного підприємства Буської районної ради «Буська центральна районна лікарня» на 2020 рік.
11. Про внесення змін до Районної програми «Пільгове медичне забезпечення учасників АТО та учасників Революції гідності, що отримали статус інваліда війни, на 2018-2020 роки».
12. Про затвердження Програми сприяння ефективності роботи органів державної виконавчої влади Буського району на 2020 рік.
13. Про внесення змін до Програми соціального захисту населення Буського району на 2018-2020 роки.
14. Про внесення змін до Програми оздоровлення та відпочинку дітей Буського району на 2019-2020 роки.
15. Про внесення змін до Програми використання коштів, що надходять до районного бюджету у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва щодо проведення інвентаризації земель з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти на  2019-2020 роки.
16. Про затвердження Комплексної програми соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю Буського району на 2020 рік.
17. Про затвердження Програми про фінансування видатків компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян усіма видами транспорту загального користування на приміських та міжміських маршрутах у Буському районі Львівської області на 2020 рік.
18. Про затвердження Програми підтримки громадян - жителів Буського району, які підуть служити на військову службу за контрактом до Збройних сил України у період з 2020 - 2021 рр.
19. Про затвердження протоколу постійної комісії з питань комунальної власності, ЖКГ, будівництва та промисловості, роботи з засобами  масової інформації.
20. Про надання згоди на передачу в оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Буського району та знаходиться на балансі відділу освіти Буської райдержадміністрації.
21. Різне.

понеділок, 9 грудня 2019 р.


Покрівлю Палацу Бадені планують відреставрувати за 3,3 млн грн.

  Управління будинками Буська оголосило тендер у системі ProZorro на першу чергу реставраційних робіт з ліквідації аварійного стану Палацу Бадені ХІХ ст., яку переможець тендеру має здійснити до 31 грудня 2020 року.
  Аукціон стартував 5 грудня, а очікувана вартість послуг становить 3 391 292,40 грн.
  Як вказано у закупівлі, йдеться про невідкладні аварійно-відновлювальні роботи з відновлення покрівлі та реставрації її елементів. Зокрема, планують здійснити монтаж системи зовнішнього захисту від блискавок та нанести на дах поверхневе вогнезахисне покриття.
  Нагадаємо, що палац Бадені у Буську є пам’яткою архітектури місцевого значення. Його збудували у 1810 році, а у 1876 році маєток перейшов у власність графа Казимира Фелікса Бадені. З 1950-х років минулого століття тут були казарми, а у 2004 році Міністерство внутрішніх справ розформувало військову частину.
   У 2009 році МВС планувало переобладнати Палац Бадені у пункт для нелегальних мігрантів, проте мешканці Буська виступили проти знищення історичної пам'ятки. Однак лише з 2016 року пам'ятку архітектури передали у власність територіальної громаді Буська.
  Станом на сьогодні пам'ятка перебуває у занедбаному стані.

неділя, 8 грудня 2019 р.


Кабінет Міністрів України ще 4 грудня ухвалив розпорядження про запуск Нової Митниці. Це дає можливість новоствореній Митній службі та її територіальним органам розпочати повноцінну роботу. 

  З 8 грудня Державній митній службі передаються повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
  “Нарешті ми офіційно запускаємо роботу Нової Митниці, це дозволить ефективніше трансформувати митну сферу, реалізувати заплановані інфраструктурні проекти, суттєво змінити кадровий склад. Продовжуємо працювати над тим, щоб перезавантажити роботу служби, зламати негативний стереотип про митницю, який формувався протягом довгих років, та перекрити  потоки контрабанди в країну”, - зазначив очільник Державної Митної служби Максим Нефьодов.

четвер, 5 грудня 2019 р.


У неділю, 8 грудня 2019 року  о 00.00 годин на залізничному транспорті України буде введено новий графік руху поїздів на 2019-2020 роки.

 Щорічна зміна графіка дозволяє залізничникам оптимізувати розклад руху, ефективніше використовувати рухомий склад, втілити пропозиції з підвищення комфорту для пасажирів. 
 Публікуємо для читачів Буського медіа порталу новий графік приміських поїздів по станції Красне. 
 Варто відзначити, що у розкладі можливі зміни.
Маршрут
Відправлення з початкової станції
Прибуття
ст.Красне
Відправлення ст.Красне
Прибуття на кінцеву станцію
Красне – Здолбунів
04.05
07.08
Львів – Злочів
03.48
04.40
5
04.45
05.09
Красне – Тернопіль
04.55
06.48
Злочів – Львів
05.42
06.11 
1
06.12
07.15


Львів-Злочів
05.17
06.23
13
06.36
07.06
Рівне – Львів
03.00
06.24
2
06.26
07.46
Злочів – Львів
07.40
08.10
1
08.11
09.15
Львів – Тернопіль
08.39
09.44
1
09.45
11.36
Тернопіль – Львів
08.52
10.45
2
10.47
11.49
Львів – Здолбунів
10.08
11.13
4
11.17
14.31
Здолбунів – Львів
09.30
12.26
4
12.30
13.19
Львів – Тернопіль
13.00
14.07
1
14.08
15.59
Тернопіль – Львів
12.38
14.30
16
14.46
15.55
Львів – Рівне
13.48
14.37
3
14.40
18.01
Здолбунів – Львів
13.12
16.27
2
16.29
17.44
Львів – Тернопіль
16.42
17.48
1
17.49
19.37
Тернопіль – Львів
16.22
18.14
2
18.16
19.26
Львів – Здолбунів
18.00
19.09
14
19.23
22.30
Здолбунів – Красне
18.03
20.58
Львів – Красне
20.50
21.56
Тернопіль – Львів
20.43
22.35
5
22.40
23.40

МИ У FACEBOOK

АРХІВ

© 2019. На платформі Blogger.

ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ