неділя, 13 листопада 2016 р.

Журналістка інтернет-ресурсу «Буський медіа портал» провела соціальний експеримент, як потрапити жінкам із дітьми на верхні поверхи будинків, до закладів громадського харчування та до крамниць... і чи виявлять містяни співчуття та простягнуть руку допомоги.

  У будинку на вулиці Будівельників у Буську немає ліфту, а мамі з візком потрібно піднятися на найвищий поверх. Як бути? Пересуватися самотужки важко, однак поступово люди повертаються додому з роботи. Чи допоможуть вони нашій дослідниці, яка завітала в гості до їхньої сусідки? З вікна другого поверху за мною спостерігає літня жінка. Я починаю мучитися з візком. Беру на руку малюка і тягну коляску-візок. Так тривало майже півгодини, ніхто не допоміг. На другий день вирішую спробувати ще раз перевірити, тепер на вулиці Галицька. На дворі неподалік входу курить чоловік років 40. Звертаюсь до нього:
- Будь ласка, винесіть мені візок, я не маю сил.
- А коли народжувала, думала, хто допомагатиме буде? Не я батько твоєї дитини. Телефонуй чоловікові!, - відповів незнайомець і зайшов до помешкання.
   Чесно кажучи, моєму подиву не було меж. Відтак до мене підійшов хлопець років 20. Він одразу схопив візок і без слів виніс його нагору. Поцікавився лише, чи допомогти відчинити двері і чи занести його до квартири. Усе ж...світ не без добрих людей!
    Якщо до кафе приходить жінка з дитиною, візок вона може залишити на вулиці. Так кажуть офіціанти. Однак чи не вкрадуть його звідти – гарантій ніхто не дає. Та й турбуватися про безпеку майна, як вважають власники закладів громадського харчування, повинна поліція. Отже, до більшості таких закладів без сторонньої допомоги мамам з малюками потрапити непросто.
– Велосипеди ж не крадуть. Хіба що дуже рідко, - каже один із працівників кафе. – Ви беріть із собою замок і прив’язуйте візок до дерева, до сміттєвої урни. Вихід знайти завжди можна.
  Що й казати...Цікавий підхід до клієнтів у деяких місцевих кафе. Та що казати про них, коли навіть далеко не всі аптеки в Буську обладнано пандусами. Утім у середмісті перехожі справді активно допомагають іншим.
  - Я винесу візок!, -каже жінка років 30 і одразу ж із рішучістю штангіста хапає його однієї рукою. 
Справді, деякі бущанки мають таку силу, що на руках можуть носити не тільки дітей, але й чоловіків! Та й представники сильної статі вміють показати своє благородство...
   - У нас головне набудувати, а про людей ніхто не думає. А скільки жінок таким чином просять про допомогу. Я вже звик до подібних прохань. З радістю винесу і візок, і дитя, і навіть маму, - усміхається мені пан Ігор.
   - Я ж і сам колись був дитиною. Моїй мамі теж допомагали. Проблема актуальна вже далеко не перший рік...Десятиліттями жінка з візками зіштовхуються з подібним, - ділиться думками інший містянин.
  Дійсно, у дечому мами є обмеженими... їм непросто дістатись до певних споруд. Напевно, саме тому й придумали слінг, або «кенгурушку»... з нею куди простіше. Щоправда, на великі відстані пересуватися не дуже зручно. Втішає одне – більшість тих, кого я зустріла на вулицях міста, справді виявили людяність і поспішали на допомогу, а значить – не все у нас так і погано!
Інна ГОНЧАРУК

0 коментарі:

Дописати коментар

МИ У FACEBOOK

© 2017. На платформі Blogger.

НАДБУЖАНСЬКА ПРОДУКЦІЯ

НАДБУЖАНСЬКА ПРОДУКЦІЯ

.

ВАШ КОМП'ЮТЕР

ВАШ КОМП'ЮТЕР

ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ