ЯК ВБЕРЕГТИСЬ ВІД СПЕКИ? РЕКОМЕНДАЦІЇ НАСЕЛЕННЮ

Згідно останніх прогнозів синоптиків, на території Буського району, початок серпня стане – найспекотніший  в році. 

   Гігієністи-практики рекомендують для послаблення несприятливої дії високої температури в житлових та громадських будинках, офісних приміщеннях здійснення таких заходів:

- облаштування сонцезахисних пристроїв на вікнах;

- застосування вікон з тонованим склом;

- використання локальних кондиціонерів;

- застосування централізованих систем кондиціювання, охолодження та вентиляції в будинках;

- облаштування повітряних завіс на входах у будівлі;

- адміністративне регулювання режиму праці (скорочення робочого дня, зміна початку та закінчення робочого дня, застосування кімнат відпочинку з оптимальними параметрами мікроклімату та повітрообміну тощо);

- застосування звичайних електричних вентиляторів.

   Людям, які страждають на хронічні захворювання, особливо серцево-судинної системи, літнім людям та дітям рекомендовано обмеження фізичної активності та перебування на сонці. Необхідно проконсультуватися з лікарем, та виконувати його рекомендації.

   При перебуванні на відкритому повітрі необхідно носити головні убори, збільшити споживання питної води та рідкої їжі, особливо коли не можна відмовитися від перебування на відкритому повітрі.

   У зв’язку зі спекою, лікарі-гігієністи рекомендують для послаблення несприятливої дії високої температури в житлових та громадських будинках здійснення наступних заходів:

1. Обмежити перебування на вулиці, зменшити фізичні навантаження до мінімуму.

2. При перебуванні у приміщенні необхідно забезпечити їх провітрювання – відкрити вікна, по можливості додатково включити вентилятори або застосовувати кондиціонери.

3. При виході на вулицю слід використовувати легкий одяг із натуральних тканин світлого кольору, бажано, щоб ворот одягу був не щільним, на вулиці обов’язково користуватися головним убором (панама, платок тощо), сонцезахисними окулярами, парасольками.

4. Потреба в енергії у спекотну погоду знижується, у зв’язку з чим, організму влітку потрібна менш калорійна їжа. В жаркий період часу необхідно відмовитися від споживання жирної їжі, а вживання м’яса звести до мінімуму, краще за все замінити його рибою або морепродуктами. Необхідно передбачити зменшення кількості копчених, смажених і швидкопсувних продуктів харчування.

5. Приймання їжі бажано виключити в самий жаркий період дня, перенісши їх на ранок і вечір. Необхідно особливо ретельно дотримуватися гігієнічних і технологічних вимог приготування страв і зберігання їжі.

6. З метою профілактики зневоднення організму рекомендується споживати велику кількість рідини: чаю, мінеральної води, морсів, молочно-кислих напоїв з низьким вмістом жирів, відварів із сухофруктів, вітамінізованих напоїв, уникаючи вживання газованих напоїв і рідини з підвищеним вмістом цукру, енергетичних і алкогольних напоїв.

7. Для дотримання питного режиму: необхідно випивати до 1,5 літра рідини на добу. Разом з цим, необхідно пам’ятати, що збільшувати кількість споживання води не рекомендується людям із захворюваннями нирок і серцево-судинної системи.

8. Для підтримання імунітету рекомендується вживання фруктів і овочів, ретельно помитих перед вживанням водою гарантованої якості.

9. На протязі дня рекомендується по можливості прийняти душ з прохолодною водою.

10. Поїздки на особистому і громадському транспорті слід обмежити або планувати їх вранці або у вечірні години, коли спека спадає.

11. При відвідуванні торгівельних закладів, кінотеатрів та інших об’єктів масового скупчення людей, необхідно надавати перевагу тим із них, що забезпечені кондиціюванням повітря.

12. Купання і водні процедури на відкритому повітрі слід проводити лише у місцях, відведених і облаштованих для цих цілей, з дотриманням правил організації купання.

13. Для профілактики перегрівання організму (гіпертермії) необхідно організувати раціональний режим роботи. При роботах на відкритому повітрі і температурі зовнішнього повітря +35С і вище, тривалість періодів безперервної роботи повинна складати 15-20 хвилин з наступною тривалістю відпочинку не менше 10-12 хвилин в охолоджуваних приміщеннях. При цьому, допустима сумарна тривалість термічного навантаження за робочу зміну не повинна перевищувати 4-5 годин, для осіб які використовують спеціальний одяг для захисту від теплового випромінювання і 1,5-2 години для осіб без спеціального одягу.

14. У приміщенні, в якому здійснюється нормалізація теплового стану людини після роботи у нагріваючому середовищі, щоб уникнути охолодження організму внаслідок великого перепаду температур (поверхня тіла - навколишнє повітря) і посиленої тепловіддачі випаровуванням поту, слід підтримувати температуру повітря на рівні +24 - +25 °C.

15. Робота при температурі зовнішнього повітря більше +37 єС за показниками мікроклімату відноситься до небезпечних (екстремальних). Не рекомендується проведення робіт на відкритому повітрі, при температурі понад +37°C.. Слід змінити порядок робочого дня та перенести такі роботи на ранковий або вечірній час.
16. Для захисту від надмірного теплового випромінювання необхідно використовувати спеціальний одяг або одяг із щільних сортів тканини. Рекомендується допускати до такої роботи осіб не молодше 25 і не старше 40 років.
17. З метою профілактики зневоднення організму рекомендується правильно організувати і дотримуватися питного режиму. Рекомендована температура питної води, напоїв, чаю +10-+150С. Для оптимального водозабезпечення рекомендується також відновлювати втрату солей і мікроелементів, що виділяються з організму з потом, передбачивши видачу працюючим підсоленої води, мінеральної лужної води, молочно-кислих напоїв (знежирене молоко, молочна сироватка), соків, вітамінізованих напоїв, киснево-білкових коктейлів.
18. Пити воду слід часто і потроху, щоб підтримувати хорошу гідратацію організму (оптимальний вміст води в організмі, який забезпечує його нормальну життєдіяльність, обмін речовин). При температурі повітря більше +30 °C. і виконанні роботи середньої тяжкості потрібно випивати не менше 0,5 л води на годину – приблизно одну чашку кожні 20 хвилин.

Буське районне лабораторне

відділення ДУ «ЛОЛЦ МОЗ України»