Депутати Буської райради прийняли Звернення до Голови Верховної Ради України

Сьогодні на сесії Буської районної ради депутати підтримали звернення Львівської обласної організації профспілки працівників державних установ України від 13.04.2018 № 5670 (звернення додається) та звернутися до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія щодо обов’язкового розгляду і прийняття у цьому році проекту Закону України №5670-Д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Про ситуацію, що склалася щодо розгляду

і прийняття проекту Закону України № 5670 – Д

«Про забезпечення функціонування

 української мови як державної»

Утверджуймо рідну мову

   Влітку 2012 року,  тодішня Верховна Рада України, з відверто українофобською більшістю, яку складали представники «Партії регіонів»,  був прийнятий Закон «Про засади державної мовної політики», відомий як «Закон Ка – Ка» (Закон Ківалова – Колісниченка) двох українофобів – регіоналів. Загальновідомо, що приймався цей Закон регіоналами і комуністами з грубими порушеннями регламентних норм, з чисельними маніпуляціями і спеціально організованими бійками між депутатами.

   Що приніс горезвісний закон? Формально –  закон стверджував українську мову, як єдину державну. Проте в законі були закладені норми, які надавали широку можливість продовжувати активне зросійщення в Україні. Російська мова в «Законі Ка – Ка»  дістала статус  «регіональної», що надавало місцевим органам влади, на жаль, в немалій кількості регіонів проросійської, користуватися «регіональною» – російською на рівні з державною і при цьому витісняти її з усіх сфер суспільного життя.

  На протести з цього приводу влада не реагувала. Час збігав, мінялась політична ситуація в країні. Після Революції Гідності, втечі з України Президента і «регіоналів» Верховна Рада своєю Постановою, 23 лютого 2014 року скасувала цей ганебний «Закон Ка – Ка». Проте виконуючий обов’язки Президента України – п. О. Турчинов побоявся підписати цю постанову. Уже тоді офіційно Москва була готова ввести війська в Україну для захисту російськомовного населення від «українських фашистів». У скорому часі  був анексований Крим, організована під виглядом сепаратизму – російська агресія на Донбасі.

 Чотири роки пройшло з часу скасування Закону Ківалова – Колісниченка, непідписаного Постановою Верховної Ради, коли нарешті – 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України визнав цей Закон неконституційним і таким, що втратив чинність.

 Як позитив, слід відзначити, що за згадані чотири роки наші парламентарі зуміли прийняти ряд Законів, які суттєво посилили становище рідної мови на радіо, в кінематографі, державній службі, на телебаченні і в освіті. Але навіть найпростіший аналіз позиції української державної мови на телебаченні, як її ігнорують, в т. ч. Міністри, наприклад – Аваков, окремі народні депутати, підтверджують, що в Україні продовжується зросійщення, а тому те, що зроблено в сфері дезросійщення, явно замало. Потрібний додатковий новий Закон про відродження, віками жорстоко, з людськими жертвами, знищувану українську мову. Дуже прикро, але майже усі західні сусіди, особливо – угорці, вороже виступають проти повноцінного відродження української мови в українській державі. Але нам своє робить.

  Добре є те, що на сьогодні, після тривалих дискусій щодо декількох проектів законів «Про державну мову»  відбулася реєстрація громадського законопроекту під № 5670 – Д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Поставили підписи під цим законопроектом 76 народних депутатів.

  За оцінками фахівців, цей законопроект за своїм змістом і нормами відповідних статей є найбільш оптимальним для забезпечення повноцінного

вживання української мови в  усіх сферах життя в Україні, наприклад так само, як російська – у Російській Федерації, німецька – у Німеччині і т. д.

  Так звучать за змістом найважливіші статті проекту Закону.

  Ст. 1 визнає українську мову єдиною державною в Україні і дуже важливо, що визначає її невід’ємним елементом конституційного ладу, а публічне приниження чи прояв зневаги до української мови прирівнюється до наруги над державними символами.

 Ст. 4 законопроекту зобов’язує всіх громадян України володіти державною мовою і передбачає забезпечення кожному громадянину можливості для вивчення державної мови.

 Ст. 7 вимагає від громадянина, який претендує не державну посаду і працевлаштування у сфері юриспруденції, медицини, в навчальних закладах, вільно володіти державною мовою.

   В ст. ст. 9 – 34 законопроекту чітко і детально прописано застосування державної мови в усіх найважливіших сферах суспільства, зокрема: у діловодстві (ст. 10), судочинстві (ст. 11), Збройних силах (12), органах правопорядку (ст. 13), в освіті (ст. 17), в науці (ст. 18), у телебаченні, радіомовленні (ст. 20), друкованих ЗМІ (ст. 21), у сфері обслуговування споживачів (ст. 26), рекламі (ст. 28). В названих сферах використання державної мови є обов’язковим. В частині з них, наприклад – у сфері обслуговування споживачів, можуть поряд з державною – українською, але не замість неї,  використовуватися інші мови.

  Запозичили автори законопроекту досвід ряду Європейських країн щодо створення державних органів – Національної комісії зі стандартів державної мови та Центру української мови. Комісія наділена правами визначати правопис і всі, без винятку, стандарти української мови (ст. 40).  Центр української мови організовує іспити щодо визначення рівня знання української мови і видає державні сертифікати про рівень володіння державною мовою (ст. 45).

  Важливим у законопроекті є те, що в ньому виписана норма, яка передбачає посаду Уповноваженого із захисту державної мови (ст. 48 – 49), а також створення Служби мовних інспекторів Уповноваженого,  яка формується з 27 інспекторів (ст. 51). Основним завданням Уповноваженого і Служби мовних інспекторів є забезпечення контролю за виконанням Закону і дотримання мовних прав громадян України.

   А тепер –  про вкрай важливу, державницької ваги справу. Як засвідчують дані, розміщені в Інтернеті, на сайті Верховної Ради України, проект Закону України № 5670 – Д  «Про забезпечення функціонування української  мови як державної».  Верховною Радою прийнятий 09. 06. 2017 року.

   Надзвичайно важливий проект закону уже стільки часу лежить без належної уваги народних депутатів, Комітету Верховної Ради з питань культури й духовності. Названий законопроект вимагає негайного розгляду і прийняття з ряду важливих причин:

Визнання неконституційним Закону «Ка – Ка»  створило умови, за яких жоден рамковий закон, який регламентував би функціонування державної мови та інших мов в Україні, є не чинними.  Але це ще терпимо. 

  Друга причина,  на перший погляд, виглядає не складною і вирішення її є реальною. Але певні політичні сили в Україні і за її межами, очевидно, роблять все для того, щоб Рада VІІІ – го скликання, тобто нині діюча, не взялася за розгляд цього проекту. Робиться ставка на наступне ІХ – те скликання Верховної Ради України, яка за різними прогнозами, може бути не настільки державоцентричною, патріотичною і відповідальною, щоб прийняти цей важливий законопроект на підтримку державної української мови.

  З викладеного виходить, що нинішня Верховна Рада VІІІ – го скликання просто зобов’язана розглянути і прийняти цей законопроект. А це означає, оскільки ми цю Раду обирали, то ми зобов’язані заставити її це зробити.

Голова обласної організації

профспілки працівників

державних установ України            М. Іванків