1 листопада 1918 року на теренах України постала незалежна держава —
Західно-Українська Народна Республіка. У Буську відзначення 100-ї річниці з
часу проголошення Західно-Української Народної Республіки відбулось з
урочистого віче за участю представників влади, громадських організацій та
громади міста, яке відбулося біля пам’ятника першого президента ЗУНР, нашого
славного земляка Євгена Петрушевича.
У вітальному
слові голова Буської РДА Петро Мороз зазначив, що проголошення ЗУНР стало
однією з найважливіших подій на шляху до здобуття української незалежності.
«Важка
ситуація, кровопролитна війна, зовнішні та внутрішні вороги не дали тоді
можливості міжнародного утвердження ЗУНР. Однак, це була справжня держава, що
охоплювала 70 тисяч квадратних кілометрів етнічних українських земель з
населенням близько 6 мільйонів чоловік, мала органи управління (УНРада та
Державний секретаріат, Президент) і Збройні сили (Українська Галицька Армія
чисельністю понад 100 тисяч осіб). І хоча ЗУНР проіснувала менше року, все ж у
вирі політичної та військової боротьби ХХ століття Листопадовий чин став
яскравим свідченням рішучості українців на шляху до створення незалежної
соборної України», - зазначив керівник у своєму виступі.
Проте, як наголосив історик за освітою Богдан Глова,
поляки з намісником цісаря у Львові не хотіли поступитись та визнати Українську
державність, тому в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 2018 року
полковник Дмитро Вітовський розпочав повстання, внаслідок якого українці взяли
під контроль Львів, а 13 листопада 1918 року була прийнята Конституція,
яка офіційно закріпила назву ЗУНР.
Розповів Богдан Глова і про
утворення летунської авіації Української галицької армії ЗУНРу, центральна база
якої була зосереджена в Красному. Очолив авіаційний відділ поручник УСС Петро
Франко (син відомого Каменяра Івана Франка). Голова райради зазначив, що поляки
з 5 по 22 листопада здійснили 69 бойових вильотів і скинули на Львів 250 бомб.
Такі цифри зафіксовані в історичних документах. Тому аби протистояти ворогу в
повітрі, літаки, які були зібрані з різних територій, злітали саме з
Красненського аеродрому. І навіть запрошені з
закордону авіаінструктори дивувались як українці взагалі
могли на таких літаках літати. З 80 літаків нормальних було 20, але українці на
тих літаках не просто літали, а ще й воювали.
Та на жаль з усіх сторін молода держава
була оточена ворогами. На сторону ЗУНР стала Швеція, але країни Антанти вважали
вигіднішим визнати Польщу, зокрема Польщі активно допомагала Франція. І не
допомогло навіть об’єднання ЗУНР та УНР 22 січня 2018 року.
25 червня 1919 року найвища рада
Антанти побоялась наступу більшовиків і погодилась на окупацію Польщею
Галичини, а 8 грудня 1919 року юридично затвердила Польську окупацію.
А з 1920 року в результаті миру між Росією та Польщею,
західноукраїнські землі по р. Збруч остаточно перейшли до Польщі
12 листопада 1919 року
відбулась остання спільна нарада ЗУНР та УНР, після чого уряд ЗУНР перейшов в
еміграцію.
Корзини квітів до підніжжя пам'ятника Президентові
ЗУНР поклали голова райдержадміністрації Петро Мороз, голова районної ради
Богдан Глова, Буський міський голова Ростислав Сліпець, пластуни та вклонилися
всім тим, хто поклав своє життя впродовж віків на вівтар боротьби за волю та
Українську державу.
Керівник громадської організації «Пласт» Людмила
Гураш відзначила, що серед учасників заходу в Буську були 100 пластунів, які
розпочали сьогодні традиційну щорічну теренову гру з нагоди 100-річчя ЗУНР, яка
триватиме два дні. У програмі – пластуни відвідають музеї, переглянуть
тематичний фільм про ЗУНР, побувають на могилі батьків Євгена Петрушевича, що
знаходиться на місцевому кладовищі Буська.
Ведучою свята була методист РНД
Ірина Калиновська.
Завершився захід спільним виконанням пісні «Боже великий,
єдиний, нам Україну храни».
/Буський медіа портал/
0 коментарі:
Дописати коментар