Ганебний
вчинок по відношенні до учасника АТО стався у селі Топорів. Працівниця тамтешньої
сільради відмовила бійцю у ксерокопії довідки, мотивуючи це... відсутністю паперу, та порадила хлопцю йти за папером до місцевих активістів. Більш детальніше про
інцидент нам розповіли у листі до редакції «Буського порталу».
«Віднедавна
у нашому лексиконі з’явилося слово «атошник». Атошник-воїн – той, хто відстоює
наше з Вами право жити повноцінно під мирним небом. Атошник – той, хто терпить
незручності у теперішньому вимушеному побуті, той, хто наражає себе на
небезпеку, розуміючи, що будь-якої миті може трапитися незворотнє...
Ми
ж – ті, що ведемо звичний спосіб життя, хто насолоджується комфортом, спокоєм,
хто вдивляється у вечірнє небо, шукаючи в ньому зірку, а не ворожий снаряд... Без
пафосу – маємо молитись на них – безстрашних, одержимих, самовідданих наших
ЗАХИСНИКІВ – це, на жаль, веління нашого часу. А як воно насправді? Виходить –
де і як – по-різному. От хоча б так як у Топорові.
Уже
півроку наш земляк Василь Курницький перебуває на сході, а днями випала
можливість приїхати додому у короткотермінову відпустку. Радо зустрічали його
рідні, друзі, односельчани.
Через
день-два після приїзду виникла потреба зайти Василеві в сільраду за довідкою.
– Ксерокопію?
Нема паперу!, – без тіні сумніву в голосі сказала-відрізала військовий обліковець.
А
далі, зовсім не контролюючи себе, випалила: – Іди до тих активістів, нехай тобі дадуть паперу...
Хлопець
на мить сторопів, не розуміючи, чим викликана така агресія працівника сільради.
– Нема,
то й нема, - скрушно похитав головою Василь і взявся було вже за ручку дверей. Аж
тут котрась із працівниць оговталась, мовляв, це ж атошник...
Одразу
ж десь і папір взявся, ксерокопію зняли, і, здавалось би, маленька прикрість
вичерпана. Але на душі стало незатишно від щойно отриманої незаслуженої образи,
тому Василь і поділився нею зі мною, автором цих рядків.
З
цієї причини заходжу на офіційний веб-сайт Топорівської сільради, читаю: «За
перше півріччя 2015 року на «папір» пішло 7 тис грн». Звіт за друге півріччя
чомусь досі не оприлюднено. Як бачимо, ось так виглядає «прозорість» у роботі
влади по-топорівськи. Припускаю, що за рік папір «з’їв» із сільського бюджету
14 тисяч гривень! Дивуюсь подвійно, адже довідки у нас в сільраді – за «тарифом»,
такий посил – «за довідки треба платити»
– штат сільради отримує від свого голови.
Даруйте,
але тоді цим папером можна застелити усе подвір’я сільради... Не буду
зупинятися в даному разі на цифрах бюджету, торкнусь моральної сторони цього
інциденту.
Довідка
– це, так би мовити, атрибут кожної сільради, кожен з нас власне і приходить
кілька разів протягом року за довідкою в сільраду. Чи ж десь в Україні
знайдеться державна установа, в якій відмовили б видати довідку, посилаючись на
брак паперу. Думаю, що відповіді це питання не потребує...
У
нас, в Топорівській сільраді, це – норма, норма вимагати оплату за довідки, а
тепер, очевидно, нормою стають недоречності, що граничать із хамством...
Марії
Сарабун не вистачило розуму, щоб вибачитись перед хлопцем за свою неадекватну
поведінку, тому зроблю це я, Леся Тарасова, – «активістка, яка ... мала «забезпечити»
сільраду папером...
Так,
я – активістка у доброму значенні цього слова, бо не можу миритись із очевидною
несправедливістю, байдужістю, відвертим цинізмом.
Забудь,
Василю, цю неприємну мить, коли тебе фактично виганяли із державної установи ні
з чим.
Вибачаюсь,
Василю, перед тобою, вибачаюсь і перед тими, хто потрапляв у подібну ситуацію в
нашій сільраді.
Вибачте,
шановні, тим, хто не може збагнути глибини свого ганебного вчинку, хто не доріс
до рівня цивілізованого працівника державної інституції.
Василю,
нехай Бог береже тебе і твоїх побратимів на розлогих і небезпечних нині шляхах
Донбасу.
Хлопці,
тримайтесь! Ми – з Вами. За нами – Правда, а отже, і Перемога!
З
повагою, Леся ТАРАСОВА
Р.S.
Публічно просять активісти села Топорова, на веб-сайті Топорівської сільради
надати звіт Топорівського сільського голови за 2-ге півріччя 2015 року, а
також, відкрити рубрику «Сесії», яка чомусь з 18 грудня минулого року «перебуває
в стані розроблення».
Згідно стаття 15. Закону України "Про доступ до публічної інформації"
ВідповістиВидалитиРозпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати:
1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо);
2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;
Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Відповідно до пункту 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» «акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення; на вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування».
ВідповістиВидалитиЗакон України «Про доступ до публічної інформації» чітко встановлює строки оприлюднення нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії, до яких відносяться і рішення місцевих рад, і передбачає, що такі рішення підлягають оприлюдненню невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з моменту їх затвердження.
Рішення повинні оприлюднюватися лише в друкованих засобах масової інформації (газеті..) або на веб-сайті сільської ради.
шановний медіо- портал приймайте з села Топорова листи але коментарі заблоковуйте
ВідповістиВидалити