Вірус Зіка — вірус, що поширюється
комарами, був уперше виявлений у макак резус в Уганді в 1947 році в рамках
роботи мережі моніторингу за лісовою формою жовтої лихоманки. Потім, в 1952
році вірус був виявлений у людей в Уганді й в Об'єднаній Республіці Танзанія.
Спалахи хвороби, викликаної вірусом Зіка, зареєстровані в Африці, Північній і
Південній Америці, Азії й Тихоокеанському регіоні.
Вірус Зіка передається людям при укусах
заражених комарів роду Aedes, в основному виду Aedes aegypti, що живуть у
тропічних регіонах. Ці ж комарі є переносниками лихоманки Денге, Чикунгуньи й
жовтої гарячки.
Перші
повідомлення про спалахи хвороби, викликаної вірусом Зіка, надійшли з Тихоокеанського
регіону в 2007 і 2013 роках (острова Яп і Французької Полінезії відповідно), а
також в 2015 році з Америки (Бразилія й Колумбія) і Африки (Кабо-Верде). Крім
того, більш ніж в 13 країнах Північної й Південної Америки були зареєстровані
окремі випадки інфікування вірусом Зіка, що свідчить про його швидке поширення.
Інкубаційний період (час із моменту
контакту з вірусом до появи симптомів) хвороби, викликаної вірусом Зіка, точно
не відомий, але, імовірно, становить кілька діб. Симптоми захворювання схожі на
симптоми інших арбовірусних інфекцій, таких як лихоманка Денге: це підвищена
температура, висип на шкірі, кон’юнктивіт, біль у м'язах і суглобах, нездужання
й головний біль. Ці симптоми звичайно слабко виражені й зберігаються протягом
2-7 днів.
Під час великих спалахів у Французькій
Полінезії в 2013 р. і в Бразилії в 2015 національні органи охорони здоров'я
повідомляли про можливі неврологічні і аутоімунні ускладнення хвороби,
викликаної вірусом Зіка. Нещодавно місцеві органи охорони здоров'я Бразилії
відзначили ріст числа випадків розвитку хвороби, викликаної вірусом Зіка, як у
загальній популяції, так і серед дітей, що народилися з мікроенцефалією на
північному сході країни. Органи, що займаються вивченням спалахів захворювання,
повідомляють про ріст числа фактів, що підтверджують зв'язок між інфікуванням
вірусом Зіка й мікроенцефалією. Проте, для кращого розуміння зв'язку між
розвитком мікроенцефалії в дітей і інфікуванням вірусом Зіка необхідні подальші
дослідження. Крім цього, вивчаються й інші можливі причини.
Для діагностики хвороби, викликаної
вірусом Зіка, застосовують метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) і
виділення вірусу зі зразків крові. Серологічна діагностика може бути утруднена,
оскільки даний вірус здатний до перехресної реакції з іншими флавивірусами,
такими як вірус лихоманки Денге, вірус Західного Нила й вірус жовтої гарячки.
Наявність комарів-переносників і місць їх
розмноження вказує на значний ризик інфікування вірусом Зіка. Профілактика й
контроль захворюваності базуються на скороченні чисельності комарів шляхом
усунення їх джерела (знищення й перетворення місць розмноження) і зниженні ймовірності
контакту людей з комарами.
Для
цього можна використовувати репеленти, носити одяг (бажано світлих тонів), що
закриває як можна більшу частину тіла, застосовувати фізичні бар'єри, такі як
сітки, закриті двері й вікна, а також протимоскітний полог для сну. Крім цього,
важливо позбуватися можливих місць розмноження комарів, для чого слід
спорожняти, очищати або накривати ємності, у яких може накопичуватися вода:
відра, квіткові горщики, автомобільні шини.
Необхідно
приділяти особливої увагу й надавати допомогу тим, хто не в змозі забезпечити
собі належний захист, зокрема, дітям, хворим і людям похилого віку.
Під
час спалахів хвороби органи охорони здоров'я повинні надавати вказівки по
розпиленню інсектицидів. Для обробки великих водойм можна також застосовувати
ларвіциди — інсектициди, рекомендовані схемою ВООЗ по оцінці пестицидів.
Туристи
повинні дотримувати основних зазначених вище заходів безпеки для захисту від
укусів комарів.
Хвороба, викликана вірусом Зіка, зазвичай
протікає легко й не вимагає специфічного лікування. Люди, інфіковані вірусом
Зіка, повинні багато відпочивати, пити багато рідини й приймати звичайні
препарати для усунення болю й лихоманки. При збільшенні симптомів необхідно
звернутися за медичною допомогою й рекомендаціями. На даний час вакцини від
цієї хвороби не існує.
Буське
районне лабораторне відділення Бродівського
МРВ лабораторних досліджень ДУ «ЛОЛЦДСЕСУ»
0 коментарі:
Дописати коментар