За
2018 рік у Львівській області зареєстровано 658 випадків
захворювання на скарлатину, проти 410 випадків за 2017 рік,
відмічаємо ріст захворюваності на 60,4%. Захворюваність серед дитячого
населення становить 98,0% (645 вип.).
У Буському районі за минулий рік зафіксовано
16 випадків захворювання (показник на 100 тис. населення 34,5) проти 9 випадків за аналогічний період 2017 року
(показник на 100 тис. населення 19,3), збільшення на 7 випадків, із найвищими
показниками у віковій групі 5-9
років - 11 осіб (69%). Від початку звітного року на Бущині зареєстровано 15
випадків цієї недуги, найбільше у м. Буськ – 47% від загальної кількості.
Спорадичні випадки цього захворювання реєструються в 5 населених пунктах району
(смт.Красне, с.Мармузовичі, с.Боложинів, с.Тур’я, с.Журатин). Захворілі
відносяться до наступних вікових груп: діти 1- 4 роки – 2 захворілих, 5-9 років – 8
та 10-14 років – 3 захворілих.
Для
скарлатини характерна періодичність виникнення епідемічних ускладнень – 4 - 6
років та осінньо-зимиова сезонність. Останній підйом захворюваності у районі відбувся у 2014 році, коли
захворіли 11 осіб. В 99 % випадків
скарлатини розвивається у дітей віком 2-10 років. Вважається, що до 10 років
повинен сформуватися стійкий імунітет догемолітичного стрептокока групи А, який
є збудником скарлатини. Дорослі, як правило, не хворіють на скарлатину, проте
особи з ослабленим імунітетом можуть інфікуватися при контакті з хворим
(загалом до 10 осіб в рік). Скарлатина – гостре, інфекційне захворювання, що проявляється
ангіною, дрібно-крапчастим висипом, загальною інтоксикацією.
Основний
шлях передачі скарлатини -
повітряно-крапельний. Певну роль у
поширенні скарлатини відіграє контактно
- побутовиий шлях передачі через спільні іграшки, білизну, посуд та інші
предмети побуту.
Джерелом інфекції є хворий на скарлатину або
іншу хворобу, викликану стрептококом (ангіна, назофарингіт, стрептодермія,
бешиха). Небезпечними є і здорові носії інфекції (такими вважаються 20% людей).
Хворий заразний з першого дня захворювання.
Інкубаційний період скарлатини становить
2-7 днів, але він може скорочуватись до 1 дня і навіть кількох годин або
продовжуватися до 12 днів.
Сприйнятливість людини до скарлатини досить
висока. Стрептококи стійкі в зовнішньому середовищі, зберігають життєздатність
від декількох днів до декількох тижнів.
Симптоми захворювання проявляються досить
швидко, буквально за першу добу – висока температура, головний біль,
з’являється біль у горлі під час ковтання,
втрата апетиту, млявість, біль в животі, блювання. Вже протягом 1-2-го
дня з'являється дрібний висип на шкірі. Він найчастіше локалізується
на обличчі (носо-губний трикутник блідий), шиї, згинах кінцівок, збоку живота,
на грудях і внутрішній поверхні стегон, а через кілька днів (від 2 до 7)
починається великопластинчасте злущення шкіри – типове для скарлатини. Цей
висип супроводжується сильним свербінням, тому багато хто сприймає його як
алергічну реакцію на ліки, харчову алергію. Спостерігають яскраву гіперемію
слизової оболонки глотки і м’якого
піднебіння («палаюча ангіна», «пожежа у зіві») з чіткою межею м’якого і
твердого піднебіння, а також язика, який стає яскраво-червоним (синюшним),
нагадуючи ягоду малини – симптом малинового язика. У розпалі хвороби
виявляється збільшення печінки, при
тяжких формах – і селезінки а також зміни з боку серця вперше описані
Н.Ф.Філатовим під назвою скарлатинового серця.
Протягом 14-22 днів людина остаточно одужує.
Дієвим методом лікування даної хвороби є
антибактеріальна (анти стрептококова) терапія, проте лише лікар повинен їх
призначати. Специфічна профілактика скарлатини ще не розроблена. Попередження
поширення захворюваності скарлатиною досягається неухильним дотриманням
санітарно-протиепідемічного режиму в дитячих закладах та правил прийому дітей у
колективи після тривалої відсутності:
-
раціональне наповнення груп;
-
дотримання групової ізоляції;
-
проведення щоденного ранкового прийому дітей, який передбачає недопущення в
колектив осіб з проявами гострих респіраторних вірусних інфекцій. Виявлених
хворих ізолюють від колективу на 12
днів;
-
перехворілих дітей на скарлатину допускають у колективи через 22
дні від початку захворювання;
-
якісне вологе прибирання із застосуванням миючих та дезінфікуючих засобів, які
повинні бути зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації
(перереєстрації) дезінфекційних засобів затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 3 липня 2006 року
№ 908; провітрювання приміщень, миття посуду та іграшок;
-
неухильне дотримання правил особистої гігієни.
Буське
районне лабораторне відділення
Бродівського
МРВ ДУ «ЛОЛЦ МОЗ України»
0 коментарі:
Дописати коментар