ДОКИ ДЕРЖАВА ДУШИТИМЕ УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС?

На останньому ІІ пленарному засіданні ІІІ сесії Буської районної ради VІІ скликання підприємці Буського району підняли болюче питання попередньої оплати за енергоносії. Тобто підприємці грошей ще не заробили, а у них вимагають наперед подати ліміт електроенергії, який вони ще не використали і попередньо за це заплатити. Обурило підприємців і проведення повірки приладів обліку за їх гроші. Голова Буської районної ради взяв на себе обов’язок вивчити дане питання і скерувати звернення у відповідні органи.

Публікуємо звернення голови Буської районної ради Богдана Глови до Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Кабінету Міністрів України, Антимонопольного комітету України та Генеральної прокуратури України:

- На адресу районної ради останнім часом надходять численні звернення від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які просять допомоги щодо перегляду нормативно-правових актів в частині 100% попередньої оплати заявленого обсягу електричної енергії на наступний розрахунковий період. У своїх зверненнях підприємці справедливо скаржаться на те, що  кого із них  не добили нові податки та збори, того, вочевидь, знищать або захмарні тарифи на комунальні послуги, або кабальні умови надання цих послуг, безальтернативно нав’язані енергопостачальними компаніями-монополістами, які, користуючись винятковим становищем, мотивуючи такі свої дії «турботою про краще обслуговування, покращення якості, безперебійне постачання» і т.д., роблять мільйони українців заручниками своєї ненажерливості і витрясають із дрібного бізнесу останні копійки.

Таку турботу держави про добробут монополістів - енергопостачальників можна було б ще якось виправдати чи зрозуміти, якщо б такі компанії були державними. Однак усі вони перебувають у приватній власності, а тому вимагання авансових платежів задля вирішення приватним підприємством-монополістом своїх внутрішніх проблем за рахунок споживачів (санкціоноване уповноваженими державними органами) є абсолютно незрозумілим. При цьому, компанії-монополісти роблять це абсолютно безкарно, бо ж ані НКРЕКП, ані Антимонопольний комітет, які мають контролювати діяльність таких компаній, намагаються не реагувати на скарги юридичних осіб чи підприємців.

Для підприємців, у першу чергу дрібних, стовідсоткові авансові платежі, тим паче зараз – як вирок, адже віддаючи чималі гроші за ще неспожиту електроенергію, вони втрачають такі вкрай потрібні обігові кошти, які, до речі, ще потрібно заробити. Звісно, на папері вимога енергопостачальних компаній платити за послуги наперед є цілком законною, адже підприємці, підписуючи угоди, погодилися на такі умови. Але ж їм просто не залишили вибору – або так, або ніяк, компанії ж бо у нас монополісти, відтак альтернативи – ніякої.  Через це, на даний час, встановленні та діють такі умови реалізації товару, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку.

Із схеми, запровадженої монополістами - обленерго випливає, що підприємство чи підприємець має сплатити наперед кошти за товар (електроенергію), який отримає у майбутньому. В свою чергу суб’єкти господарювання, особливо ті які мають великі виробничі потужності і сплачують тисячі гривень за не спожиту електроенергію, могли б отримувати значні відсотки, якщо б поклали ці авансові платежі на депозитний рахунок в банківській установі (тимчасове користування), а отримані відсотки могли б використовувати для покриття інфляційних процесів та інших платежів.

Через прийняття урядом «реформаторів» Азарова-Януковича відповідних нормативно-правових актів щодо «планового платежу» і бездіяльністю теперішнього уряду, з обігових коштів суб’єктів господарювання щомісячно виводяться значні суми, за рахунок яких суттєво підвищується прибутковість бізнесу компаній монополістів – обленерго.

Для нас дивно та незрозуміло, чому свої внутрішні проблеми монополіст – обленерго вирішує за рахунок споживачів. І робить це абсолютно безкарно, бо ж ані НКРЕКП, ані Антимонопольний комітет України, які мають контролювати діяльність таких компаній, ніяк не реагують на скарги суб’єктів господарювання.

Також викликають занепокоєння інші схеми, які розроблені конкретно під власників обленерго та продовжують діяти надалі. Це, зокрема, стосується наступного:

·        власник електроустановок, побудованих за свої власні кошти, не маючи по тій чи іншій причині можливості їх самостійно обслуговувати, зобов’язаний безкоштовно передати на баланс обленерго трансформаторні  підстанції, лінії електропередач і т.д. При цьому, іноді вартість майна складає сотні тисяч гривень. Через це обленерго, за рахунок споживачів, безоплатно отримує майно, з якого отримує прибуток, не даючи жодних пільг споживачам електроенергії

·        справляння обленерго плати за видачу технічних умов на проектування електроустановок, які мали б видаватися безкоштовно.

·        у разі виникнення потреби в збільшенні потужностей споживання, незалежно від величини такого збільшення, обленерго вимагає знову розробити проектну документацію та сплатити  певну, визначену ним суму  з розрахунку за кожну замовлену кіловат/годину.

На нашу думку, зазначені джерела збагачення та здирництва повинні бути нарешті скасовані, а уряд - чітко сказати суб’єктам господарювання - товаровиробникам, хто для кого: обленерго для товаровиробника чи товаровиробник для обленерго.

Тим більше, що відповідно до абзацу восьмого статті 5 Закону України «Про електроенергетику» державна політика в електроенергетиці базується, серед іншого, на принципі забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії.

Також, від ряду фізичних осіб - підприємців надходять звернення з приводу вимагання обленерго оплати за періодичну повірку приладів обліку електричної енергії.

Монополіст  - обленерго обґрунтовує свою позицію пунктом 3.24 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ  31.07.1996 року № 28, за якою планова повірка розрахункових засобів обліку має здійснюватись за рахунок власників цих засобів обліку в терміни, встановлені нормативними документами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання відповідно до договору. Тобто, що власниками лічильників є підприємці і саме вони мають оплачувати  періодичну повірку таких приладів.

Поряд з цим, відповідно до частин 3, 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у редакції, що діє з 01.01.2016 року, суб’єкти господарювання зобов’язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Однак, вже третій місяць, через бездіяльність НКРЕКП та ігнорування нею вимог закону «Про метрологію та метрологічну діяльність», обленерго, за рахунок коштів споживачів продовжують «з повітря» отримувати прибутки.

З часу проголошення незалежності України, у нас проводяться реформи. Енергетика – не виняток. Локомотивом змін у енергетиці є законодавче поле, яке регулює взаємовідносини держави, гравців енергоринку та споживачів. Лише реформи у законодавчій сфері гарантують успішний розвиток вітчизняної енергетики: появу інвестицій, реконструкцію та вдосконалення виробничих потужностей.  Ставка нарешті повинна бути зроблена на принципову зміну системи управління в енергетиці з акцентом на те, що ця галузь повинна бути максимально деполітизована і деолігархізована.

Адже інвестори не можуть вірити тій країні, в якій в енергетиці коїться незрозуміло що. Це один з найважливіших елементів інвестиційного клімату. Інвестор повинен спокійно прийти і інвестувати в будь-який бізнес, знаючи, що енергетика підтримає його прагнення тут щось виробляти.

З часу Революції Гідності пройшло вже два роки. Однак до сьогодні  суспільство, на жаль, не відчуло ні суттєвих позитивних змін, ні бажання робити ці зміни. Через це напрошується логічне запитання - хто в пріоритеті для цієї, ніби «народної» влади  - людина та її права, чи олігархи та їх майнові інтереси?

З огляду на вищевикладене, враховуючи доручення депутатського корпусу, відповідно до Вашої компетенції, наполегливо просимо:

1.       Забезпечити демонополізацію ринку електроенергії та створення дієвого та незалежного регулятора, який стане запорукою формування вільних прозорих енергетичних ринків та їх стабільного функціонування;

2.       Забезпечити внесення змін у Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1996 р. № 28 в частині надання пільгового режиму в оплаті електричної енергії, а саме скасування лімітування та попередньої оплати юридичними особами та фізичними особами – підприємцями;

3.       Дати правову оцінку правомірності та відповідності антимонопольному законодавству та нормативним документам договорів на попередню оплату споживання електроенергії та додатків до них, які ПАТ «Львівобленерго» укладає з суб’єктами господарювання;

4.       Роз’яснити хто є власником засобів обліку електроенергії, які встановлені у суб’єктів господарювання – юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців та за чий рахунок має проводитися періодична повірка таких засобів вимірювання.