Війна за землю на Бущині: чому скандальна фірма з Радехівщини претендує на надбужанські землі?

Сьогодні реальними власниками є найбільші орендарі – агрохолдинги. Працюючи лише на власний прибуток, без огляду на майбутнє Української Держави, керівники агрохолдингів сьогодні є злочинцями в аграрному бізнесі. До прикладу, власники паїв та місцеві фермери у Буському районі скаржаться, що великий агрохолдинг на Львівщині обманює людей, самовільно захоплює землі, проводить земельні оборудки та перешкоджає місцевим фермерам в їхній роботі. 

   Як бачимо, зараз відбувається монополізація аграрного ринку в руках агрохолдингів, що унеможливлює розвиток малих та середніх фермерських господарств, знищує конкуренцію, яка є основою ринкової економіки розвинутих країн. Концентрування великої кількості земель в одних руках – це зловживання щодо оплати вартості паїв пайовикам, маніпулювання ціновою політикою. До того ж, агрохолдинги перешкоджають оформленню оренди на землю звичайним фермерам.. Малому та середньому фермерському господарству надзвичайно складно розширити свої площі за рахунок пайовиків агрохолдингів – і через разові виплати пайовикам, і через відмову у виділенні пайовикам в натурі їхніх земельних паїв. Поширена практика сьогодні на місцях: при бажанні фермера орендувати землю – відразу підвищується відсоток на орендну плату (5-7%), який є легким для агрохолдингів, але непосильним для фермерських господарств.

   По-друге, агрохолдинги призводять до виснаження земель, вирощуючи високоліквідні культури (як то, соняшникове насіння) без дотримання правильних технологій (сівозмін). Проїдьте по землям агрохолдингів і подивіться, як там два роки підряд сіють соняшник, який виснажує землю на 5-7 років (!). Питання: а як же агрохолдинги вирощують культури в такому разі? Відповідь: хімія нам допоможе! Тобто, виснажуючи земельні ресурси, великі орендарі до того всього ще й «нашпиговують» землю хімікатами. Звісно, збільшення власного прибутку – передусім! І байдуже що буде за 5 років – оренда закінчиться, хай власники землі самі морочаться, що з нею робити.

   По-третє, українські агрохолдинги – інтегрована структура (чого немає у практиці розвинутих країн), що включає в себе одночасно і виробництво, і переробку, й експорт аграрної продукції. Через це втрачається можливість створення додаткової вартості та нових робочих місць у переробній галузі. Знову ж таки, байдуже, що неправильно використовуються ресурси – головне власний прибуток!

   Нарешті, агрохолдинги виступають і політичними гравцями, намагаючись «перекроїти» українську економіку «під себе». Вибори на місцях проходять під їхнім пильним наглядом. Вони намагаються привести до влади «свого» голову, щоб потім мати безперешкодний доступ до земель, якими розпоряджатиметься громада. Великий аграрний бізнес постійно втручався і втручається у виборчий процес. При чому порушуючи будь-які демократичні норми. Голови місцевих філій чинять тиск на громаду, забороняючи підтримувати будь-яку іншу політичну партію та регламентуючи правила проведення виборів. Можна сказати, що місцева філія агрохолдингу виступає в якості такого собі рабовласником, що вважає себе не лише орендарем землі, а й власником життя територіальної громади. А це підриває розвиток малого та середнього фермерства, що є основою економіки територіальної громади.

   Приміром, мешканці села Мармузовичі (Андріївка) у Буському районі підписуються під кожним вищесказаним словом, бо пересвідчились, що їхній сільський голова не про село і людей дбає, а за власний бізнес. 

  Вчора, у приміщенні Народного дому села Андріївка (Мармузовичі) мала відбутись зустріч пайовиків села зі надбужанським фермером, засновником ТОВ «Стир-Агротех» Миколою Микитином, який, до слова, на території Гутисько-Тур'янської сільської ради має в оренді землі, і вперше вирішив зайти на територію Андріївської сільської ради, щоб розповісти про свою пропозицію співпраці. 

  Однак зустріч, яка планувалась у приміщенні Народного дому, що стоїть пусткою, була заледве не зірвана, бо, дивним збігом обставин, в цей час назначеної зустрічі, заклад культури був зачинений (хоча неділя - це робочий день для працівників), а на вікні закладу була причеплена записка про те, що в цей день керівниця закладу поїхала на репетицію. «Куди поїхала? І коли буде?», – про це ні слова. Відтак старші мешканці села були змушені зібратись на сходах закладу, щоб поговорити з фермером. Поки збирались люди, ми почули чимало критики з приводу діяльності завідуючої закладу та сільського голови, які, як стверджують мешканці села, нічого не роблять, лише вміють зарплату брати.

   «Клуб стоїть пусткою, останній концерт тут був до Дня Матері, за що завідуюча отримує гроші, невідомо. А діяльність сільського голови взагалі не піддається критиці. Це чоловік, який дбає лише за власний бізнес, а не за добробут села, - поскаржилась місцева мешканка журналістам. – Жодного звіту про його роботу ми не чули за останні роки. Ганьба!».

   Інші мешканці села напряму сказали, що все це було сплановано заздалегідь і до того причетний голова сільської ради, який нібито куплений представниками великої агрофірми ПП «Західний Буг».

  «Наше село залишається без освітлення і доріг, а він власний бізнес розвиває. Він лобіст цієї агрокомпанії!», - вигукнув мешканець села. 

  На зустріч мала прийти і землевпорядник сільської ради, але як стало відомо, її відсутність була з поважних причин. Однак на схід пайовиків прийшов один із представників ПП «Західний Буг», який поводився досить агресивно і вживав нецензурну лексику, що виглядало вкрай не культурно, як для представника такої агрофірми, що позиціонує себе із європейськими цінностями.

   Про те, як відбирають землі у фермерів в надбужанській глибинці і до яких методів вдаються конкуренти розповів нам фермер, засновник ТОВ «Стир-Агротех» Микола Микитин:

- Я фермер, який зареєстрував своє підприємство у 2016 році для того, щоб працювати на надбужанській землі, із мешканцями Гутисько-Тур’янської сільської ради. І наше бажання – це жити життям нашого села, щоб вникати у проблеми села, допомагати людям, розбудовувати села, що вимирають. І ми зареєстрували підприємство, аби брати паї, ті, які, на даний час, вже закінчуються договори із фірмою «Західний Буг», бо люди самі вирішують з ким їм оформляти договори. І до мене звернувшись мешканці села із таким проханням я прийняв рішення брати у людей паї, щоб у подальшому використовувати їх, виплачуючи гідну орендну плату людям, щоб  із цього був пожиток не тільки  для тих, хто користується цієї землею, але й тих бідних людей, які до того часу отримували мізерну  плату, і не дотримували свої кошти за ці землі, а більше того, багато земель, які до того використовували фірми, були великі агрохолдинги, такі як «Західний Буг». Вони використовували їх у незаконному порядку, не платили орендну плату, тому що були не переоформленні, це були паї  померлих, їх біля 300 гектарів, це тільки в нашій сільській раді, і «Західний Буг» більше 10 років використовував ці паї, не плативши за це людям ні копійки. Коли ми стикнулись із цієї проблемою, почали шукати  спадкоємців, вияснилось що всі ці спадкоємці землі, їхні предки знаходяться, тому ми відповідно почали із ними оформляти договори. Почали самі шукати спадкоємців, ходити по домівках людей, збирати відповідні довідки, допомагати документально переоформити документи через суди, це звичайно трошки затягує процес фінансовий, але ми всі видатки взяли на себе. Відповідно коли ми почали це роботи, фірма ПП «Західний Буг» побачивши, що ми проводимо в порядок документи, почали аналогічно таке робити. І це добре, адже документи мають бути приведені в правове поле. Із 3%, які платив «Західний Буг», ми підняли до 12%, це при тому, що платимо податки. ПП «Західний Буг» мав це почати роботи ще 10 років тому, а не зараз в силу конкуренції. Мене це, як депутата районної ради та фермера, дуже засмучує, тому що раніше коли не було конкуренції, вони собі добровільно користувались землями людей, набивавши кишені, збагачувались, нічого при цьому не плативши в державну казну. Зараз вже не той час. Прийшла конкуренція і вони почали розуміти, що потрібно діяти юридично. Ми фірма, які тільки починає і є ще доволі слабенькі, тому не можемо так,  як це вони обіцяти людям всякі різні винагороди (ходять по хатах і пропонують по тисячі гривень похилим людям за підписання з ними договорів), щоб перешкодити нашій діяльності. Ми стараємось теж людям щось віддячити, допомагаємо старожилам із технікою на полях, по господарству.

  Коли ми звернулися до них, щоб вони нам не перешкоджали на надбужанській землі, вони відповіли нам, «що їм 20-30 млн грн. викинути для того, щоб нас задушити - це їм легко вдасться». А така фірма як ТОВ «Стир-Агротех» є на знищення. Це було навіть заявлено зі слів представника «Західного Бугу» Юрія Однорога і підтверджено листом, подано до районної адміністрації, також було вручено начальнику Нацполіції у Буському районі, що таку маленьку фірму як ТОВ «Стир-Агротех» вони задавлять. Відповідно з нами вони не хочуть ніяких вести переговорів, лише перешкоджають нам у роботі різними методами. А ми розуміємо, що так, як в даний час користуючись паями вони мають багато зареєстрованих, і ми вже маємо людей ті, які нам довірили, зареєстрували ми вже частину тих договорів, частина є на реєстрації, тому потрібно сідати за стіл переговорів та домовлятись, щоб не робити на зло одне одному, а працювати. Щоб мати змогу нам засіяти, бо вони це вже зробили. Коли вони засівали, ми їм не перешкоджали, а просили сісти за стіл переговорів. Вони це зігнорували, лишивши частину полів необробленими і коли ми зайшли із придбаною технікою спробувати чи готова вона до посівної роботи, вони відразу виставили свою охорону і почали нам перешкоджати. Такими діями вони заблокували нам техніку, тримавши нас в заручниках більше 24 години. Під час блокування їхніми автомобілями нашої техніки, з’ясувалось, що хтось із їхніх представників «Західного Бугу» насипали в задню пробку трансмісії коробки передач трактора більше кілограма солі. Сам трактор не є із дешевих. Його вартість складає  100 тисяч доларів, такими своїми діями вони майже знищили коробку. Я не розумію таких методів поведінки. Навіть у 90-ті роки люди не завжди вдавались до таких дій, як сьогодні представники цієї компанії. Ті часи мали давно вже минутись, ми ж європейська цивілізована країна, яка прагне до Європи, а Європа побачивши такі методи підходу, не захоче мати із нами нічого спільного.

   Скажу, що я проживав за кордоном 13 років, я навчений жити чесно, платити податки, користуватись землею, яка є офіційно зареєстрована. А люди, які використовували роками ці земельні ділянки, які не платили за паї померлих, навіть наявним спадкоємцям, бо вони не хотіли їх шукати, бо їм так вигідно. А зараз перешкоджають нам будь-якими методами, не дають нам зайти в поля, мотивуючи це тим, що вони мають право користуватись надалі землями, бо вони були першими за нас. Я не розумію, чому вони мають право, якщо вони навіть не мають жодного відношення до нашого села? Чому якась фірма з Радехівського району претендує на землі Гутисько-Турянської сільської ради? Ми народились на свої землі і хочемо працювати на ній, щоб мати змогу допомагати своїм людям. Більше 10 років заробивши грошей в США, ми повернулись, щоб працювати на власній землі. Я не розумію, чому вони мають право користуватись цією землею, яка ще в даний час також в процесі реєстрації, тому що не можливо за один день зареєструвати договір, який є спадкоємець, особа, якої батьки вже померли, це процес займає від 2 до 6 місяців, інколи і більше. І ми маємо таких договорів понад 200. І вони нам перешкоджають кажучи, що ці договорами, які із нами підписані людьми, ми не маємо право ними користуватись, а лише вони. Тому що вони тут були раніше. Вони користуються поняттями попередньої влади: жити заради власного збагачення! 

 Я б дуже просив владу втрутитись у ці процеси, тому що ми, як мале підприємство, не зможемо протистояти такій великій фірмі, яка заявляє, що може дати 10-20 млн для знищення малого фермерського господарства в Буському районі, насипаючи сіль у трактор, чи як в інших господарствах порізати в культиваторі колеса.

  Нагадаємо, що у жовтні минулого року, Слідчий суддя Галицького районного суду Львова наклав арешт на майже 628 га земель запасу та земельних паїв померлих громадян у Львівській області, позбавивши ПП «Західний Буг» права на їх відчуження, розпорядження та використання. Про це стало відомо з ухвали суду від 17 жовтня.

   Арешт наклали в рамках кримінального провадження № 12017140000000726, яке 14 вересня цього року  зареєстрували в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 ККУ (самовільне зайняття земельної ділянки).

   Арештували землю на території Буського та Сокальського районів області, оскільки поліція підозрює службових осіб ПП «Західний Буг» у самовільному використанні для сільськогосподарських потреб цих земель у 2016-2017 роках:

– 70,9547 га земельних паїв померлих громадян на території Боложинівської сільради,

– 276,7554 га земельних паїв померлих громадян на території Турянської сільради,

– 9,4088 га земельних паїв померлих громадян на території Красненської селищної ради,

– 149,2 га земель запасу на території Карівської сільради,

– 93,71 га земельних паїв померлих громадян та 27,9 га земель запасу на території Стенятинської сільради.

   Згідно інформації з відділів держгеокадастру у Буському та Сокальському районах Львівської області, договори оренди земель сільськогосподарського призначення з ПП «Західний Буг» на території усіх вище перелічених сільських рад не укладались.

   Власниками ПП «Західний Буг» є Юрій Гладун (30%), Оксана Друль (30%), Валерій Овчарук (30%) та Віталій Сікорський (10%).

   Це вже друга спроба поліції арештувати майно компанії. Перше клопотання було подано 17 жовтня 2017 року та задоволено тим самим слідчим суддею Галицького районного суду. Проте 28 листопада колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області скасувала ухвалу про арешт та повернула її слідчому на доопрацювання через недотримання вимог процесуального кодексу. На думку суддів апеляційного суду, клопотання про арешт було подано з низкою порушень.

   Цього разу слідчі усунули порушення та наклали арешт на земельні ділянки, які ПП «Західний Буг» орендувало на території п’яти сільських рад у Буському та Сокальському районах області.