Свавілля по-«прокурорськи» чи черговий спосіб «замилити очі» громадськості?

Неабиякого резонансу набула подія, пов’язана із загибеллю учасника АТО на озері у Красному. Однак, окрім інформації про те, що відкрите кримінальне провадження було закрите і прокурор не міг перевірити законності такого рішення через знаходження кримінального провадження у Слідчому управлінні Нацполіції Львівської області, громадськість так і не отримала на це відповіді. Це прокурором Радехівської місцевої прокуратури було повідомлено на сесії Буської районної ради ще в жовтні 2017 року та висвітлено 13.10.2017 року на Буському медіа порталі.

   Висвітлю свою думку про те, як замилюють людям очі протягом тривалого часу, адже напевно таки районна рада вкотре, і напевно скоро, захоче дізнатися про результати так званих розслідувань. Детальніше розповім про ситуацію щодо Куткірської та Красненської сільрад, оскільки епопея щодо колишніх голів набрала шалених обертів, а інші факти, з приводу яких, за словами прокурора, ведеться розслідування, так і залишаються фактами, ситуація навколо них завмерла.

   Не хочу своїми словами розписувати виступ прокурора, висвітлений 13.10.2017 року на Буському Медіа Порталі, краще процитую:

   «…Отже, прокуратурою встановлено низку порушень вимог чинного законодавства при отриманні і здійсненні права користування земельними ділянками. Зокрема відомо, що водний об’єкт, який розташований на територіях Буської міської ради, Красненської селищної ради та Куткірської сільської ради загальною площею 120 га використовується ПрАТ “Львівський обласний виробничий рибний комбінат».

   Частина цього ставка і земельної ділянки надана цьому суб’єкту господарювання на правах договору оренди Буською міською радою.  Дві інші частини водного об’єкта – Красненською селищною та Куткірською сільською радами надані у постійне користування.

    Щодо укладеного договору оренди нами було встановлено, що всупереч вимогам чинного законодавства не проведена нормативно-грошова оцінка земельної ділянки і відповідно орендна плата не відповідає вимогам діючого законодавства у зв’язку з чим,  Радехівською місцевою прокуратурою  підготовлено і подано до Господарського суду Львівської області позовну заяву про розірвання цього договору оренди. Позовна заява перебуває на розгляді у Господарському суді і кінцеве процесуальне рішення по цьому судом ще не вирішено.

    Що стосується Державних актів на право постійного користування земельними ділянками, які належать Куткірській і Красненській радам, то правоохоронними органами здобуто достатньо відомостей, які дають підставу вважати, що ці акти можуть бути нечинними або підробленими. Про це зокрема свідчить той факт, що їх було зареєстровано 30.12.2001 року, а це був календарний день неділя (вихідний день). А з наступного дня припиняло свою чинність положення Земельного кодексу України, який в принципі допускав право постійного користування земельною ділянкою приватним суб’єктом господарювання. Таким чином це дає підстави вважати, що були певні причини порушення законодавства по видачі, перереєстрації документів, у зв'язку з чим органами досудового розслідування розпочато розслідування за фактом можливого підроблення документів за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 Кримінального кодексу України…».

    Врешті невідомо, немає можливості, триває. Такою була доповідь прокурора, процитована на сайті Буського медіа порталу.

     Отже, щодо договору оренди земельної ділянки між Буською міською радою та ПрАТ “Львівський обласний виробничий рибний комбінат”, то господарськими судами першої та апеляційної інстанцій області прийнято рішення про відмову у задоволенні позову прокурора у зв’язку із спливом строків давності звернення до суду, адже спірний договір, на момент розгляду справи, укладено більш ніж 13 років тому (справа № 914/1709/17, рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2017 року, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 року). І тут суди праві.

   В даному випадку договір залишився чинним, а термін оренди становить 25 років. Хто за цим стоїть, і хто довів до такої ситуації, здогадуйтеся самі.

   Що ж тоді має зробити прокуратура, щоб скасувати Державні акти на право постійного користування землею, видані ще в грудні 2001 року. Тут також терміни давності спливли і минуло не 13, а 17 років.  

    А зробили от що! Таким кричущим свавіллям прокуратури, спробою прикрити бездіяльність своїх попередників, а може і умисні їх дії, стали факти вдруге, наголошу, що вдруге, притягнути до кримінальної відповідальності колишніх голів Красненської та Куткірської сільрад, які обіймали посади в 2001 році. Вважаю, що це відбувається не просто так, бо громада району добре знає якості деяких колишніх і теперішніх посадових осіб району, і не тільки, та керівників певних установ і підприємств, їх зв’язки між собою та взаємовідношення, тих, хто обіймав керівні посади ще на початку 2000-х років.  

    Не писав би цього тексту, якби на початку червня місяця поточного року не дізнався про надходження на адресу екс-голів Красненської та Куткірської сільрад повісток про виклик до Буського відділення поліції Кам’янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, підписаних теперішнім начальником слідчого відділення, про виклик як свідків у кримінальному провадженні №12017140170000572, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Зазначу, що процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює все та ж прокуратура.

   Зауважу, що кримінальне провадження зареєстроване в день, коли прокурор доповідав перед депутатами на сесії Буської районної ради.  

   Епопея, екс-голови Куткірської сільської ради наразі завершилася двома відвідуваннями керівника слідчого відділення за надісланими повістками. Можливо через присутність правника на цих зустрічах такі виклики наразі припинилися.

   А от з екс-керівником Красненської селищної ради ситуація закрутилася гостріше.

   Так, 01.06.2018 року його було викликано до начальника слідчого відділу Буського відділення поліції повісткою, яка була підписана ним особисто, як свідка.

  По прибуттю до Буського ВП в ході розмови з керівником слідчих йому було роз’яснено, що він підозрюється у складанні завідомо неправдивого документу, а саме Державного акту на право постійного користування землею, виданого ВАТ «Львівський обласний виробничо рибний комбінат», що мало місце ще в грудні 2001 року. Також керівник слідчих повідомив, і акцентував на цьому особливу увагу, що у цьому випадку кримінальне провадження беззаперечно буде закрито судом за спливом строків давності і це не призведе для екс-голови селищної ради до жодних правових наслідків, та мотивував це необхідністю поновлення якихось строків.

   Після цього, на прохання керівника слідчого відділення, вони прослідували до Радехівської місцевої прокуратури, де в приміщенні прокуратури, надавши аналогічні пояснення, екс-голові вручили повідомлення про підозру, датоване 01.06.2018 року, яке він, в силу похилого віку, хворобливого стану, необізнаності у законодавстві та обіцянок  відсутності будь-яких правових наслідків, підписав.

  Зауважу, що дане повідомлення було вручене в приміщенні прокуратури по вул. Львівська, 6 в м. Буськ, прокурором. Хочу наголосити, що на цьому документі був відсутній підпис слідчого, якому було доручено вручити таке повідомлення.

   За декілька днів, а саме 07.06.2018 року, до екс-голови Красного знову зателефонував керівник слідчого відділення та сказав, що приїде до нього додому. На заперечення про погане самопочуття екс-голови він не реагував і наполягав на приїзді. За деякий час, в супроводі екіпажу патрульної поліції, він все ж таки приїхав до нього додому. При цьому керівник слідчих наполягав на тому, щоб екс-голова отримав ще один документ. В такій ситуації йому вдруге було вручено ще одне повідомлення про підозру, датоване вже 07.06.2018 року, яке містило більш розписану описову частину і вже було підписане слідчим та тим же прокурором, яке у такій обстановці він вимушений був також підписати та отримати.

   Зі змісту обох повідомлень про підозру відомо, що його підозрюють у тому, що він будучи службовою особою – Красненським селищним головою, на підставі завідомо неправдивого рішення Красненської селищної ради 20 сесії 3 скликання від 10.12.2001 року «Про затвердження технічної документації на виготовлення Державного акту на право постійного користування землею ВАТ «Львівоблрибкомбінат», склав та видав ВАТ «Львівському обласному виробничо рибному комбінату» завідомо неправдивий Державний акт на право постійного користування землею ВАТ «Львівоблрибкомбінат» серії ІІ-ЛВ  № 004504/120 від 30.12.2001 року, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене     ч. 1 ст. 366 КК України.

  Зауважу, що обидва документи мають однакову назву, та посилання на відповідні статті КПК України, як на підставу виготовлення такого процесуального документу.

    Намагання пояснити, що за це екс-голова вже був притягнутий до кримінальної відповідальності ще в 2003 році, ніхто до уваги не брав.

  Ви запитаєте, в чому полягає свавілля? Поясню!

   Вироком Буського районного суду Львівської області від 29.12.2001 року екс-голова Красного був засуджений за ч. 1 ст. 366 КК України і звільнений від покарання на підставі Закону України «Про амністію» від 15.07.2003 року.

  Засуджений, зокрема, за видачу Державного акту на право постійного користування землею ВАТ «Львівоблрибкомбінат».

  У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України, коли існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню, слідчий та прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження.

   ТОДІ ЧОМУ ЙОГО ВДРУГЕ ПРИТЯГУЮТЬ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ОДНЕ І ТЕЖ ДІЯННЯ?  

   Зазначена ситуація, звісно ж, оскаржена до суду в порядку ст. 303 КПК України.

  Вочевидь, аналогічна історія чекає і на екс-голову Куткірської сільської ради.

   А як же дотримання Законів!!!!

   Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться, заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення.

  Дана позиція закріплена і в ст. 61 Конституції України, яка є нормою прямої дії і Законом найвищої юридичної сили.

   Статтею 19 КПК України передбачено, що ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Кримінальне провадження підлягає негайному закриттю, якщо стане відомо, що по тому самому обвинуваченню існує вирок суду, який набрав законної сили.  

   Даний принцип закріплений і у міжнародно-правових зобов'язаннях, які взяла на себе Україна, що містяться у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, а саме «жодна людина не повинна вдруге бути судимою чи покараною за злочин, за який вона вже була остаточно засуджена чи виправдана у відповідності до закону та кримінально-процесуального права кожної країни» (п. 7 ст. 14); та Протоколі № 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: «жодна людина не може бути вдруге притягнута до відповідальності або покарана у кримінальному порядку судом однієї і тієї самої держави за злочин, за який вона вже була остаточно виправдана або засуджена відповідно до закону і кримінально-процесуального права цієї держави» (ст. 4).

   Як тоді зрозуміти дії слідства та прокуратури?

   Це небажання дотримуватись вимог законів? Покращити показники своєї роботи, вдруге скерувавши до суду справу щодо тієї ж особи за тим же фактом (суд і так закриє), бо неспроможні розслідувати інші злочини? Чи прикриття бездіяльності або «дій» своїх попередників, порушуючи при цьому ОСНОВОПОЛОЖНІ права громадян.

   А може це все ж таки замилювання очей громадськості району, бо хто згадає події 18-річної давнини. Багато хто вже спостерігає за цим просто з «того світу», та й перевірити цю інформацію можна було б тільки запитавши у них. Саме тому я не описую деталей подій видачі згаданих Державних актів і хто за цим стоїть, а лише теперішні. Не хочу ворушити минуле.

   І як висновок, читач, вислухавши, чи прочитавши цю розповідь, таки втратив інтерес до факту загибелі учасника АТО у водах Красненського озера, та й до факту спорудження дамби на річці Гологірка.

   Так, так!!! Забув про те, з чого ми почали.

   Саме цим і скористався прокурор, доповідаючи на сесії Буської районної ради перед депутатами про розслідування факту загибелі Героя України, який захищав наші землі, надаючи іншим права жити, а декому збагатитися. Саме у такий спосіб було відвернуто увагу депутатів та громадськості від резонансної події. А може прокуратура у незаконний спосіб хоче відновити можливість скасувати ці Державні акти, які видавались ВАТ «Львівоблрибкомбінат», щоб ніхто не зачепив діяльності попередників?  

  І хоча вдруге це питання піднімалося на сесії Районної ради 19.04.2018 року, як бачите і дотепер нічого не змінилося.  

   Скажіть тепер! Хто захистить права людини? Хто відповість за загибель? Чому винні не покарані? Чому за дії «власть имущих» відповідає пересічний законослухняний громадянин? Хто за цим стоїть і кому це вигідно?...

Микола С.
Від редакції: Даний матеріал відображає точку зору автора, а не редакції. Натомість редакція «Буського медіа портал» готова надати на сайті трибуну для висвітлення інших точок зору.