субота, 21 квітня 2018 р.

Буська районна рада, у четвер, на черговій 25-сесії VII-го скликання заслухала прокурора, підтримала мікропроекти, допомогла онкохворим, розпочала реформування медицини, потурбувала Верховну Раду України, Генеральну прокуратуру України, Міністерство внутрішніх справ України, НКРЕ КП, та вирішила ряд важливих питань. Детальніше, – у матеріалі.

   Отже, анонсована сесія Буської районної ради відбулась, як і передбачалось, 19 квітня під головуванням голови районної ради Богдана Глови. При розгляді 24-х питань порядку денного вирували емоції, проте 26 присутніх депутатів працювали плідно, наслідком чого стало прийняття усіх рішень порядку денного. Хоча дехто з депутатів все ж не зміг витримати до кінця порядку денного, оскільки через значну кількість запитань до виступаючих сесійне засідання в часі затягнулось.

Прокуратуру просять не гальмувати стан розслідування виявлених порушень на водоймі трьох сільських рад

  Чимало запитань лунало до керівника Радехівської місцевої прокуратури Миколи Друздюка. Зокрема голова райради Богдан Глова висловив стурбованість щодо стану розслідування виявлених порушень щодо орендованої ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» водойми загальною площею 120 га., яка знаходиться на території Буської міської, Красненської селищної та Куткірської сільської місцевих рад (відповідний лист голови райради до прокуратури був опублікований в Буському Медіа-порталі). На це прокурор відповів, що відкрите кримінальне провадження і деякі з порушень уже подані до суду, проте є проблема з строками позовної давності. Обурився голова райради і розміром орендної плати в сумі 3310 грн. Обговорювали також можливість знесення незаконних споруд на річці Гологірка біля цієї водойми. Прокурор повідомив, що на такі дії повинне бути рішення сільської ради (у даному випадку Куткірської). У своєму рішенні депутати Буської районної ради все таки рекомендували Радехівській місцевій прокуратурі посилити роботу з розслідування порушень щодо вищезгаданої орендованої ділянки Львівським обласним виробничим рибним комбінатом.

Бюджетні питання стали важливими на порядку денному
  На сесії підтримали депутати Програми фінансової підтримки Центру надання адміністративних послуг,  Програму підтримки ГО «Буська Спілка політв’язнів та репресованих України», Програму зайнятості населення Буського району, внесли зміни до Програми ведення містобудівного кадастру у Буському районі з метою покращення роботи цієї галузі.
  Проте основним питанням заради якого скликали сесію районної ради було бюджетне питання. У змінах до бюджету основним питанням було підтримати мікропроекти місцевого розвитку Буського району, які стали потенційними переможцями. На це з районного бюджету виділили як співфінансування 362 900 грн. Окрім цього вирішили співфінансувати соціально-важливий мікропроект в галузі медицини, який іде поза конкурсом. Зокрема Богдан Глова зазначив, що ці мікропроекти, які не пройшли по конкурсу, потрібно подавати по програмі державного та обласного соцеконому, додаткові гроші на яку обіцяють виділити з перевиконання відповідних бюджетів. Тому реальні підсумки по реалізації цих проектів можна підводити в кінці поточного року.
  Було прийнято рішення також співфінансувати ремонт доріг району, на що з районного бюджету бкло виділено 3 млн. грн. Як було наголошено, це повинно стати запорукою кращого фінансування ремонтів доріг Буського району як з обласного, так з державного бюджетів. На закупівлю комп’ютерів для лікарів сімейної медицини виділено 200 000 грн. На галузь освіти додатково виділено 85 000 грн. На освітлення с.Топорів проспівфінансовано 85 000 грн., надзвичайникам (для пожежних команд) додали 50 000 грн., ДЮСШ «Авангард» 75 000 грн. Допомогли і Асоціації інвалідів Буського району, футбольній команді «Мебус», яка представляє Буський район на рівні області та іншим. Зокрема 204 000 грн. виділи на матеріальні допомоги людям, щодо яких будуть проведені складні хірургічні операції згідно поданих документів та рішень профільних постійних комісій, переважно онкохворим. Найбільші суми виділяли дітям хворим на рак.
    Були підтверджені і чисельні субвенції надані районному бюджету з інших бюджетів, зокрема: 20 000 грн. на Кутівську ЗОШ, 75 000 грн. ДНЗ села Утішків, 275 000 грн. на інклюзивну освіту, 488 396 грн. на генплани. На дороги з обласного бюджету підтвердили субвенцію в обсязі 2 млн. грн. Тобто всього на сесії райради фігурувала сума на дороги 5 млн. грн. та інші…

Три поліклініки у районі стануть амбулаторіями загальної практики сімейної медицини
  Важливим питанням на сесії райради було і реформування галузі медицини, основною метою якого були відокремлення так званої «первинки». Для того, щоб на заключені угоди лікарів з пацієнтами поступали кошти, тобто гроші ішли за пацієнтом, було прийнято наступне рішення:
  Припинити діяльність комунального закладу Буської районної ради – Буська центральна районна лікарня, шляхом реорганізації (перетворення) в Комунальне некомерційне підприємство Буської районної ради «Буська центральна районна лікарня».
Створити комісію з реорганізації  Буської ЦРЛ та затвердити її склад, згідно з додатком 1.
Комісії з реорганізації  провести організаційно-правові заходи, передбачені чинним законодавством, а саме:
3.1. Встановити строк заявлення кредиторами своїх вимог до Буської ЦРЛ протягом 2 (двох) місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо її реорганізації;
3.2. Провести інвентаризацію майна Буської ЦРЛ;
3.3. За результатами проведеної роботи надати Буській районній раді передавальний акт для затвердження.
Визнати, що Комунальне некомерційне підприємство Буської районної ради «Буська центральна районна лікарня» є правонаступником майна, прав та обов’язків Буської ЦРЛ.
Погодити створення:
Буської амбулаторії загальної практики – сімейної медицини;
Красненської амбулаторії загальної практики – сімейної медицини;
Олеської амбулаторії загальної практики – сімейної медицини.
Головному лікарю Буської ЦРЛ Романюку Є.В.:
- подати документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Буської ЦРЛ;
- затвердити Положення про Буську, Красненську та Олеську амбулаторії загальної практики – сімейної медицини;
Рішення набирає чинності з 20.04.2018 року.
Контроль за виконанням даного рішення покласти на  постійну комісію районної ради  з питань праці, соціального захисту та охорони здоров`я населення  (М.Коропецький).

Депутати райради прийняли ряд важливих Звернень
   Окрім цього депутати затвердили присяжних для Буського районного суду, заслухали інформацію про роботу відділу у справах захисту прав споживачів, затвердили технічні документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за межами населених  пунктів Буського району та інше.
  Зокрема звернулись до Генерального прокурора України та Міністра внутрішніх справ України з приводу перевірки на предмет можливого перевищення повноважень працівниками поліції при ліквідації наметового містечка біля Верховної Ради України третього березня 2018 року, звернулись до НКРЕ КП з приводу запровадження так званих RAB-тарифів. Депутати зауважили, що схема, яка працює у світі, в реаліях України може дати збій, оскільки, на думку депутатів,  не зрозумілі механізми використання даних коштів.
     Вимагала Буська районна рада у Верховної ради України прийняти проект Закону України № 5670  «Про забезпечення функціонування української  мови як державної», напрацювати проект закону про зменшення впливу олігархів на українську політику та підняла проблему торгівлі з окупованими територіями.
  Загалом робота на сесії проходила плідно та конструктивно. Хоча і надалі є депутати, які нічим не цікавляться і не беруть участь ані в роботі сесії, ані в засіданнях постійних комісій. Як підсумки поточного року в Буській районній раді обіцяють надати списки прогульників за 2018 рік. 
Головна хранителька музею-заповідника «Олеський замок» Тетяна Сабодаш не пройшла атестацію і визнана профнепридатною. Інформацію про це підтвердив в коментарі Гал-інфо член правління Українського фонду культури Валерій Потюк.

     Нагадаємо, Тетяна Сабодаш понад сорок років працює в Олеському замку. У неї за плечима десятки років самовідданої роботи під керівництвом Бориса Возницького. У 2015 році Тетяна Сабодаш стала лауреатом Премії ім. Бориса Возницького.
    Як розповіла в коментарі Гал-інфо екс-директор Львівської національної галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька, на даний час теперішнім керівництвом Галереї прийнято рішення про передачу повноважень головного хранителя музею-заповідника «Олеський замок».
   "Зараз колосальні фонди "Олеського замку" приймає дівчина, яка тільки закінчила академію друкарства. Вона ніколи не працювали з такими речами. Вона не буде знати, що це за документи, що за твори мистецтва, чи це копія чи оригінал. Можна тільки здогадуватись для чого відбуваються такі речі.", - зокрема зазначила Лариса Разінкова-Возницька.
   Гал-інфо спробувало отримати коментар по даній ситуації в генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тараса Возняка, але він повідомив що перебуває на виставці в Одесі і не має змоги надати вичерпний коментар.

пʼятниця, 20 квітня 2018 р.


Вчора, депутати Буської районної ради від ВО «Свобода» закликали своїх колег підтримати звернення до Верховної Ради щодо Антиолігархічного пакета докорінних перетворень. Відповідне звернення зачитане депутатом райради Богданом Гринишиним було підтримане. Подаємо текст звернення:

   Звернення Буської районної ради до Верховної Ради України щодо ухвалення Антиолігархічного пакету докорінних перетворень
     Найбільші виклики, які сьогодні постали перед українцями, це – війна, корупція і тотальне зубожіння нації. Але найстрашніше – непевність у завтрашньому дні, тривога кожного українця за майбутнє дітей. Причиною цього є олігархія. По-перше, олігархія є основою системної корупції. Попри створення нових антикорупційних органів і задекларовану на найвищому рівні боротьбу з корупцією, її рівень лише зростає. Боротьба йде лише з окремими проявами корупції, а це не може розв’язати проблему системно. Бо не торкається її основи – олігархії, яка є зрощенням великого кримінального капіталу з державною владою. Адже саме олігархи залишаються головними акціонерами влади в Україні впродовж чверті століття. Це вони корумпують увесь державний апарат, за що отримують можливості за безцінь приватизовувати підприємства та творити приватні монополії, не платити податків і вивозити награбоване в офшори, «освоювати» державний бюджет через різноманітні тендери та дотації, обкладати українців непомірними тарифами та цінами за товари та послуги. По-друге, олігархія є причиною зубожіння українців. Падіння рівня життя тотальної більшості українців – це зовсім не «дешевий популізм», а доконаний математичний факт. У визискуваній олігархами Україні її громадяни мусять працювати за 190 євро на місяць, що є найнижчою чистою середньою зарплатнею в Європі. Ця сума у понад п’ять разів менша за середню зарплатню у крихітній непромисловій Естонії, яка одночасно з нами позбулася колгоспного совєцького ярма, майже в чотири рази менша за середню заробітну плату в Польщі, яка починала з нижчих порівняно з Україною стартових позицій на початку 90-х рр., і навіть менша, ніж у сусідніх Білорусі та Молдові. По-третє, олігархи є лютим ворогом середнього класу. Вони панічно бояться конкуренції, яка підриває їхню монополію як найшвидший спосіб отримання надприбутків. Олігархи прагнуть закріпачити українців, змусити націю працювати на себе запівдурно, але купувати – втридорога. Тому олігархія ніколи не дасть підняти голову середньому класу. Як наслідок, серед працьовитих українців є лише 3-5% реального середнього класу, а в розвинутих країнах – від 40 до 70%. По-четверте, олігархія зацікавлена у війні без кінця. Бо поки Нація воює, олігархи мародерствують. Вони гендлюють із країною-агресором та ведуть торгівлю на крові з окупованими територіями. Поки цивілізований світ впроваджує санкції, влада України... нарощує на 28% товарообіг із країною-агресором, а громадяни Московії, які включені до санкційних списків Європи та США, досі володіють третиною українських обленерго. Єдиний шлях подолати олігархію – це запровадити в життя Антиолігархічний пакет докорінних перетворень, майже всі законопроекти якого зареєстровані у Верховній Раді: 
1. Повернення капіталів з офшорів i ліквідація схем виведення грошей з України: - «Про денонсацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї» № 0001-1 від 02.12.2014; - «Про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, або тих, що мають пільговий режим оподаткування» № 1112 від 28.11.2014. 
2. Демонополізація та ліквідація олігархічної моделі економіки: - «Про ліквідацію приватних монополій» № 1109 від 28.11.2014. 
3. Заборона приватизації стратегічних підприємств: - «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного майна» (щодо мораторію на приватизацію державного майна до стабілізації ситуації у державі)» № 2424а від 21.07.2015. 
4. Деолігархізація енергетики та справедливі тарифи: - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення енергетичної безпеки України)» № 6341 від 11.04.2017; - «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо особливостей функціонування газорозподільної системи)» № 6583 від 12.06.2017; - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку використання природного газу, видобутого на території України» № 2408а від 17.07.2015. 
5. Земля ‒ власність нації: - «Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення» № 2906 від 19.05.2015. Ці законопроекти спрямовані на підрив самих основ олігархічного ладу в Україні. Необхідно якнайшвидше запустити цей процес, бо часу на бутафорні реформи вже немає – вікно можливостей для докорінних перетворень в Україні закривається, а наслідком залишення олігархів при владі може стати втрата держави.     Наголошуємо, що проведення реальної деолігархізації було однією з головних вимог Революції Гідності, а сьогодні є найпершим завданням від вашого працедавця – українського народу. Враховуючи вищевикладене, ми, депутати Буської районної ради, вимагаємо від Верховної Ради України негайно внести на розгляд та ухвалити Антиолігархічний пакет докорінних перетворень. Тільки таким шляхом ми витягнемо Україну з ями корупції, зубожіння та війни.

четвер, 19 квітня 2018 р.

Сьогодні на сесії Буської районної ради депутати підтримали звернення Львівської обласної організації профспілки працівників державних установ України від 13.04.2018 № 5670 (звернення додається) та звернутися до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія щодо обов’язкового розгляду і прийняття у цьому році проекту Закону України №5670-Д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Про ситуацію, що склалася щодо розгляду
і прийняття проекту Закону України № 5670 – Д
«Про забезпечення функціонування
 української мови як державної»

Утверджуймо рідну мову
   Влітку 2012 року,  тодішня Верховна Рада України, з відверто українофобською більшістю, яку складали представники «Партії регіонів»,  був прийнятий Закон «Про засади державної мовної політики», відомий як «Закон Ка – Ка» (Закон Ківалова – Колісниченка) двох українофобів – регіоналів. Загальновідомо, що приймався цей Закон регіоналами і комуністами з грубими порушеннями регламентних норм, з чисельними маніпуляціями і спеціально організованими бійками між депутатами.
   Що приніс горезвісний закон? Формально –  закон стверджував українську мову, як єдину державну. Проте в законі були закладені норми, які надавали широку можливість продовжувати активне зросійщення в Україні. Російська мова в «Законі Ка – Ка»  дістала статус  «регіональної», що надавало місцевим органам влади, на жаль, в немалій кількості регіонів проросійської, користуватися «регіональною» – російською на рівні з державною і при цьому витісняти її з усіх сфер суспільного життя.
  На протести з цього приводу влада не реагувала. Час збігав, мінялась політична ситуація в країні. Після Революції Гідності, втечі з України Президента і «регіоналів» Верховна Рада своєю Постановою, 23 лютого 2014 року скасувала цей ганебний «Закон Ка – Ка». Проте виконуючий обов’язки Президента України – п. О. Турчинов побоявся підписати цю постанову. Уже тоді офіційно Москва була готова ввести війська в Україну для захисту російськомовного населення від «українських фашистів». У скорому часі  був анексований Крим, організована під виглядом сепаратизму – російська агресія на Донбасі.
 Чотири роки пройшло з часу скасування Закону Ківалова – Колісниченка, непідписаного Постановою Верховної Ради, коли нарешті – 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України визнав цей Закон неконституційним і таким, що втратив чинність.
 Як позитив, слід відзначити, що за згадані чотири роки наші парламентарі зуміли прийняти ряд Законів, які суттєво посилили становище рідної мови на радіо, в кінематографі, державній службі, на телебаченні і в освіті. Але навіть найпростіший аналіз позиції української державної мови на телебаченні, як її ігнорують, в т. ч. Міністри, наприклад – Аваков, окремі народні депутати, підтверджують, що в Україні продовжується зросійщення, а тому те, що зроблено в сфері дезросійщення, явно замало. Потрібний додатковий новий Закон про відродження, віками жорстоко, з людськими жертвами, знищувану українську мову. Дуже прикро, але майже усі західні сусіди, особливо – угорці, вороже виступають проти повноцінного відродження української мови в українській державі. Але нам своє робить.
  Добре є те, що на сьогодні, після тривалих дискусій щодо декількох проектів законів «Про державну мову»  відбулася реєстрація громадського законопроекту під № 5670 – Д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Поставили підписи під цим законопроектом 76 народних депутатів.
  За оцінками фахівців, цей законопроект за своїм змістом і нормами відповідних статей є найбільш оптимальним для забезпечення повноцінного
вживання української мови в  усіх сферах життя в Україні, наприклад так само, як російська – у Російській Федерації, німецька – у Німеччині і т. д.
  Так звучать за змістом найважливіші статті проекту Закону.
  Ст. 1 визнає українську мову єдиною державною в Україні і дуже важливо, що визначає її невід’ємним елементом конституційного ладу, а публічне приниження чи прояв зневаги до української мови прирівнюється до наруги над державними символами.
 Ст. 4 законопроекту зобов’язує всіх громадян України володіти державною мовою і передбачає забезпечення кожному громадянину можливості для вивчення державної мови.
 Ст. 7 вимагає від громадянина, який претендує не державну посаду і працевлаштування у сфері юриспруденції, медицини, в навчальних закладах, вільно володіти державною мовою.
   В ст. ст. 9 – 34 законопроекту чітко і детально прописано застосування державної мови в усіх найважливіших сферах суспільства, зокрема: у діловодстві (ст. 10), судочинстві (ст. 11), Збройних силах (12), органах правопорядку (ст. 13), в освіті (ст. 17), в науці (ст. 18), у телебаченні, радіомовленні (ст. 20), друкованих ЗМІ (ст. 21), у сфері обслуговування споживачів (ст. 26), рекламі (ст. 28). В названих сферах використання державної мови є обов’язковим. В частині з них, наприклад – у сфері обслуговування споживачів, можуть поряд з державною – українською, але не замість неї,  використовуватися інші мови.
  Запозичили автори законопроекту досвід ряду Європейських країн щодо створення державних органів – Національної комісії зі стандартів державної мови та Центру української мови. Комісія наділена правами визначати правопис і всі, без винятку, стандарти української мови (ст. 40).  Центр української мови організовує іспити щодо визначення рівня знання української мови і видає державні сертифікати про рівень володіння державною мовою (ст. 45).
  Важливим у законопроекті є те, що в ньому виписана норма, яка передбачає посаду Уповноваженого із захисту державної мови (ст. 48 – 49), а також створення Служби мовних інспекторів Уповноваженого,  яка формується з 27 інспекторів (ст. 51). Основним завданням Уповноваженого і Служби мовних інспекторів є забезпечення контролю за виконанням Закону і дотримання мовних прав громадян України.
   А тепер –  про вкрай важливу, державницької ваги справу. Як засвідчують дані, розміщені в Інтернеті, на сайті Верховної Ради України, проект Закону України № 5670 – Д  «Про забезпечення функціонування української  мови як державної».  Верховною Радою прийнятий 09. 06. 2017 року.
   Надзвичайно важливий проект закону уже стільки часу лежить без належної уваги народних депутатів, Комітету Верховної Ради з питань культури й духовності. Названий законопроект вимагає негайного розгляду і прийняття з ряду важливих причин:
Визнання неконституційним Закону «Ка – Ка»  створило умови, за яких жоден рамковий закон, який регламентував би функціонування державної мови та інших мов в Україні, є не чинними.  Але це ще терпимо. 
  Друга причина,  на перший погляд, виглядає не складною і вирішення її є реальною. Але певні політичні сили в Україні і за її межами, очевидно, роблять все для того, щоб Рада VІІІ – го скликання, тобто нині діюча, не взялася за розгляд цього проекту. Робиться ставка на наступне ІХ – те скликання Верховної Ради України, яка за різними прогнозами, може бути не настільки державоцентричною, патріотичною і відповідальною, щоб прийняти цей важливий законопроект на підтримку державної української мови.
  З викладеного виходить, що нинішня Верховна Рада VІІІ – го скликання просто зобов’язана розглянути і прийняти цей законопроект. А це означає, оскільки ми цю Раду обирали, то ми зобов’язані заставити її це зробити.
Голова обласної організації
профспілки працівників
державних установ України            М. Іванків 

Депутати Буської районної ради прийняли звернення до НКРЕКП щодо запровадження в Україні нової методики тарифоутворення (RAB-регулювання).

ЗВЕРНЕННЯ
до НКРЕКП  щодо запровадження в Україні нової методики тарифоутворення (RAB-регулювання)

   10 січня 2018 року «Урядовий кур'єр» опублікував постанову НКРЕКП № 972 від 27 липня 2017 року.  Цей документ, яким держава завершила створення нормативної бази для переведення українських енергокомпаній на нову методику тарифоутворення, запроваджує так зване RAB (Regulatory Asset Base)-регулювання для обласних розподільчих компаній – обленерго.
   З другого кварталу 2018 року, тобто, вже з першого квітня, НКРЕКП має можливість запровадити такі нововведення. Свою готовність перейти на пропоновану методику тарифоутворення вже задекларували. перші шість компаній, у тому числі ПрАТ «Львівобленерго».
   З огляду на зношеність і технічний стан розподільчих мереж, ніхто в Україні не заперечує необхідності запровадження RAB-регулювання. Питання тільки, на яких умовах та чи буде при цьому дотримано баланс інтересів між енергетиками та споживачами.
   Досвід розвинених країн свідчить про високу ефективність стимулюючого регулювання. RAB-тарифи там надаються із метою покращення якості послуг, зменшення кількості відключень споживачів, підвищення рівня якості електроенергії.
   Однак,  при першому ж зіткненні з українською дійсністю методика RAB-регулювання та спосіб, у який запроваджується відповідне регулювання в Україні, викликає низку запитань не лише у громадськості, представників бізнесу, депутатів, але і в Уряду.
   Не таємниця, що в українських енергокомпаніях структура акціонерного капіталу має тіньову олігархічну природу. Самі власники прагнуть до повної монополізації активів у своїх компаніях, як це, зокрема, сталося минулого року, коли СКМ викупив акції міноритаріїв в енергопідприємства ДТЕК.
   Олігархічна природа акціонерного капіталу в енергомонополії, надмірно висока вартість позикового капіталу в Україні, а також відсутність зовнішніх інвестицій в енергетику– це набір тих факторів, в які RAB-метод погано вписується.
   На нашу думку, неприйнятна позиція регулятора щодо методики встановлення RAB-тарифодохідності для обленерго на рівні 12,5% річних і на нові інвестиції, і на старі активи. Надмірно роздувати дохід на стару базу активів у цьому випадку недалекоглядно. Тим більше, що власники обленерго купували активи за цінами в рази нижчими за реальну вартість електромереж, і усі свої витрати на придбання вже давно повернули.
  Незрозумілим на нашу думку, залишається те, яким чином будуть використовуватися прогнозовані 30 млрд. грн. щорічних додаткових коштів. Адже фактично вони мали б скеровуватися на створення нових об’єктів інфраструктури. Чи це так буде? Де гарантії, що ці додаткові кошти не будуть скеровані на поточні ремонти чи взагалі на видатки споживання обленерго, враховуючи реалії регуляторно-правового беззаконня, що панує в країні та фактично не дозволяє контролювати цільове використання коштів монополістами?


    За таких обставин, ми, депутати Буської районної ради, вважаємо, що постанова НКРЕКП № 972 від 27 липня 2017 року потребує суттєвого перегляду у частині:

- дохідності для обленерго на рівні 12,5% річних на старі активи у бік її зниження до 0–3% з можливістю подальшого поетапного зростання. у випадку, якщо обленерго покажуть і доведуть здатність ефективного використання коштів від підвищення тарифу. А рівень прибутковості на спорудження нових об'єктів, збільшити, що дозволить обленерго брати кредити, а також забезпечить мотивацію вкладати кошти в розвиток електромереж, а не тільки в їх відновлення.
- конкретизації механізму використання коштів, отриманих від запровадження RAB-тарифів.
- кореляції зростання тарифу з покращенням якості послуг з передачі електрики з боку обленерго (скорочення тривалості та частоти відключень, зниження рівня нормативних втрат струму, поліпшення якості послуг для споживача, тощо), оскільки RAB-методика покликана забезпечити саме підвищення якості послуг.   У свою чергу, споживачі отримають можливість адаптації до більш плавного тарифного переходу.
  Крім цього, на нашу думку у постанові повинен бути врахований негативний ефект від підвищення тарифів для українських товаровиробників, особливо тих, які орієнтовані на енергомістке виробництво. Усі ці проблеми слід обговорити на громадських слуханнях, тим більше, що такі слухання є обов’язковою вимогою чинного законодавства у сфері енергетики.

середа, 18 квітня 2018 р.

У неділю, 22 квітня, в районному народному домі м.Буськ в рамках проведення ІІ обласного етнофестивалю гостинності відбудеться мистецька презентація творчих колективів і виконавців Бродівського району. 

Початок о 15.00 год. 
Вхід - вільний. 

вівторок, 17 квітня 2018 р.

Депутат обласної ради Петро Жукровський немає ні будинків, ні земельних ділянків, але в минулому році придбав у Німеччині  легковий автомобіль.

    За 2017 рік депутат Львівської обласної ради Петро Жукровський задекларував 51 тис 571 грн заробітної плати отриманої за основним місцем роботи (ПП «Укразахідпостач»), дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) у загальному розмірі 218 тис. 275 грн та готівкові кошти у розмірі дві тисячі доларів.
    Про це йдеться у декларації про доходи обласного депутата Петра Жукровського, опублікованій у Єдиному державному реєстру декларацій осіб.
    У власності депутата немає ні будинків, ні земельних ділянків. У 2016 році Петро Жукровський користувався легковим автомобілем Mitsubishi Outlander 2008 року випуску, який придбав у березні 2016 року. А у 2017 році обласний депутат обзавівся ще одним легковим автомобілем – VOLKSWAGEN PASSAT 2011 року випуску (дата набуття прав 20 квітня 2017 року). Вартість автомобіля – 289 тис грн.
     Окрім заробітної плати на підприємстві «Укрзахідпостач», депутат у декларації зазначив, що отримав дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) у загальному розмірі 218 тис. 275 грн та задекларував готівкові кошти у розмірі дві тисячі доларів.
    Петро Жукровський є членом політичної партії «УКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ –УКРОП» та керівник громадської організації «Обласний Автомайдан».
    Нагадаємо, Петро Жукровський проживає у селищі Красне, на місцевих виборах 2015 року переміг у Буському районі (11,26% голосів, 33 округ) та пройшов у Львівську обласну раду.
Котилися писаночки з гори на долину,
Прикотились із Донеччини в Кізлів у гостину…

   А ще із барвисто-радісними писаночками, створеними за різними технологіями, у переддень світлого  Воскресіння Христового  прибули у нашу школу оригінальні витинанки та малюнки, великодні композиції на склі, колоритний кошичок та чудо-пасочка із ниток. Всі ці вироби створені умілими рученятами учнів Зайцівської ЗОШ І-ІІІ ст. Донецької області на гуртку «Паперове диво».

  Ми, учні та вчителі Кізлівської школи, безмежно вдячні за Великодні привітання та креативні подаруночки.   Від щирого серця бажаємо всім вчителям та учням Зайцівської школи, щоб у душах панували радість і спокій, нехай до їхніх осель прийде довгоочікуваний мир, хай серця пламеніють любов’ю, а помисли стануть щирими та добрими. Нехай Боже благословення буде запорукою миру на нашій землі, духовного відродження нашої держави, здійснення найзаповітніших сподівань.
  А символом неподільності нашої рідної матінки-землі та в знак дружби  з учнями Сходу у нашій школі було проведено символічний Міст Єднання «Україна наша мати! А ми її діти. Тож не дозволимо нікому нас всіх розділити!»
Про скликання двадцять п’ятої сесії Буської районної ради  VІІ-го скликання

 Відповідно до п. 4, 9 ст.46, п. 6 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 2 Регламенту Буської районної ради:
1. Скликати двадцять п’яту сесію Буської районної ради  VІІ-го скликання 19 квітня 2018 року об 11 годині в приміщенні сесійного залу Буської районної ради.
2. На розгляд сесії винести такі питання порядку денного:
2.1. Про порядок денний двадцять п’ятої сесії Буської районної ради VІІ-го скликання.
2.2.Інформація керівника Радехівської місцевої прокуратури про стан законності, боротьби із злочинністю на території Буського району впродовж 2017 року.
2.3.Про затвердження Програми фінансової підтримки Центру надання адміністративних послуг Буської районної державної адміністрації на 2018 рік.
2.4.Про затвердження Програми підтримки ГО «Буська Спілка політв’язнів та репресованих України» на 2018 – 2020 роки.
2.5. Про затвердження Програми зайнятості населення Буського району на 2018-2020 роки.
2.6.Про внесення змін до Програми ведення містобудівного кадастру у Буському районі Львівської області на 2017-2018 роки.
2.7.Про внесення змін до показників районного бюджету Буського району на 2018 рік.
2.8.Про надання матеріальної допомоги малозабезпеченим громадянам.
2.9.Про окремі питання реформування галузі охорони здоров’я Буського району.
2.10.Інформація про роботу відділу у справах захисту прав споживачів виконавчого апарату Буської районної ради.
2.11.Про присвоєння чергового рангу посадової особи місцевого самоврядування голові районної ради.
2.12. Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на території  Кізлівської сільської ради  Буського району.
2.13.Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на території  Красненської селищної ради  Буського району.
2.14.Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на території  Кутівської сільської ради  Буського району.
2.15.Про затвердження протоколу постійної комісії з питань комунальної власності, ЖКГ,  будівництва та промисловості, роботи з засобами масової інформації.
2.16. Про надання в оренду нерухомого  майна спільної власності територіальних громад Буського району.
2.17. Про Звернення до Генерального прокурора України та Міністра Внутрішніх справ України.
2.18. Про Звернення до НКРЕКП.
2.19. Про  Звернення до Голови Верховної Ради України.
2.20. Різне.
3. Контроль за виконанням розпорядження залишаю за собою.
Голова Буської районної ради                           Богдан Глова

понеділок, 16 квітня 2018 р.

У понеділок, 16 квітня, за участю заступника голови РДА Тетяни Сай відбулася нарада головного лікаря Буської  центральної районної лікарні Євгенія Романюка, його заступника Анни Міхневич з терапевтами, педіатрами та сімейними лікарями щодо підписання з пацієнтами декларацій на медичне обслуговування.

  Як інформує Буська РДА, у центральній районній лікарні повідомили, що система укладення угод повноцінно запрацювала у п'ятницю, 13 квітня, і вже зараз мешканці району можуть підписати декларації з рядом лікарів: О.Тарновською, О.Грушицькою, Ю.Курій, медичними фахівцями в Красному та Новому Милятині.
   Загалом підписати угоду вже в найближчі дні можна буде з 25 лікарями.
 З покроковою інструкцією по обранню сімейного лікаря можна ознайомитися ТУТ.
Учора, 15 квітня, о 06:15 год в озері села Неслухів Кам’янка–Бузького району знайшли тіло чоловіка без ознак життя.

    Про це інформують у Департаменті з питань цивільного захисту Львівської ОДА.
    Відомо, що померлий - житель села Красне Буського району, 1981 року народження Петрів Роман Петрович.
    Тіло скеровано в морг Кам’янко-Бузької ЦРЛ. Обставини події з'ясовують правоохоронці.
Буська районна державна адміністрація, Буська районна рада запрошує керівників приватних підприємств, фізичних осіб-підприємців, членів малозабезпечених сімей, що зареєстровані в управлінні соціального захисту населення 17 квітня 2018 року на 12.00 год в сесійну залу районної ради на зустріч з приводу реалізації на теренах району  Проекту «Рука допомоги», який передбачає надання суб’єктам господарювання безвідсоткової фінансової допомоги при створенні нових робочих місць.

  Нагадаємо, у лютому цього року, Кабінет Міністрів продовжив дію пілотного проекту «Рука допомоги», який був започаткований дев’ять місяців тому і реалізується Міністерством соціальної політики України за підтримки Світового банку. До трьох областей – Львівської, Полтавської, Харківської у цьому році приєднаються ще три ОТГ у Житомирській, Чернігівській та Донецькій областях. Вперше в Україні почали пропонувати малозабезпеченим, безробітним людям шанс змінити свою долю. Значна кількість безробітних, які роками жили на державну допомогу, вже взяли участь у проекті і започаткували власну справу. У державному бюджеті на 2018 рік на надання фінансової допомоги в рамках проекту «Рука допомоги» передбачено 20 млн гривень. У проекті зараз беруть участь 2,5 тисяч осіб, понад 70 учасників проекту вже отримали допомогу у працевлаштуванні, 400 осіб взяли участь в оплачуваних громадських роботах, понад 80 осіб захистили свої бізнес-плани і отримали фінансову допомогу для відкриття власної справи і завдяки проекту стануть підприємцями.

субота, 14 квітня 2018 р.

У с. Полтва вчора спалахнула лісова пожежа. Про це Буському порталу повідомили у прес-службі ГУ ДСНС у Львівській області.

   Так, 13 квітня о.14:41 до рятувальників надійшло повідомлення про пожежу в с. Полтва Буського району на території лісництва.
     Вогнеборці ліквідували пожежу о 20:15 год. Вогнем знищено лісову культуру на площі 4,82 га.
    До ліквідації пожежі залучили 20 рятувальників та 6 одиниць спецтехніки, а також 20 фахівців Буського держлісгоспу.
   Причина виникнення займання встановлюється.

пʼятниця, 13 квітня 2018 р.

Голова райдержадміністрації Петро Мороз 12 квітня 2018 року підписав розпорядження №140 "Про завершення опалювального сезону 2017/2018 років".

  Документом встановлено завершення опалювального сезону для всіх категорій споживачів з 13 квітня 2018 року. 
Смертельна ДТП відбулася учора біля села Кізлів, що в Буському районі. Про це повідомляє департамент з питань цивільного захисту ЛОДА.

   12 квітня о 16:05, на автодорозі Київ – Чоп, біля с. Кизлів, Буського району, водій автомобіля «Опель Астра», 1962 року народження, житель с.Демівка, Чечельницького району, Вінницької області, рухаючись у напрямку м. Київ, здійснив зіткнення з автомобілем «Ніссан» під керуванням водія, 1957 року народження, жителя с. Кривчунка, Жашківського району, Черкаської області.
   Внаслідок ДТП водій автомобіля «Опель Астра» від отриманих травм помер в реанімаційному відділенні Буської ЦРЛ. Два пасажири автомобіля «Опель Астра» з травмами кінцівок, забоєм грудної клітки та струсом головного мозку госпіталізовані в Буську ЦРЛ.
   Причина події встановлюється.

четвер, 12 квітня 2018 р.

фото з мережі Інтернет
На земельних торгах у формі аукціону, які відбулися 11 квітня у Департаменті екології та природних ресурсів, в оренду передали одну земельну ділянку разом із водним об’єктом у Буському районі.
  
  Зокрема, мова йде про ставок площею 1,7236 га, який розташований на території Соколівської сільської ради (за межами населеного пункту) Буського району, на земельній ділянці площею 2,3310 га;
   Переможець земельного аукціону сплачуватиме щорічно майже 40 тис. грн до бюджету відповідної сільської ради Буського району за оренду земельних ділянок разом із водними об’єктами.
   Як повідомляють у Львівській ОДА, надання в оренду водних об’єктів на земельних торгах дає значну кількість позитивних результатів. Йдеться не лише про надходження додаткових коштів до місцевих бюджетів від сплати орендної плати, розвиток рибництва, створення нових робочих місць, але й про прозорий механізм та вільний доступ учасників до аукціону, ефективне та раціональне використання водних об’єктів, здійснення та забезпечення належного контролю за якістю вод.
У Буському районі активно триває весняний призов на строкову військову службу.  Перший новобранець з району Назар Логін вчора, 11 квітня, відбув на збірний пункт у м.Львів, звідки його буде направлено для проходження строкової військової служби в батальйон почесної варти окремого президентського полку в м.Київ. Про це повідомили у прес-службі Буської райдержадміністрації.


    20-річний Назар з багатодітної родини с.Кізлів, де дітей виховує після смерті матері батько. Тому й проводжати сина та брата до війська прийшли усією дружною сім'єю, а ще дівчина хлопця та його друзі.
   З напутніми словами до новобранця звернулися заступник голови райдержадміністрації Тетяна Сай і т.в.о. Буського військового комісара - нач.мобілізаційного відділення, капітан віталій Крук.
    Посадовці побажали Назару з честю виконати свій громадянський обов'язок перед державою та українським народом, сильним та мужнім повернутися до рідної домівки після проходження військовї служби, завжди пам'ятати, що тут його завжди чекають.
   А ще керівники подякували батькові Олегу за виховання сина та запросили усіх, хто прийшов провести хлопця, до спільного фото, яке вже стало традиційним перед кожним відправленням.

МИ У FACEBOOK

© 2017. На платформі Blogger.

РОБОТА

РОБОТА

СВЯТКУЄМО

СВЯТКУЄМО

ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ

ПАРТНЕР